28 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-2669/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання -Закієвої А.В.;
за участю: представників позивача -Котельбан Н.Д. (довіреність №24-25-14-17/6 від 11.01.2010р.); Тягній М.І. (довіреність №24-25-14-17/7038 від 27.09.2010р.);
представника відповідача -Костенюк Н.А. (службове посвідчення №297).
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області до Чернівецької обласної державної санітарно-епідеміологічної станції про виконання вимог КРУ.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.09.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В поданому до суду адміністративному позові 28.07.2010 року та з врахуванням уточнення позовних вимог від 8.09.2010 року контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області просило суд зобов'язати Чернівецьку обласну державну санітарно-епідеміологічну станцію вчинити наступні дії: забезпечити відшкодування зайво сплаченої премії в сумі 60 285, 26 грн.; відшкодувати за рахунок винних осіб зайво сплачені кошти заробітної плати в сумі 769, 82 грн. та відповідно провести коригування розрахунків із відповідними фондами на суму 279, 80 грн.; повернути матеріальні цінності на загальну суму 8 136,52 грн., які були безпідставно надані Кельменецькій районі державній санітарно-епідеміологічній станції; забезпечити отримання доходів на загальну суму 5 438, 22 грн., з них за проходження студентами інтернатури в сумі 4 395, 50 грн. та практики в сумі 1 042, 72 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що проведеною працівниками КРУ в Чернівецькій області ревізією використання бюджетних коштів, виділених Міністерству охорони здоров України для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду дезінфекційних заходів у Чернівецькій обласній державній санітарно-епідеміологічній станції за період з 01.01.2007 року по 01.10.2009 року встановлено перевищення граничних сум витрат при придбанні легкового автомобіля па 37 490 грн.; виплата заробітної плати за рахунок загального фонду в сумі 189 557 грн., тоді як такі видатки необхідно було здійснювати за рахунок спеціального фонду; зайве нарахування премії на загальну суму 60 285,26 грн.; зайве нарахування та виплата заробітної плати в сумі 1 119,82 грн. та зайве перерахування до державних цільових фондів в сумі 482,11 грн.; зайву передачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 10 201, 52 грн.; недоотримання доходів на загальну суму 7 199, 11 грн. та інші. (а.с. 3-5).
Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом 19.08.2010 року подав суду заперечення та 26.08.2010 доповнення до них виходячи з наступного.
Станом на 26.08.2010 року вимоги позивача виконані в частині, а саме по вимозі щодо зайво сплачених коштів заробітної плати в сумі 1 119, 82 грн. та про проведеним коригуванням рахунків із відповідними фондами на суму 482, 11 грн., виконано в частині 350 грн. та проведено коригування в сумі 127, 40 грн. залишилось виконати в частині 769, 82 грн., та провести коригування на суму 280, 21 грн. Вимога про повернення матеріальних цінностей Кельменецької райСЕС виконана в частині суми 2 065 грн. залишилось виконати в частині 8 136, 52 грн. Отримано доходи на суму 1 505, 88 грн. за проведення практики студентів залишилось виконати в частині 5 693, 23 грн.
Щодо вимоги забезпечити відшкодування зайво сплаченої премії в сумі 60 258, 26 грн. то відповідач її не визнає у зв'язку з тим, що дозвіл на преміювання головного лікаря та заступників було надано Міністерством охорони здоров'я України. (а.с. 92-93).
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Працівниками КРУ в Чернівецькій області проведено ревізією використання бюджетних коштів, виділених Міністерству охорони здоров України для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду дезінфекційних заходів у Чернівецькій обласній державній санітарно-епідеміологічній станції за період з 01.01.2007 року по 01.10.2009 року.
За результатами ревізії складений акт №24-04/379 від 22.10.2009 року та листом КРУ в Чернівецькій області від 23.11.2009 №24-04-10-14/6936 до Чернівецької обласної державної санітарно-епідеміологічної станції були направлені вимоги щодо усунення порушень та недоліків виявлених ревізією. (а.с. 6-15)
Відповідач усунув ряд порушень, що підтверджується відповідними документами.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав вимогу щодо відшкодування за рахунок винних осіб зайво сплачені кошти в сумі 769, 82 грн., та провести коригування розрахунків із відповідними фондами на суму 279, 80 грн., а також забезпечення отримання доходів на загальну суму 5 438, 22 грн., з них за проходження студентами інтернатури в сумі 4 395, 50 грн. та практики в сумі 1 042, 72 грн.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що вказаних критеріїв повинен дотримуватися позивач приймаючи спірне рішення.
Відповідно суд перевіряє спірне рішення виходячи з вказаних положень, оскільки оскарження такого рішення є правом, а не обов'язком відповідача.
Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Виходячи з системного аналізу норм вказаного закону органи КРС мають право звертатися до суду в таких випадках: щодо вилучення в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі (п. 7 ст. 10); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства (п. 8 ст. 10); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 7 ст. 10).
З врахуванням вказаних норм суд робить такі висновки по суті спору.
По пункту вимоги «Забезпечити відшкодування зайво сплаченої премії в сумі 60 258, 26 грн.»
Відповідно до п.5.11. витягу з спільного Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005р.№ 308/519 керівникам закладів та установ за погодженням з профспілковими комітетами затверджують положення про преміювання.
Згідно Положення про преміювання працівників Чернівецької обласної державної санітарно-епідеміологічної станції преміювання працівників здійснюється за результатами роботи установи за попередній рік, квартал, місяць. Дане положення було погоджено на зборах первинної профспілкою організації та внесені відповідні зміни в колективний договір.
Згідно листів Міністерства охорони здоров'я України №12.01-06/184 від 31.01.2007 р., №12.01.06/60 від 29.01.2007 р., №12.01.06/25 від 22.01.2007 р., №12.01.06/575 від 30.12.2008 р., №12.01.06/135 від 31.01.2008 р., №12.01.06/68 від 26.01.2010 р., №12.01.06/512 від 28.05.2010 р., дозвіл на преміювання головного лікаря та заступників було надано Міністерством охорони здоров'я України.
Тому вимога в цій частині є протиправною та підлягає скасуванню.
По пункту вимоги «Повернути матеріальні цінності на загальну суму 8 136,52 грн., які були безпідставно надані Кельменецькій районній державній санітарно-епідеміологічній станції».
Згідно вимог КРУ Міністерства охорони здоров'я України зменшило асигнування по загальному фонду кошторису (на суму невиконаних вимог КРУ станом на 31.05.2010 року) Чернівецької обласної державної санітарно-епідеміологічної станції в 2010 році на суму 469,6 тис. грн. яку входить і сума 8 136,52 грн.
Також позивачем не враховано що вказані матеріальні цінності були надані Кельменецькій районній державній санітарно-епідеміологічній станції в зв'язку з проведенням заходів по ліквідації наслідків повені та фактично на ці цілі і були використані.
Тому вимога в цій частині є протиправною та підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного суд вважає, що контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області при направленні частини вказаних вимог діяло в супереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема спірне рішення прийняте в супереч повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому вказані вимоги як протиправні не підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Щодо вимоги відшкодувати за рахунок винних осіб зайво сплачені кошти в сумі 769, 82 грн., та провести коригування розрахунків із відповідними фондами на суму 279, 80 грн., а також забезпечення отримання доходів на загальну суму 5 438, 22 грн., з них за проходження студентами інтернатури в сумі 4 395, 50 грн. та практики в сумі 1 042, 72 грн. суд зазначає таке.
Згідно ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Тому в цій частині адміністративний позов підлягає задоволенню.
Таким чином, контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області, не довело належним чином правомірність частини вказаних вимог, а тому адміністративний позов слід задовольнити частково.
Оскільки позов задоволено на користь позивача, який звільнений від сплати державного мита, з врахуванням положень ч. 4 ст. 94 КАС України суд не стягує судові витрати з відповідача
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Чернівецьку обласну державну санітарно-епідеміологічну станцію вчинити наступні дії (виконати вимоги): п. 1.2. - відшкодувати за рахунок винних осіб зайво сплачені кошти заробітної плати в сумі 769,82 грн. та відповідно провести коригування розрахунків із відповідними фондами на суму 279,80 грн.; п. 1.4 - забезпечити отримання доходів на загальну суму 5 438,22 грн. з них: за проходження студентами інтернатури в сумі 4 395,50 грн. та практики в сумі 1 042,72 грн.
3. В задоволенні адміністративного позову в іншій частині - відмовити.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову складено в повному обсязі 1 жовтня 2010 року
Суддя Р.В. Ватаманюк