ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
11 листопада 2010 року < Час проголошення > № 2а-13812/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Крушеніцькому В., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України
про визнання бездіяльності протиправною, визнання безпідставним рішення, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Семененко В.І.
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності протиправною, визнання безпідставним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 09.08.2010 року, відповідач безпідставно, з порушенням приписів Закону України «Про звернення громадян»та Закону «Про прокуратуру»передав заяву позивача на розгляд органу, дії якого оскаржувались. Крім того, зазначив, що відповідачем допущені численні порушення чинного законодавства України, зокрема, ЗУ «Про звернення громадян», ЗУ «Про прокуратуру», Конституції України, при розгляді звернення позивача від 09.08.2010 року. У зв'язку з наведеним, з урахуванням поданих уточнень позовних вимог, позивач просив суд: визнати неправомірним ненадання позивачу відповіді відповідачем по суті на звернення позивача від 09.08.2010 року у встановлений Законом «Про звернення громадян»строк; визнати неправомірним рішення направити заяву позивача від 09.08.2010 року для розгляду до Міністерства внутрішніх справ України; визнати результати перевірки відповідачем заяви від 09.08.2010 року та надану відповідачем відповідь № 07/1/1-19894-10 від 29.09.2010 року такими, що не відповідають вимогам Закону «Про звернення громадян»та Закону «Про прокуратуру»; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.08.2010 року, провести повну та всебічну перевірку викладених у заяві фактів, в разі наявних підстав притягнути до відповідальності в межах чинного законодавства осіб, які допустили порушення законодавства, надати позивачу повну, обґрунтовану, вмотивовану відповідь на заяву від 09.08.2010 року в порядку, визначеному Законом «Про звернення громадян».
Ухвалою суду від 30.09.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попередній розгляд справи на 20.10.2010 року. в попередньому судовому засіданні 20.10.2010 року судом оголошувалась перерва до 02.11.2010 року у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.
Ухвалою суду від 02.11.2010 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 11.11.2010 року.
В судовому засіданні 11.11.2010 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов, з урахуванням поданих уточнень позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що при розгляді звернення позивача від 09.08.2010 року діяв в межах чинного законодавства України, порушень приписів Закону «Про звернення громадян»та Закону «Про прокуратуру»відповідачем допущено не було.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою від 21.05.2010 року, якою просив «провести перевірку викладених в заяві фактів стосовно протиправного складання посадовими особами Державтоінспекції України протоколів про адміністративні правопорушення; притягнути до відповідальності осіб винних у порушенні законодавства; в передбачений законом строк письмово повідомити позивача про результати розгляду даної заяви».
Листом від 02.06.2010 року відповідач повідомив позивача, що його звернення стосовно оскарження дій Державтоінспекції направлено до Міністерства внутрішніх справ України. Генеральною прокуратурою України вирішення звернення взято на контроль.
Департаментом державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України направлено позивачу лист від 30.06.2010 року, яким повідомлено про результати розгляду звернення позивача від 21.05.2010 року.
09.08.2010 року позивач звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою, якою просив: «повторно розглянути заяву від 21.05.2010 року в якій було повідомлено про факти порушення законодавства з боку Департаменту ДАІ МВС; про результати розгляду заяви від 21.05.2010 року вжити заходів до усунення порушень закону, поновити порушені права громадян і притягнути у встановленому порядку до відповідальності осіб, які допустили порушення закону; письмово повідомити позивача про вжиті прокуратурою заходи по результату розгляду заяви від 21.05.2010 року; провести перевірку стосовно неналежного розгляду заяви від 21.05.2010 року посадовими особами Департаменту ДАІ МВС та притягнути у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили порушення закону; письмово повідомити позивача про результати розгляду даної заяви та вчинені прокуратурою дії на виконання цієї заяви».
Листом Генеральної прокуратури України від 16.08.2010 року № 07/1/1р-10 направлено до Міністерства внутрішніх справ України для перевірки у межах компетенції звернення позивача щодо порушень вимог Закону «Про звернення громадян», ненадання відповіді на попередні звернення, протиправних дій посадових осіб Департаменту ДАІ МВС України та з інших питань. Копія зазначеного листа направлена позивачу. Одночасно, вказаним листом роз'яснено порядок подання скарги та порядок оскарження, передбачені ст. 16 Закону України «Про звернення громадян».
Листом від 14.09.2010 року позивачу надана відповідь Департаментом ДАІ МВС України. Зазначено, що проведеною службовою перевіркою встановлено, що порушень працівниками Департаменту ДАІ Закону «Про звернення громадян»не допущено.
Листом Генеральної прокуратури України від 29.09.2010 року № 07/1/1-19894-10 позивача повідомлено, що його звернення від 21.05.2010 року розглянуто. В зазначеному листі відповідач проінформував позивача про результати розгляду звернення останнього та висновки відповідача за результатами розгляду питань, поставлених позивачем у заяві.
Позивач посилається на протиправність та безпідставність направлення його звернення до Департаменту ДАІ МВС України, дії працівників якого оскаржувались позивачем.
У скарзі позивача від 21.05.2010 року поставлене питання про складання працівниками ДАІ понад 2200 адмінпротоколів за ст. 121 КУпАП у невизначеній кількості адміністративно-територіальних одиниць держави під час проведення органами ДАІ МВС України операції «Спец сигнал», без наведення конкретних фактів, прізвищ правопорушників, місць скоєння правопорушень, прізвищ службових осіб, причетних до складання протоколів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.
Закон України «Про міліцію»визначає, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Серед підрозділів кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, транспортної міліції, охорони, судової міліції, спеціальної міліції, до її складу також входять підрозділи державної автомобільної інспекції. Права, обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністерством внутрішніх справ відповідно до цього Закону. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ. Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду ( ст. 16 Закону України «Про звернення громадян»).
Звернення позивача від 21.05.2010 року, отримане Генеральною прокуратурою України 26.05.2010 року, листом від 02.06.2010 року № 07/1/2р-10 направлено за належністю до МВС України, у підпорядкуванні якого перебуває Департамент ДАІ, про що повідомлено заявника.
Таким чином, звернення позивача не направлялось до органу, дії якого оскаржувались позивачем. Звернення позивача було направлено відповідачем до Міністерства внутрішніх справ України, на яке законодавством покладені повноваження здійснювати керівництво міліцією, контролювати діяльність підпорядкованих йому відділів та структурних підрозділів.
Позивач посилається на порушення відповідачем строків розгляду звернення позивача, встановлених Законом «Про звернення громадян».
Статтею 20 Закону «Про звернення громадян» визначені терміни розгляду звернень громадян. Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
В зверненні від 09.08.2010 року позивач посилався на належний розгляд Департаментом ДАІ МВС України заяви від 21.05.2010 року, просив повторно її розглянути та вжити заходи до усунення порушень закону. За цим зверненням, отриманим Генеральною прокуратурою 16.08.2010 року, організовано перевірку, трок її було продовжено до 45 діб, про що повідомлено позивача листом від 16.09.2010 року № 07/1/1-19894-10, копія якого наявна в матеріалах справи. У цьому ж листі позивача проінформовано про те, що результати перевірки йому будуть доведені додатково. По завершенню перевірки позивачу надано відповідь від 29.09.2010 року № 07/1/1-19894-10, копія якої наявна в матеріалах справи.
Таким чином, звернення позивача розглянуто відповідно до приписів Закону «Про звернення громадян», у тому числі з дотриманням строків, встановлених зазначеним Законом.
Посилання позивача на те, що його звернення від 09.08.2010 року було направлено до МВС України листом від 16.08.2010 року № 07/1/1р-10 не приймаються до уваги з огляду на те, що вказаним листом направлено за належністю інше звернення позивача (звернення від 30.07.2010 року), яке не є предметом розгляду даної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, а тому позовні вимоги про визнання дій та бездіяльності відповідача неправомірними задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо розгляду звернення позивача від 09.08.2010 року, задоволенню не підлягають і вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.08.2010 року, провести повну та всебічну перевірку викладених у заяві фактів, в разі наявних підстав притягнути до відповідальності в межах чинного законодавства осіб, які допустили порушення законодавства, надати позивачу повну, обґрунтовану, вмотивовану відповідь на заяву від 09.08.2010 року.
Вимоги про стягнення судового збору позивачем не заявлені.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 157, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Постанова складена в повному обсязі та підписана 17.11.2010 року.