Провадження № 11-сс/803/1891/24 Справа № 201/10723/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , у інтересах ОСОБА_9 , подану на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 вересня 2024 року, якою щодо підозрюваного за ч.4 ст.111-1 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки Луганської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави,
відповідно до ч.4 ст. 197 КПК України строк дії ухвали не зазначається.
встановила:
Оскаржуваною ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2024 року задоволено клопотання слідчого відділу з управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , погоджене заступником начальника відділу Луганської обласної пркоуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22023130000000608 від 07.08.2023 у відношенні ОСОБА_9 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України без визначення розміру застави.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 перебуваючи на території м. Ровеньки Луганської області, будучи директором «ООО «ПЮКП АГАТ», підозрюється у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Слідчий суддя мотивував свої висновки тим, що стороною обвинувачення повністю підтверджується наявність обгрунтованої підозри, дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування з метою дотримання імперативних завдань, при цьому звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як як для визнання особи винною, достатньо, щоб у стронього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Вважає доведеними ризики, передбачені пунктами 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас слідчий суддя зазначив, що вважає недоведеним ризик, визначений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погодившись з судовим рішенням захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу з управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , погоджене заступником начальника відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22023130000000608 від 07.08.2023 у відношенні ОСОБА_9 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України.
Вважає, що ухвала суду першої інстанції є необгрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Вказує, що слідчим суддею безпідставно не взято до уваги доводи захисника про те, що підозрюваному ОСОБА_9 не було вручено повідомлення про підозру у порядку встановленому КПК України, тому останній не набув статусу підозрюваного, а отже законних підстав для оцінки обгрунтованості підозри не має.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається доказів, які б підтверджували що підозрюваний ОСОБА_9 виїхав або тимчасово перебуває на тимчасово окупованій території України, а також відсутнє обгрунтування неможливості вручення йому такої повістки згідно з частинами 1, 2, 4,7 ст. 135 КПК України.
Стверджує, що під час судового розгляду клопотання в суді першої інстанції прокурор підтвердив, що слідчим суддею ухвала про здійснення спеціального досудового розслідування не приймалася та прокурор з відповідним клопотанням не звертався.
Звертає увагу колегії суддів апеляційної інстанції, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі повністю погодився з наявністю вказаних ризиків з аналогічним обгрунтуванням викладеним у клопотанні слідчого, навіть з аналогічними пунктуаційними помилками, які були наявні у клопотанні слідчого.
Щодо ризиків сторона захисту зазначає, що сама лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, хоча і є визначним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності і тримання особи під вартою.
Захисник вважає, що слідчим, прокурором не здійснювався виклик ОСОБА_9 (3 рази) з дотримання вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, також органу досудового розслідування було відомо, що захисником ОСОБА_8 здійснюється захист ОСОБА_9 , проте з дотриманням вимог абзацу 3 ч. 8 ст. 135 КПК України копія повісток не надсилалась захиснику.
Вказує, що слідчий суддя вийшов за межі за своїх повноважень та діяв не у спосіб передбачений ч. 1 ст. 9 КПК України, разом з тим, слідчим суддею не взято до уваги доводи захисника щодо особи підозрюваного ОСОБА_9 , який раніше не судимий, є священнослужителем, а також те, що він не маж спеціальної слідчо-оперативної освіти, яка б дала йому змогу знати про заходи та методи прихованого пересування та проживання в певних місцевостях, що свідчить і про відсутність навиків переховування від органів досудового розслідування та суду.
Наполягає на тому, що ризики мають бути належним чином обгрунтовані і міркування органів державної влади з цих питань, не можуть бути абстрактними, загальними або стереотипними. Під час судового засідання слідчий суддя дійшов до висновку, що наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не доведений, проте на вказаний ризик слідчим не був вказаний в клопотанні про обрання запобіжного заходу та є незрозумілим на підставі чого слідчий суддя зробив такі висновки.
Під час апеляційного перегляду:
- захисник ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги сторони захисту у повному обсязі та просив її задовольнити;
- прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позицію сторін, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. Частина шоста статті 193 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1422-IX від 27.04.2021 }
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, які були предметом розгляду слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані та долучені документи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_9 злочину за обставин, викладених в повідомленні про підозру і з такими висновками слідчого судді погоджується суд апеляційної інстанції.
Щодо доводів захисника, про порушену процедуру вручення особі повідомлення про підозру, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Прокурором з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, було опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 23.07.2024 повістку про виклик ОСОБА_9 на 27.07.2024, 28.07.2024, 29.07.2024 о 10:00 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді, що прокурором дотримано усіх вимог щодо процедури повідомлення про підозру та виклику особи підозрюваного ОСОБА_9 .
Щодо тверджень сторони захисту про неправильно визначену підсудність доцільно звернути увагу на таке
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу СБУ від 20.07.2024 року № 197 про визначення місця тимчасової дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, визначити місце тимчасової дислокації слідчих підрозділів Головного управління СБУ в Донецькій та Луганських областях та слідчого відділу з управління ( з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях у м. Дніпро, площа Шевченка, буд. 7.
Таким чином слідчим відділу з управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 було правильно скеровано матеріали клопотання щодо обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а доводи захисника апеляційний суд не приймає до уваги.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Стосовно аргументів захисника щодо спеціального досудового розслідування необхідно підкреслити наступне.
Відповідно до ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110 - 2, 111, 111 - 1, 111 - 2, 112, 113, 114, 114 - 1, 114 - 2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146 - 1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258 - 6, 348, 364, 364 - 1, 365, 365 - 2, 368, 368 - 2, 368 - 3, 368 - 4, 369, 369 - 2, 370, 379, 400, 408, 436, 436 - 1, 437, 438, 439, 440, 441, 442 , 442 - 1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені частиною другою цієї статті підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
З вище викладеного вбачається, що слідчий або прокурор має право звернутись до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування, але це не його обов'язок.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 вересня 2024 року, якою щодо підозрюваного ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - залишти без задоволення, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , у інтересах ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4