"21" жовтня 2010 р. м. Київ К-35637/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області, управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області, треті особи - Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, про перерахунок пенсії,
встановила:
У вересні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області, управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області, треті особи - Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, про перерахунок пенсії.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області та зобов'язано його здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з проведенням відповідних виплат з 09.07.2007 по 31.12.2007. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2009 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1. щодо ненарахування підвищення до пенсії за 2008 рік та в цій частині прийнято нову постанову, якою її позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з проведенням відповідних виплат за 2008 рік з 22.05.2008 по 31.12.2008, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку, що вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону від 18.11.2004.
Аналогічні правовідносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2009 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року, змінену постановою апеляційного суду, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області, управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області, треті особи - Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, про перерахунок пенсії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
судді: С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній