Провадження № 11-сс/803/2023/24 Справа № 183/10928/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 листопада 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_6 ,
захисника (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050020000194, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Харків,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором під час розгляду клопотання жодним чином не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують перераховані стороною обвинувачення ризики. Зазначене підтверджується відсутністю жодних доказів, які б свідчили про переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, який після залишення місця несення служби перебував за зареєстрованим місцем проживання, а потім самостійно зателефонував на лінію 102 та повідомив про місце свого перебування; відсутністю у матеріалах клопотання будь-яких доказів на підтвердження вчинення слідчих (розшукових дій) щодо встановлення місця перебування ОСОБА_8 . Також стороною обвинувачення не доведено існування і інших ризиків, перелічених в клопотанні. Слідчий суддя також звертає увагу на те, що органом досудового розслідування у витязі з ЄРДР, долученому до клопотання, зазначено Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську. У той же час, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подано слідчому судді слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, та погоджено прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Наведені вище обставини дають підстави вважати, що дії зі зміни підслідності вчинені з метою штучної зміни територіальної юрисдикції та подання цього клопотання саме до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що cуд першої інстанції, вирішуючи питання про відмову в застосуванні запобіжного заходу, не врахував даних про суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_8 , та даних про особу підозрюваного, не взяв до уваги і інші обставини кримінального провадження, що в сукупності є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування та впливу на свідків, а також можливості вчинення інших військових злочинів. Наголошує на тому, що зазначені ризики додатково обґрунтовується й тим, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв?язку зі збройною агресією Російської Федерації, при цьому оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності є конституційним обов'язком кожного громадянина. Вказує, що відсутність будь-якого запобіжного заходу підриває авторитет командирів, породжує відчуття безкарності у військовослужбовців, що можливо спричинить повторні випадки вчинення військових злочинів у військовій частині, де проходить службу ОСОБА_8 . Вищезазначені обставини, а також тяжкість та резонанс кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , під час дії воєнного стану, характеристика з місця несення служби підозрюваного свідчать про необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без зміни, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
При обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 ці вимоги закону були дотримані не в повному обсязі, внаслідок чого слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про можливість відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як слідує з матеріалів провадження, в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську,перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050020000194 від 08 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
19 вересня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що виразилося у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: матеріалами службового розслідування, протоколами допиту свідків, а також іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини
від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження підтверджено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а отже, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існують реальні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_8 разом зі свідками проходить службу в одній військовій частині, що фактично створює умови для здійснення впливу на них.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК України порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Зазначені ризики додатково обґрунтовується й тим, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, при цьому оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності є конституційним обов'язком кожного громадянина.
Крім того, апеляційний суд враховує, що згідно з частиною 7 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби під час дії воєнного стану, враховуючи, що підозрюваний залишив своїх співслужбовців на лінії фронту, які сумлінно виконують свій конституційний обов'язок щодо захисту територіальної цілісності країни, має доступ до зброї, апеляційний суд вважає виправданим необхідність обрання щодо підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
При розгляді клопотання про обрання або продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, характер інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а саме раніше не судимого, військовослужбовця, маючого на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , розлученого, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень, що на переконання апеляційного суду, відповідатиме критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить справедливий баланс інтересів особи та суспільства, а тому не суперечитиме статті 1 Першого Протоколу та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, слід зазначити, що клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було складено та погоджено слідчим та прокурором, яким згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050020000194 від 08 жовтня 2024 року надано повноваження щодо здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
За таких обставин апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 22 грудня 2024 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період дії цього запобіжного заходу, процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошений учасникам судового провадження 25 листопада 2024 року о 12:00 год.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4