ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8842/23
провадження № 2/753/433/24
"26" листопада 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді - Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ломакіної Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки відповідачем борг сплачено у повному обсязі, у зв'язку з чим відсутній предмет спору.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання позивача про закриття провадження у справі, вважає, що таке клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому, відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
При цьому, якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, які, відповідно, тягнуть різні процесуальні наслідки, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди, не підтримання своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, тощо.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Суд розцінює заяву представника позивача, як заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову.
Підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, тому суд вважає за потрібне закрити провадження у справі.
Більше того, суд зауважує, що закриття провадження у справі саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України після відкриття провадження у справі, призведе до негативних фінансових наслідків для судової системи, оскільки наслідком закриття провадження у справі саме у такий спосіб, враховуючи п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», є повернення сплаченого позивачем судового збору у повному обсязі з державного бюджету, що на думку суду є недопустимим після здійснення судом ряду процесуальних дій.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи те, що провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про повернення судового збору з державного бюджету.
Більше того, ЦПК України передбачає порядок розподілу судових витрат залежно від причин відмови позивача від позовних вимог.
Керуючись ст. 142, ст. 255, ст. 256 ЦПК України суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про закриття провадження у справі - задовольнити частково.
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Відмовити у поверненні сплаченого судового збору з державного бюджету.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання, має право на поновлення строку для оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя: Л.М. Осіпенко