11 листопада 2010 року м. Київ К-21951/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Бим М.Є., Конюшка К.В., Гончар Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної держаної адміністрації Черкаської області, про стягнення заборгованості щорічної матеріальної допомоги,-
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної держаної адміністрації Черкаської області, про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як члену сім'ї померлого учасника бойових дій.
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної держаної адміністрації Черкаської області про продовження строку звернення до суду та примусове стягнення недоплаченої суми разової допомоги члену сім'ї померлого ветерана війни задоволено повністю. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної держаної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 5098 грн., як недоплату разової грошової допомоги за 2005-2007 роки.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2009 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної держаної адміністрації Черкаської області повернуто.
На судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної держаної адміністрації Черкаської області, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної держаної адміністрації Черкаської області задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року апеляційна скарга була залишена буз руху через її невідповідність вимогам ст. 187 КАС України та відповідачу надано строк до 28.04.2009 року для усунення недоліків.
Оскільки апелянтом не було виконано вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року та не усунуто недоліки апеляційної скарги, у відповідності із п. 1 ч.3 ст. 187 КАС України позовна заява ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2009 року повернута позивачеві, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Апелянтом було надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що відповідач є правонаступником прав і обов'язків ліквідованих органів соціального забезпечення Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України і на підставі пункту 7 статті 4 Декрету КМУ «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993 року (з наступними змінами та доповненнями) звільнено від сплати судового збору.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2009 від 03.02.2009 року приписи статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»визнані такими, що відповідають Конституції України. Тобто коло осіб і підстави для звільнення від сплати державного мита є вичерпними.
Проте, перелік підстав, за якими органам соціального страхування та соціального забезпечення надаються пільги -звільнення від сплати судового збору, згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№7-93 від 21.01.1993 року (з наступними змінами та доповненнями) не поширюються в даному випадку на відповідача, та не є причиною для звільнення відповідача від сплати судового збору.
У відповідності до ч.1 ст. 211 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, які встановлені ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.П. Гордійчук