ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
17 серпня 2010 року 11:20 № 2а-2661/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Букмекерська контора "Марафон" в особі Полтавської філії ТОВ "БК "Марафон"
до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій №0000202302 від 18.02.09р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач вважає неправомірним рішення про застосування штрафних санкцій, оскільки Відповідачем було порушено порядок проведення перевірки передбачений Законом України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (надалі -Закон про ДПС) та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (надалі -Закон про РРО). Зазначає, що акт перевірки було одержано ним з порушенням вказаних законів і він не міг бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Також Позивач посилається на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.10 р. у справі № 2а-14983/10/2670 за позовом ТОВ «БК «Марафон»до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірною відмову яким було встановлено, що Відповідач неправомірно вимагав у філії надати ліцензію на право організації діяльності проведення азартних ігор (букмекерська діяльність) а також сплатити кошти за патент.
Крім цього Позивач вказує на пропущення Відповідачем строків застосування адміністративно-господарської санкції, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи. Позиція податкового органу полягає в тому, що на момент подачі заявки про придбання патентів для структурного підрозділу -Ніжинської філії -Позивачем не були усунуті недоліки та порушення Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», таким чином у Відповідача не було підстав для видачі торгових патентів на структурний підрозділ ТОВ «БК «Марафон». Вважає, що Позивачу правомірно було нараховано штрафна (фінансова) санкція.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Окружний адміністративний суд м. Києва -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон»зареєстрована Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 06.02.1997р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 24598278.
Видами діяльності за КВЕД є: діяльність з організації азартних ігор; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; рекламна діяльність.
05.02.2009р. Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі направлення від 05.02.09 р. № 38 було здійснено перевірку Ніжинської філії ТОВ «Букмекерська контора «Марафон», що знаходиться за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 16-А. За результатами перевірки Ніжинською ОДПІ складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 05.02.2009р. В пункті 2.2.14 акту перевірки зафіксовано: «надання послуг у сфері грального бізнесу без придбання торгового патенту, а саме: букмекерська контора за адресою м. Ніжин, вул. Шевченка 16а, що належить ТОВ «БК «Марафон»код 24598278 відповідно до КУРО №2659014869р/1 та контрольних стрічок РРО МАРІЯ-301.01 заводський номер ВЖ 5300000631 надавалися послуги у сфері грального бізнесу (букмекерська діяльність) з 23.05.2008 без придбання патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. На день проведення перевірки, вищезгаданий торговий патент відсутній». До матеріалів справи Відповідачем надано розрахунок штрафних санкцій до акту перевірки від 05.02.09 р.
Судом встановлено, що зазначена перевірка була проведена на підставі наказу Ніжинської ОДПІ від 28.01.09 р. № 37, яким затверджено план проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на лютий місяць 2009 р.
18.02.2009р. Відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000202302 від 18.02.2009р., згідно якого на підставі акту перевірки від 05.02.2009р. № 0024/25/13/23/24598278 було встановлено порушення п. 1 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»у зв'язку з чим на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та згідно п. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»до ТОВ «БК «Марафон»було застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу на суму 10122,66 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій звернувся до суду та просить його скасувати.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачене ч.1 ст. 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
В силу ч 1. ст. 9 Закону про ДПС, державні податкові адміністрації в областях виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також п. 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пункт 1 статті 8 до таких функцій відносить, зокрема, безпосереднє виконання роботи пов'язаної із здійсненням контролю ... за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Порядок проведення планових та позапланових перевірок регламентований ст.ст.11, 11-1 Закону про ДПС.
Частина 7 ст. 11-1 цього Закону про РРО перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відносить до позапланових. Відтак, в силу ч.1 цієї ж норми, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби. Для таких перевірок передбачений порядок їх проведення, а саме: надіслання платнику податків не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати її початку та закінчення (ч.4 ст.11-1 Закону).
Спірна перевірка не стосується перевірки нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); зазначений Закон не містить імперативної вказівки про те, що право на проведення перевірки дотримання вимог Закону про РРО пов'язане з обов'язковим повідомленням про перевірку платника податків не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведення.
За наведених обставин та норм законодавства, спірна перевірка проведена в межах повноважень податкового органу (Ніжинської ОДПІ), визначених Законом та не суперечить порядку проведення перевірок, що передбачений ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
До такого висновку суд прийшов ще й виходячи з того, що статтею 11-2 згаданого Закону передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, серед яких зокрема: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Відповідно до ч.2 цієї норми ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
За умов допущення до перевірки працівників Ніжинської ОДПІ на підставі направлення на перевірку, доводи Позивача про те, що Відповідачем порушено порядок проведення планової перевірки не можуть бути підставою для задоволення позову.
Оцінюючи посилання сторін на підстави, які виникли в ході отримання Позивачем торгового патенту для свого структурного відокремленого підрозділу -Ніжинської філії, судом враховується, що мотивами відмови викладених у листі № 1212/10/15-103 від 19.05.08 р. Ніжинською ОДПІ зазначено те, що сума вартості торгового патенту сплачена суб'єктом підприємницької діяльності за Ніжинську філію ТОВ «Букмекерська контора «Марафон»та те, що позивачем не було надано ліцензії з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів виданої Чернігівською обласною державною адміністрацією ТОВ «Марафон», замість ліцензії, виданої Чернігівською обласною державною адміністрацією Чернігівській філії ТОВ «Букмекерська контора «Марафон».
Так, відповідно ч.2 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів господарської діяльності»передбачено, що торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не допускається.
Згідно ч. 4 ст.2 вказаного Закону заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі реквізити: найменування суб'єкта підприємницької діяльності; витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного підрозділу із зазначенням цього місця; вид підприємницької діяльності якої потребує придбання торгового патенту; найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.
Як вбачається з пояснень представника позивача, ТОВ «Букмекерська контора «Марафон»було отримано від Міністерства фінансів України ліцензію серії АВ № 082972 на організацію діяльності проведення азартних ігор (букмекерська діяльність).
Згідно з нормами статті першої Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа - підприємець; ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.
Отже, за умовами зазначеного Закону ліцензіатом є саме юридична особа, а не філія.
Вказані вище обставини досліджувались у справі № 2а-14983/10/2670, що вбачається з ухваленого 11.03.10 р. Окружним адміністративним судом м. Києва рішення, про яке зазначалось вище та яке набрало законної сили. Судом було встановлено, що є неправомірною вимога Відповідача про сплату іншою особою коштів за патент, оскільки чинним законодавством не обумовлено особи, якій надано право сплачувати кошти за видачу патенту, та не встановлено заборони сплачувати зазначений платіж за інших осіб. Також суд встановив, що Позивачем було надано Відповідачу ліцензію на здійснення ліцензованих видів діяльності яка розповсюджується на ліцензіата (юридичну особу), а отже є неправомірною вимога Відповідача про надання ліцензії виданої філії, а не підприємству. Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, проте відмовив Позивачу у їх задоволенні на підставі ст. 99, 100 КАС України, оскільки останнім було пропущено строк звернення до суду.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене суд вважає, що обставини, встановлені судом при розгляді справи № 2а-14983/10/2670, мають суттєве значення при розгляді даної справи. На думку суду Відповідачем не доведена вина Позивача у наданні послуги у сфері грального бізнесу (букмекерська діяльність) з 23.05.2008 без придбання патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, що Відповідачем нараховані штрафні (фінансові) санкції.
За наведених обставин суд приходить до висновку про протиправність прийнятого Відповідачем оскаржуваного рішення. Отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000202302 від 18.02.09 р.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 08.09.10 р.