Провадження № 33/803/2839/24 Справа № 202/7314/24 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
25 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу захисника Муйдінова Родіона Мукумовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2024 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю в режимі відеоконференції:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Муйдінова Р. М.
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою суду першої інстанції, 26.04.2024 року о 10 год.19 хв. в м. Лиман, ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, пройшов огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, результат тесту позитивний «перебуває у стані наркотичного сп'яніння», чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В клопотанні про поновлення строку захисник вказує на поважність причин його пропуску, оскільки ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі, не був повідомлений належним чином про судове засідання та не брав участь в розгляді справи судом, про винесену постанову дізнався випадково 07.10.2024, коли стосовно нього поліцейський складав протокол за керування траспортним засобом, будучи позбавленим права керування. Копію постанови він також не отримував. Захисник звернувся через підсистему електронний суд до суду першої інстанції з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи через електронний суд, однак лише 17.10.2024 через додаток вайбер йому надіслали матеріали. Водночас захиснику для ознайомлення з матеріалами справи необхідний був достатній час, маючи при цьому завантаженість по іншим справам, тому останній об'єктивно зміг підготувати та подати апеляційну скаргу лише 02.11.2024
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на незаконність та необґрунтованість постанови суду, яка винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 є безпідставним та необґрунтованим, не відповідає обставинам справи, які досліджені неповно і неналежним чином оцінені судом. Поліцейськими не доведена підстава зупинки транспортного засобу, не повідомлено які ознаки сп'яніння виявлені. При цьому з відеозапису видно, що ОСОБА_1 веде себе адекватно, розмовляв чітко, у нього було відсутнє порушення координації рухів, мови, а відповідно і відсутні будь-які підстави для огляду на стан сп'яніння, тому твердження поліцейського про невідповідність обстановці є взагалі необґрунтованим. Дії поліцейського свідчать не про факт реального виявлення конкретних ознак будь-якого виду сп'яніння, а про намагання їх віднайти у такий незаконний спосіб і як наслідок скласти адміністративні матеріали. За відсутності достовірних даних та висновку про огляд на стан сп'яніння, поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення в день огляду, в той час як відповідно до висновку за результатами цього огляду і який міститься в матеріалах справи у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Позиції учасників апеляційного процесу.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Муйдінов Р. М. підтримали клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на поважність причин пропуску строку, та апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
Розглянувши клопотання захисника про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд зважає на те, що ОСОБА_1 участі в судовому засіданні не приймав, а у справі відсутні відомості про належне його повідомлення про час, місце та дату судового засідання, а також надсилання йому копії оскарженої постанови відповідно до ч. 1ст. 285 КупАП, при цьому останній стверджує, що на теперішній час не отримав копії постанови, а захисник мав змогу ознайомитися з матеріалами справи лише шляхом надсилання фотокопій через додаток вайбер. У зв'язку з чим, враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, апеляційний суд вважає, що для забезпечення права особи на апеляційне оскарження рішення суду, необхідно задовольнити клопотання та поновити строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Перевіривши постанову суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд доходить таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтується на доказах, долучених до протоколу та досліджених судом першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до постанови суд першої інстанції встановив, 26.04.2024 року о 10 год.19 хв. в м. Лиман, ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, пройшов огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, результат тесту позитивний «перебуває у стані наркотичного сп'яніння», чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому в доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення суд послався на відеофіксацію правопорушення, результатами медичного огляду на стан сп'яніння, яким встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд в медичному закладі і перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може в повній мірі.
За правилами пункту 12 Розділу ІІ, пунктів 7, 8 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1 452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року з наступними змінами і доповненнями (далі - Порядок), зазначено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
За вимогами частин 4, 5 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або .... здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З долученого до протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що працівники патрульної поліції, зупинивши транспортний засіб під керування ОСОБА_1 , виявили в останнього ознаки сп'яніння, висунули йому вимогу про проходження медичного огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння в Слов'янському наркологічному диспансері, на що водій погодився та у супроводі поліцейського був доставлений до вказаного закладу охорони здоров'я, де також в присутності поліцейського пройшов огляд за допомогою газоаналізатора “Драгер», який видав результат 0,23 проміле, та експрес тест на вміст наркотичних та психотропних речовин у сечі, який за повідомленням лікаря виявився позитивним, однак попередив, що остаточний результат повного лабораторного дослідження на стан сп'яніння та висновок з його результатом буде наданий пізніше.
Надалі, з відеозапису слідує, що після проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський, не дочекавшись проведення лабораторного дослідження та отримання висновку з його результатами, одразу на місці склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на відеофіксацію та вказаний експрес тест, попередньо проведений лікарем.
Водночас, відповідно до наявного в матеріалах справи висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведеного за направленням та в присутності поліцейського о 10 годині 50 хвилин 26 квітня 2024 року, складеного лікарем 29 квітня 2024 року та з яким ознайомився ОСОБА_1 30 квітня 2024 року, в останнього ознак сп'яніння не виявлено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, поліцейський, не дочекавшись медичного висновку закладу охорони здоров'я щодо результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , передчасно склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення, не встановивши всі обставини, які підлягають доказуванню та об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не пересвідчився чи дійсно останній керував транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, що вказує на порушення вимог Інструкції, ст. 266 КУпАП.
Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги захисника, тому вона підлягає задоволенню, постанова місцевого суду скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Клопотання захисника ОСОБА_2 задовольнити та поновити йому строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Муйдінова Родіона Мукумовича задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун