Провадження № 11-кп/803/3414/24 Справа № 180/2021/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 листопада 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12024041330000372 від 03 вересня 2024 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Марганець Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_9
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 286 КК повернуто прокурору в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), як такий, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК, для належного оформлення.
В обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції зазначив, що згідно з обвинувальним актом обвинувачення висунуте ОСОБА_7 , за ст. 336 КК за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Однак відповідно до абзацу шостого обвинувального акту, саме ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, прокурором зазначено іншу особу, яка згідно реєстру матеріалів досудового розслідування не має відношення до даного кримінального провадження.
Також в обвинувальному акті зазначено обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 - щире каяття, тоді як у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений та його захисник не погоджуються з обставинами, викладеними у обвинувальному акті, вказують на ряд процесуальних порушень допущених стороною обвинувачення та заперечують факт розкаяння обвинуваченого.
Крім того, в порушення ст. 291 КПК стороною обвинувачення при складанні обвинувального акту допущено описку в реєстраційному номері кримінального провадження.
На думку суду, вказані порушення в подальшому є перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення, та може послугувати підставою для скасування вироку суду.
Окрему увагу прокурора суд звернув на обставини, викладені захисником у клопотанні, які підлягають перевірці та за необхідності усуненню стороною обвинувачення, щодо неуповноваженності заявника зі зверненням до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей до ЄРДР.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладено послідовно і зрозуміло, із зазначенням об'єктивної і суб'єктивної сторони кримінального правопорушення. Крім того. КПК передбачені належні правові процедури щодо регулювання формулювання та об'єму обвинувачення, зокрема зміна обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмова від підтримки державного обвинувачення. За наявності нормативного регулювання, технічні помилки, неповнота, необґрунтованість обвинувального акта не можуть бути підставами для повернення обвинувального акта, адже у підготовчому судовому засіданні суд не вправі надавати оцінку відсутності чи наявності доказів - така оцінка може бути здійснена лише в ході судового розгляду. На думку прокурора, неможливо повертати обвинувальний акт з формальних підстав, суд має навести реальні мотиви, які перешкоджають призначити розгляд справи по суті.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора і з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Захисник в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Обвинувачений в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому за правилами ч. 4 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) його неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1-3 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
За змістом п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт лише у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при вирішенні питання про повернення прокурору обвинувального акту вказаних вимог кримінального процесуального закону суд не дотримався належним чином.
Повертаючи обвинувальний акт як такий, що не відповідає вимогам закону, суд першої інстанції зазначив в ухвалі, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 містить ряд недоліків, в порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК зазначена інша особа, якій висунуто обвинувачення, невірно вказаний номер провадження, обставини, які пом'якшують покарання.
З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитися в повній мірі.
Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Вимоги до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування встановлені ст. 291 КПК.
Частина 2 зазначеної статті передбачає, які відомості повинен містити обвинувальний акт, у тому числі, згідно з пунктом 5 виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Отже аналіз наведених норм кримінального процесуального закону свідчить про те, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ч. 2 ст. 291 КПК.
Виходячи з завдань підготовчого судового засідання, на цій стадії встановлюється лише відповідність форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, як це передбачено ст. 291 КПК, при тому, що оцінка викладених в обвинувальному акті обставин і їх відповідність формулі кваліфікації, відноситься до стадії судового розгляду кримінального провадження.
Як слідує з матеріалів провадження обвинувальний акт містить усі обов'язкові складові, передбачені п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, а висновки суду першої інстанції про його невідповідність вказаним вимогам є хибними.
Відповідно до викладених в обвинувальному акті фактичних обставинах кримінального правопорушення ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він являючись військовозобов'язаним, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, без поважних причин, будучи належним чином повідомленим, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 24.08.2024 для проходження військової служби, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію», строк дії якого продовжено на підставі Закону України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 23.07.2024 №3892-ІХ, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Умисні дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ст. 336 КК як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, з обвинувального акта видно, що він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
На підставі встановлених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення з урахуванням п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК зміст формулювання обвинувачення як складової частини обвинувального акта, яке лише буде підлягати доведенню під час судового розгляду та в аспекті ст. 338 КПК не завжди може бути остаточним на момент його надходження до суду, має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення.
За наявного нормативного регулювання технічні помилки, про які вказує суд першої інстанції, у тому числі неповнота, встановлені обставини, що пом'якшують покарання, не можуть бути підставами для повернення обвинувального акта, адже у підготовчому судовому засіданні суд не вправі надавати оцінку відсутності чи наявності доказів, яка може бути здійснена лише в ході судового розгляду кримінального провадження по суті.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КПК є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами ст. 409 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що обставини, які стали підставою для повернення обвинувального акта прокурору, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з поверненням обвинувального акту до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314-315 КПК.
Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року про повернення обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4