Єдиний унікальний № 946/6598/24
Провадження № 1-кп/946/540/24
Іменем України
26 листопада 2024 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162150000755, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, працюючого за наймом, не одружений, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
16.09.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до пробаційного нагляду на строк три роки,
28.10.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК до пробаційного нагляду на строк три роки (вирок не набрав законної сили);
25.11.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК до пробаційного нагляду на строк три роки (вирок не набрав законної сили),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,
інші учасники судового провадження: потерпіла юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» (далі - ТОВ «РУШ»).
Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «РУШ» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки про виклик до суду в електронній формі. Проведення підготовчого судового засідання без участі представника потерпілої юридичної особи не відобразиться на повноті вирішення питань у ньому, у зв'язку з чим суд, з урахуванням думок учасників судового провадження, згідно ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), дійшов висновку про можливість його проведення без його участі.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.03.06.2024 о 13:36 годині, ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні торгового залу магазину «Ева 463» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: просп. Незалежності, 56 в м. Ізмаїлі Одеської області, усвідомлюючи суспільно протиправний характер своїх дій, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу підійшов до торгівельної вітрини, звідки таємно викрав чоловічу туалетну воду торгової марки «Versace Pour Homme» об'ємом 100 мл, вартістю 3 458,27 грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій юридичній особі матеріальну шкоду на вказану суму.
2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Частина статті КК, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.Кримінальний кодекс України
«Стаття 185. Крадіжка
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
…
2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
…
4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. Він детально розповів про обставини кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, та пояснив, що влітку 2024 року він з магазину «Ева» викрав туалетну воду з полиці, пройшовши повз каси та не сплативши її вартість. Він мав бажання подарувати її дівчині, але на встиг, оскільки до нього звернулися поліцейські та повідомили, що на камерах спостереження зафіксовано як він викрадає товар, і він повернув викрадену туалетну воду. Він не встиг розпорядитися нею. Обвинувачений зазначив, що він раніше неодноразово був судимим, у тому числі за вчинення крадіжок, також на розгляді в суді відносно нього знаходяться інші кримінальні провадження за його обвинуваченням за ч. 2 ст. 307 КК, а також за його обвинуваченням у вчиненні крадіжок.
6.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення, та з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, тобто станом на 03.06.2024, відповідно до Указу Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 3684-IX від 08.05.2024, кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Мотиви зміни обвинувачення
7.Разом з цим, слід зазначити, що стороною обвинувачення не доведена наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 така кваліфікуюча ознака як повторність. Так, на підтвердження цієї кваліфікуючої ознаки, прокурор послався на ту обставину, що обвинуваченого ОСОБА_3 засуджено 09.01.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185 КК до п'яти років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком три роки, а також того, що на теперішній час в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області на розгляді перебувають інші кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі і проти власності, надавши суду копію вироків та довідку про судимість ОСОБА_3 , з якої вбачається, що до суду були направленні інші кримінальні провадження за ст.ст. 307, 185 КК. Інших доказів на підтвердження наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуючої ознаки «повторно» за ч. 4 ст. 185 КК прокурором надано не було.
8.Але ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.09.2024 ОСОБА_3 , засудженого вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2024 за ч. 4 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк п'ять років, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК на строк три роки, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК, звільнено від призначеного судом покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК, у зв'язку усуненням караності діянь, за які він був засуджений. Інші судимості ОСОБА_3 за кримінальні правопорушення проти власності також погашені. Перебування на розгляді в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_3 про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності також не може бути підставою для кваліфікації його дій за ознакою повторності.
9.Відповідно до ч. 1 ст. 32 КК, повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
10.Згідно з вимогами ч. 4 ст. 32 КК повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.
11.Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 88 КК, особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Судимість має правове значення у разі вчинення нового кримінального правопорушення, а також в інших випадках, передбачених законами України.
12.Отже, хоча ОСОБА_3 і був засуджений вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, але ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.09.2024 звільнений від призначеного йому покарання. При наявності на розгляді суду інших кримінальних проваджень про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень також проти власності без ухвалення відносно нього обвинувального вироку, який набрав би законної сили, не можна вважати, що він вчиняє кримінальне правопорушення повторно.
13.Крім того, при ухваленні цього вироку суд також враховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що викладений у постанові від 14.09.2020 у справі №591/4366/18, згідно якому єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторно» без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторно», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів у одному кримінальному провадженні. Таким чином, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Проте у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні.
14.Отже, з урахуванням зазначених обставин, положень чинного законодавства а також усталеної судової практики на час ухвалення цього вироку у суду відсутні правові підстави вважати, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення повторно.
15.У зв'язку з викладеним, суд у силу ч. 3 ст. 337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення, вважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, та кваліфікувати кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, виключивши таким чином з правової кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 , кваліфікуючу ознаку «повторно», оскільки це покращує його становище.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
16.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
17.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
Мотиви призначення покарання
18.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
19.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин проти власності.
20.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе у винятковому випадку, проте, зважаючи на історію правопорушень, відсутність мотивації до змін орган пробації ставить під сумнів успішного проходження іспитового строку.
21.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що він щиро розкаявся у вчинені кримінального правопорушення, високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середнього ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, відсутність мотивації до змін, того, що він вчинив умисний тяжкий злочин проти власності за цим вироком в той час, коли на розгляді в суді знаходилися відносно нього інші кримінальні провадження про його обвинувачення у вчиненні також умисних тяжких злочинів, у тому числі проти власності, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого та про нездійснення ним для себе належних висновків, а також вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим йому необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі, але в нижніх межах санкцій, оскільки таке покарання повністю досягне мети його застосування. З урахуванням встановлених обставин суд не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК.
22.При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує те, що відносно нього Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 28.10.2024 та 25.11.2024 були ухвалені ще два обвинувальні вироки, яким його було визнано винуватим у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК, та призначене покарання у виді пробаційного нагляду на строк по три роки по кожному вироку. Однак, у зв'язку з тим, що вказані вироки не набрали законної сили на день ухвалення цього вироку про кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 до ухвалення попередніх вироків від 28.10.2024 та від 25.11.2024, то суд позбавлений можливості застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК та призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. При цьому суд звертає увагу, що питання про застосування покарання за наявності кількох вироків може бути вирішено виключно після набрання законної сили всіма вироками місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконуватимуться вироки, в порядку, встановленому п. 11 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК.
23.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує те, що кримінальне правопорушення за цим вироком він вчинив до ухвалення вироку Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області від 16.09.2024, що набрав законної сили 22.11.2024, яким він засуджений за ч. 1 ст. 309 КК до пробаційного нагляду на строк три роки, але суд також позбавлений можливості застосувати положення ч. 4 ст.70 КК та призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, оскільки вирок суду від 16.09.2024 поглинений вироком від 25.11.2024 (застосовані положення ч. 4 ст. 70 КК), який, у свою чергу ще не набрав законної сили. Враховуючи зазначене, призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та за вироком від 16.09.2024, що поглинений вироком від 25.11.2024, який після набрання чинності підлягає врахуванню в порядку ч. 4 ст. 70 КК, призведе до подвійного врахування, що є неприпустимим.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
24.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався.
25.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, з метою виконання вироку, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, ризик чого значно підвищується в умовах введеного в Україні воєнного стану, обвинуваченому ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, для чого його слід взяти під варту в залі суду.
26.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч.4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.
27.Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались та процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
2. ОСОБА_3 застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду.
3.Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 26.11.2024.
4.Вирішити питання про застосування ОСОБА_3 покарання за наявності кількох вироків у порядку, встановленому п. 11 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК, у разі та після набрання законної сили цим вироком та вироками Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 жовтня 2024 року та від 25 листопада 2024 року.
5.Накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.06.2024 на 1 флакон туалетної чоловічої парфумованої води «Versace Pour Homme» об'ємом 100 мл скасувати, а туалетну воду вважати повернутою власнику - ТОВ «РУШ», а на CD-R диск із записом з камер відеоспостереження за 03.06.2024 в період часу з 13:28 до 13:40 год. в приміщенні магазину «Ева» №463 ТОВ «РУШ» - залишити без змін та зберігати диск із відеозаписом в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
8.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
9.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
10.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1