Провадження № 11-сс/803/2146/24 Справа № 205/15264/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 листопада 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024042120000102 від 07 листопада 2024 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2024 року клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 задоволено частково та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 05 січня 2025 року включно.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. Тому ОСОБА_7 , з метою уникнення відповідальності може вчинити спроби переховування від слідства та суду. Також, ОСОБА_7 , не має на утриманні неповнолітніх або недієздатних осіб, не працевлаштований, офіційно не одружений, не працює, є пенсіонером.
Разом з цим, слідчий суддя взяв до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне житло, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить останньому на праві власності та в якому він проживає тривалий час, зокрема з 2001 року. Крім того, слідчий суддя врахував стан здоров'я підозрюваного, який має інвалідність у зв'язку з захворюванням опорно-рухового апарата, що позбавляє його можливості повноцінно рухатися, а також наявність у нього соціальних зв'язків, зокрема близьких родичів - матері та рідного брата, які проживають у місті Дніпрі.
Наведені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладанням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у повній мірі забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді, просить скасувати її та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Прокурор зазначає, що висновки слідчого судді не ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених в ході досудового розслідування. Слідчий суддя в ухвалі зазначив лише про підтвердження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК та взагалі не вказав про заявлений в клопотанні ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу та свідка у кримінальному провадженні. Потерпілою є його співмешканка, а свідком - її мати, яка живе по сусідству з ним. Крім того, обставиною, яка вказує на можливий вплив з боку підозрюваного на потерпілу та свідка шляхом залякування та погроз є те, що даний злочин пов'язаний із застосуванням насильства. Судом не враховано, що підозрюваний все одно перебуває в безпосередній близькості до свідка та потерпілої, які наразі живуть по сусідству з ним.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК слідує, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першою статті 194 КПК передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були дотримані належним чином, а доводи апеляційної скарги прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неспроможними, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Щодо обґрунтованості повідомлення про підозру.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого, та не оскаржуються прокурором в апеляційній скарзі.
Щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки стороною обвинувачення не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам.
З таким висновком апеляційний суд погоджується, оскільки він в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вимогам кримінального процесуального закону та підтверджується наданими доказами.
Тяжкість покарання, передбачене ч. 1 ст. 121 КК у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні даного злочину, не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, введення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб та обумовлює можливість підозрюваному переховуватись на тимчасово непідконтрольній українській владі території, що може значно ускладнити органам правопорядку вживати заходи реагування на таку поведінку підозрюваного та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
При встановленні такого ризику, апеляційний суд зважає на початкову стадії кримінального провадження і ймовірність реалізації даного ризику в майбутньому, для запобігання чому і застосовуються запобіжні заходи.
Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, належним чином врахував його особу, який раніше не судимий, неповнолітніх дітей або недієздатних осіб на утриманні не має, не працевлаштований, офіційно не одружений, є пенсіонером. Водночас підозрюваний має постійне житло, яке належить йому на праві власності і де він проживає протягом тривалого часу, має міцні соціальні зв'язки, близьких родичів, зокрема матері та рідного брата, які проживають у місті Дніпрі. Також слідчий суддя врахував стан здоров'я підозрюваного, який має інвалідність у зв'язку з захворюванням опорно-рухового апарата, що позбавляє його можливості повноцінно рухатися.
У зв'язку з чим, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризику можливого переховування від органу досудового розслідування та суду.
Доводи прокурора, що слідчий суддя не мотивував і взагалі не зазначив в ухвалі про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, що підозрюваний може впливати на свідка та потерпілу, є неспроможними, оскільки належних доказів в існування даного ризику суду не надано та не доведено, що ОСОБА_7 , перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом будь-яким чином намагався вплинути на потерпілу чи свідка. Натомість підозрюваний в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції заявив, що після застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту потерпіла самостійно приходила до нього додому та він її вигнав, при цьому жодних доказів, що він намагався завдати їй якимось чином шкоди в цей час стороною обвинувачення не надано. Крім того, слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту поклав на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, у тому числі утриматися від спілкування з потерпілою, що повною мірою нівелює заявлені стороною обвинувачення ризики і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 178 КПК України враховує також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, проте сама лише тяжкість ймовірного покарання, з огляду на встановлені вище обставини, в даному випадку не може слугувати самодостатньою підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, колегія суддів не знайшла беззаперечних доказів або обставин, які б свідчили, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаному вище ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, належних доводів щодо їх наявності прокурор також не наводить, відомостей про порушення підозрюваним умов застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суду не надано.
У зв'язку з чим, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 буде достатнім для нівелювання заявленого ризику та забезпечить належну його процесуальну поведінку.
Враховуючи вищевикладене, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, у зв'язку з чим апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись статті 132, 176, 177, 181, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4