26 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/10859/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області (далі - ГУ ПФУ у Київській області, ГУ ПФУ у Волинській області, відповідачі) про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії №104550007621 від 03.06.2024; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4). Вважає, що має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. У зв'язку з цим, позивач звернулась до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак ГУ ПФУ у Волинській області відмовило їй у такому призначенні, зв'язку з недостатністю періоду проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, менше чотирьох років до 01.01.1993. Вважає оскаржувану відмову у призначенні пенсії протиправною, оскільки факт проживання позивача в зоні на посиленого радіоекологічного контролю підтверджується поданими нею належними доказами. За таких обставин, просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 262 КАС України.
У відзиві на позовну заяву від 30.10.2024 №0300-0802-8/63966 відповідач 1 - ГУ ПФУ у Волинській області вимоги позивача заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що при опрацюванні поданих матеріалів встановлено, що факту постійного проживання та (або) роботи позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. З трудової книжки позивача від 25 вересня 1986 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 08 січня 1990 року по 29 грудня 1992 року працювала в м. Хабаровську (знаходиться на території російської федерації) що не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю (чиста зона). Згідно наданих документів позивач станом на 01 січня 1993 року прожив у зоні гарантованого добровільного відселення менше 4-ох років (1 рік 10 місяців 29 днів).
У відзиві на позовну заяву від 28.10.2024 №1000-0803-9/171923 відповідач 2 - ГУ ПФУ у Київській області вимоги позивача заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що позивач проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, станом на 01 січня 1993 року становить менше чотирьох років, а тому право на призначення зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону №796-XII не має. Також, зазначає, що право на призначення пенсії, що належать до виключної компетенції територіальних органів Пенсійного фонду. Перебирання судом повноважень щодо призначення пенсії є формою втручання в дискреційні повноваження управління та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роки (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 17.06.1993. Проживає в с. Ісайки Обухівського району Київської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
27.05.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення їй пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За принципом екстериторіальності заява та додані до неї документи передані до ГУ ПФУ у Волинській області для вирішення питання про призначення пенсії.
Так, 03.06.2024 ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення №104550007621 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії, у зв'язку з тим, що станом на 01.01.1993 заявник проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю менше 4 років, а саме 01 рік 10 місяців 29 днів.
Вважаючи дії у відмові в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується і виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 цього Закону. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 цього Закону визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з положеннями статті 55 Закону України № 796-ХІІ особам, які постійно проживали чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Абзацом 1 статті 55 цього Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України № 1058-ІУ за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною третьою цієї статті прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 26.04.1986 позивач проживала та перебувала в м. Богуслав Київської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони посиленого радіологічного контролю, а отже має право на початкову величину зниження пенсійного віку.
Відповідно до довідки Богуславської міської ради від 23.07.2024 №1421 ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала в м. Богуслав Київської області з 24.08.1976 по 21.04.1988 (з 26.04.1986 - 1 рік 11 місяців 27 днів), та з 01.11.1989 по 10.01.1990 (2 місяці 9 днів). Загальний термін проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю становить 2 роки 2 місяці 5 днів (а.с.35).
При цьому, вищевказаний населений пункт в силу положень Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, належить до зони посиленого радіологічного контролю.
Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 1 Порядку 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно з п. 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, документ, який засвідчує особливий статус особи, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Отже, у довідці має бути зазначено період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, та така має бути видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями). При цьому, законодавець не встановив та не затвердив певного зразка довідки та вимог до неї.
З довідки Богуславської міської ради Обухівського району Київської області № 168 від 09.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 10.01.1990 по 29.12.1992 була зареєстрована та проживала в с. Ісайки Обухівського району Київської області (а.с.46).
Відповідно до акту встановлення факту проживання фізичної особи від 05.07.2024 зі слів сусідів встановлено, шо ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 з 10.01.1990 по 29.12.1992 (а.с.45).
Право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії станом на 01 січня 1993 року не менше чотирьох років.
Іншими словами обов'язковою умовою наявності в особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі частини другої статті 55 Закону України № 796 є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки з моменту аварії до 01 січня 1993 року. При цьому початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки встановлюється тим особам, які проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 25.09.1986, вбачається, що ОСОБА_1 у період з 08.01.1990 по 29.12.1992 працювала в м. Хабаровську російської федерації. Даний населений пункт не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, постійне місце навчання та роботи позивача нерозривно пов'язане з її постійним місцем проживанням, відтак факт праці позивача в м. Хабаровську російської федерації заперечує факт проживання її у зоні посиленого радіологічного контролю з 08.01.1990 по 29.12.1992.
Таким чином, позивач не набула права на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відтак відсутні підстави для визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №104550007621 від 03.06.2024.
Верховним Судом у постановах від 29.01.2020 у справі № 572/245/17 та від 17.06.2020 у справі № 572/456/17 сформовано висновок про те, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.
Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту постійного проживання та (або) роботи позивача на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю протягом 4 років.
З огляду на встановлені обставини справи та вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 03.06.2024 №104550007621 позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з тих мотивів, що період проживання (роботи) позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю, станом на 01 січня 1993 року становить менше чотирьох років.
Таким чином суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак такі задоволенню не підлягають.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, код ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок, 10, ЄДРПОУ 22933548), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський