11 листопада 2024 рокуСправа №160/24180/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046850016106 від 13.08.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу , що дає право на призначення пенсії на загальних підставах періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.09.1982, а саме: з 25.02.1982 по 01.08.1997, з 01.08.1997 по 03.03.2008, з 11.03.2008 по 26.02.2009, з 01.06.2010 по 29.03.2006, з 05.07.2016 по 30.01.2017, врахувати при призначенні пенсії архівні довідки №З-91, №З-92, №З-93, № А-94, №З-95 від 06.08.2024, а також врахувати до стажу період навчання з 01.09.1979 по 16.07.1982 відповідно до диплому НОМЕР_2 від 16.07.1982, розглянути повторно заяву про призначення пенсії і додані до неї документи, подану 06.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся із заявою і документами в підтвердження стажу про призначення пенсії за віком, проте Пенсійним фондом протиправно відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на неможливість зарахувати всі періоди роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/24180/24 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600287840834 повернуто поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідача 13.09.2024, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
08.10.2024 від позивача надійшла заява, в якій він просить врахувати допущену в першому абзаці прохальної частини позову описку. Позивач вказав, що помилково зазначив архівну довідку №А-94, замість правильної №З-94 та замість періоду роботи з 01.06.2010 по 29.03.2006, слід правильно вважатти з 01.06.2010 по 29.03.2016.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся 06.08.2024 із заявою про призначення пенсії за віком і документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.08.2024 №046850016106 відмовлено ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Пенсійним фондом зазначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страховогог стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державане пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою і другою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державане пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
Необхідний вік становить 60 років.
Вік заявника 60 років.
Необхідний страховий стаж становить не менше 31 року.
Страховий стаж заявника становить 17 років 2 місяці 22 дні.
За доданими документами до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 25.09.1982, оскільки відсутній запис дати народження на титульній сторінці, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ввадення трудових книжок працівників.
Не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_2 , оскільки дата прийняття має виправлення (рік).
Не зараховано архівну довідку №З-91 від 06.08.2024, оскільки неможливо ідентифікувати заявника, по батькові повністю та відсутній наказ про звільнення з роботи; архівну довідку №З-94, №З-95 від 06.08.2024, оскільки неможливо ідентифікувати заявника, прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним та скорочено по батькові.
Позивач вважає рішення відповідача, протиправним, таким, що порушує його конституційне право особи на пенсійне забезпечення за віком.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" врегульовані Законом Українни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV).
Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За умовами ч.1 ст. 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).
За вимогами пунктів 2.3., 2.4. Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 2.14. Інструкції №58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ( Порядок №637).
За п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У даній справі спірним є питання не зарахування відповідачем до стажу періодів роботи позивача: з 25.02.1982 по 01.08.1997, з 01.08.1997 по 03.03.2008, з 11.03.2008 по 26.02.2009, з 01.06.2010 по 29.03.2016, з 05.07.2016 по 30.01.2017, перод навчання з 01.09.1979 по 16.07.1982.
Дослідивши записи копії трудової книжки НОМЕР_3 від 25.09.1982 судом встановлено, що ОСОБА_1
25.09.1982 був прийнятий слюсарем МТМ відповідно до наказу №294-к від 25.09.1982 (запис №1);
09.08.1986 переведений водієм автогаража відповідно до наказу №180-к від 11.08.1986 (запис №2);
01.08.1997 звільнений за ст. 38 КЗпП України відповідно до розпорядження від 01.08.1997 (запис №4);
01.08.1997 прийнятий водієм автогаража відповідно до розпорядження від 01.08.1997 (запис №5);
03.03.2008 звільнений за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України відповідно до наказу №31-к від 01.03.2008 (запис №6);
11.03.2008 розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (запис №7);
26.02.2009 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (запис №8);
01.06.2010 прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів гаражу АТ закритого типу «Агро-Союз» відповідно до наказу №49-к від 01.06.2010 (запис №9);
29.03.2016 звільнений за власним бажанням згідн ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу №24-к від 29.03.2016 (запис №11);
05.07.2016 розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. 1,3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідно до наказу №НТ 160705 від 05.07.2016 (запис №12);
30.01.2017 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 31 п. 1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідно до наказу №НТ170130 від 30.01.2017 (запис №13).
Титульний лист трудової книжки позивача дійсно не містить запису дати народження ОСОБА_1 , натомість вказана обставина не може бути підставою у незарахуванні періодів роботи позивача, які підтверджені записами трудової книжки, виходячи з наступного.
На час початку заповнення трудової книжки позивача діяли положення постанови Ради Міністрів СРСР і Всеспілки Центральної Ради, Професійних спілок від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців».
Пунктами 1, 5 Постанови №656 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою.
Відповідно до п. 6 Постанови №656 в трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження,освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи чи посади, на які прийнятий працівник, виробляються: для робітників відповідно до найменуваннями професій, зазначених у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт та професій робітників; для службовців відповідно до найменувань посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.
За приписами п. 8 Постанови №656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
В подальшому Кабінетом Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 прийнято постанову «Про трудові книжки працівників», яка містить аналогічні положення.
Відповідно до п. 4 Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Виходячи з наведених правових норм на працівника не може бути покладена відповідальність за ведення трудової книжки.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 вказав, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права, а відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки, не може бути беззаперечною підставою для відмови в призначенні пенсії, особи, яка звернулася за такою.
Таким чином, позовні вимоги про зарахування до стажу позивача періодів роботи з 25.09.1982 по 01.08.1997, з 01.08.1997 по 03.03.2008, з 11.03.2008 по 26.02.2009, з 01.06.2010 по 29.03.2016, з 05.07.2016 по 30.01.2017, перод навчання з 01.09.1979 по 16.07.1982, підлягають задоволенню. При цьому, суд зазначає, що позивачем помилково зазначено у позовній заяві про необхіддність зарахування до стажу періоду роботи з 25.02.1982 по 01.08.1997, оскільки матеріалами справи не підтверджено роботу позивача в період з 25.02.1982.
Відповідачем також не зараховано позивачу період навчання, з посиланням на те, що дата прийняття в дипломі № НОМЕР_4 має виправлення у році та не враховано архівні довідки №З-91 від 06.08.2024, у зв'язку з неможливістю ідентифікувати заявника по батькові та відсутній наказ про звільнення з роботи і архівні довідки №З-94, №З-95 від 06.08.2024, у зв'язку неможливістю ідентифікуцвати заявника, прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним та скорочено по батькові.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при розгляді заяви позивача про призначення пенсії не було позбавлено можливості витребувати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати (п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону №1058).
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 вказав, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Суд також зазначає, що надані архівні довідки не впливають на стаж позивача, оскільки він повністю підтвернджується записами трудової книжки.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідач безпідставно і протиправно не зарахував спірні періоди до страхового стажу позивача.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі не надали.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір у сумі 1211.20 грн., що підтверджується квитанцією №ПН672 від 04.09.2024.
Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046850016106 від 13.08.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до стажу , що дає право на призначення пенсії на загальних підставах періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.09.1982, а саме: з 25.09.1982 по 01.08.1997, з 01.08.1997 по 03.03.2008, з 11.03.2008 по 26.02.2009, з 01.06.2010 по 29.03.2016, з 05.07.2016 по 30.01.2017, з врахуванням архівних довідок №З-91, №З-92, №З-93, № А-94, №З-95 від 06.08.2024, зарахувати до стажу період навчання з 01.09.1979 по 16.07.1982 відповідно до диплому НОМЕР_2 від 16.07.1982.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 06.08.2024 про призначення пенсії і додані до неї документи.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона