Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/949/23
Провадження № 2/499/41/24
Іменем України
26 листопада 2024 року селище Іванівка
Іванівський районний суду Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,-
На розгляді у судді Іванівського районного суду Одеської області Погорєлова І. В. перебуває вищевказана позовна заява.
На адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Дроздової А. С. надійшли клопотання: 1) про витребування доказів; 2) про виклик свідків; 3) про призначення додаткової судово-психологічної експертизи.
Беручи до уваги, що минуле підготовче засідання, яке відбулось 22.10.2024 року, було відкладено за ініціативи представника позивача з метою ознайомлення з клопотаннями сторони відповідача та підготовкою заперечень на такі, суд вважає за можливе розглянути клопотання сторони позивача у цьому підготовчому засіданні 26.11.2024 року.
Так, 03.06.2024 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Дроздової А. С. надійшла заява, в якій остання просить:
1)Витребувати з медичної установи: поліклініка села Фонтанка, вул. Центральна, буд. 6 копію амбулаторної карти на ОСОБА_1 , яка мешкає в АДРЕСА_1 ).
2)Витребувати за місцем роботи позивачки дитячий садок «Капітошка», який знаходиться: АДРЕСА_2 «Фонтанка - Авторська» довідки: чи знаходилась гр. ОСОБА_1 на лікарняному в період з 06.12.2022 року по теперішній час; чи справлялась ОСОБА_1 зі своїми обов'язками по виконанню в сфері своєї діяльності.
3)Визвати і допитати свідків для підтвердження образу життя братів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а саме: ОСОБА_6 : АДРЕСА_3 ; ОСОБА_7 : АДРЕСА_1 ; ОСОБА_8 : АДРЕСА_4 .
Серед іншого, від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Дроздової А. С. 23.09.2024 року на адресу суду надійшла копія заяви аналогічна заяві від 03.06.2024 року з додатковою вимогою про призначення повторної судово-психологічної експертизи з використанням поліграфу. Зважаючи, що заява від 23.09.2024 року подана в копії, оригінал до матеріалів справи не долучений, та вона за своїм змістом повторює заяву від 03.06.2024 року, то така заява не береться судом до уваги.
З вимог заяви від 03.06.2024 року вбачається подання двох різних за своєю суттю клопотань про витребування доказів та про виклик свідків, які судом вирішуються окремо.
Крім того, на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Дроздової А. С. надійшло клопотання, в якому остання просить: зазначити судово-психологічну експертизу, яку доручити Українському незалежному інституту судових експертиз: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 20, офіс 32; на вирішення експертизи винести питання: встановити наявність чи відсутність психотравмованого стану потерпілої ОСОБА_1 ; встановити наявність чи відсутність на моральному рівні страждань особи, їх характер, ступені інтенсивності та тривалості впливу на основні сфери її життєдіяльності; чи є у ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її, як особистості; якщо потерпілій ОСОБА_9 завдана моральна шкода, то який можливий розмір становить грошова компенсація; на розгляд експерта Інституту судових експертиз направити матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди за № 2/499/324/23.
В обґрунтування клопотання зазначає про те, що виводи сумнівної експертизи за № 23-3889 не спроможні і не об'єктивні, бо не виявлений структурний аналіз змін психічної діяльності ОСОБА_1 , експерт проігнорувала судову практику Верховного Суду, не додала до висновків відеозапис дослідження психологічного стану потерпілої і комп'ютерні тестування, у зв'язку з чим виникла необхідність проведення додаткової судово-психологічної експертизи.
26.11.2024 року на адресу суду надійшли від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Каразейської Є. Д. заперечення щодо заявленого клопотання ОСОБА_10 про проведення додаткової судово-психологічної експертизи, в яких представник позивача просить відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_10 , оскільки таке є передчасним, неналежним чином обґрунтованим та без зазначення додаткових відомостей, які б слугували підставою для проведення додаткових досліджень.
В підготовчому засіданні 22.10.2024 року представник відповідача ОСОБА_10 заявила клопотання про призначення додаткової судово-психологічної експертизи, просила задовольнити таке.
Натомість, представником позивача ОСОБА_2 в підготовчому засіданні 22.10.2024 року заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки була необхідність ознайомлення з клопотаннями та підготовки заперечень.
Підготовче засідання 22.10.2024 року було відкладено до 26.11.2024 року
Під час проведення підготовчого судового засідання 26.11.2024 року представник відповідача ОСОБА_10 заявлені клопотання підтримала, просила задовольнити, вказала, що витребування доказів необхідне для проведення експертизи, а виклик свідків потрібен для встановлення способу життя братів ОСОБА_11 .
Представник позивача ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні клопотань посилаючись на їх необґрунтованість, безпідставність та передчасність, вказала, що повторну експертизу неможливо проводити, оскільки судом ще не досліджена перша експертиза.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд приходить до такого висновку.
Щодо клопотання про витребування доказів.
Доказом, як встановлено ч.1 ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 3, 4 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Судом встановлено, що клопотання про витребування доказів представником відповідача подано з порушенням строку його подання, визначеного цивільно-процесуальним законодавством та не обґрунтовано причини такого пропуску, що не залежали від сторони відповідача.
Крім того, згідно з п.4 ч.2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, проте в порушення вказаного припису клопотання про витребування не містить доказів вжиття заходів самостійного отримання документів.
В порушення п.2 ч.2 ст. 84 ЦПК України клопотання про витребування доказів не містить обґрунтування обставин, які можуть підтвердити ці доказ, або аргументи, які вони можуть спростувати.
Разом з тим, не зазначено також підстави, з яких випливає, що ці докази мають відповідні особи, зазначені в клопотанні, що є порушенням п.3 ч.2 ст. 84 ЦПК України.
З огляду на наведене, зважаючи, що заявником не дотримано строку подання клопотання про витребування доказів, не дотримано вимог ч.2 ст. 84 ЦПК України щодо змісту клопотання, не доведено яким саме чином вказані документи вплинуть на належність та повноту розгляду справи, суд приходить до висновку про залишення без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Дроздової А. С. про витребування доказів.
Щодо клопотання про виклик свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Дослідивши необхідні для вирішення клопотання про виклик свідків матеріали справи, заслухавши сторін, а також приймаючи до уваги предмет позову, суд вважає, що клопотання не належно мотивовано, оскільки обставини, які відповідач планує обґрунтувати показами заявлених свідків, ґрунтуються лише на таких показах без зазначення обставин та надання на їх підтвердження інших доказів.
Щодо клопотання про призначення додаткової судово-психологічної експертизи.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого і висновком експерта.
Згідно з вимогами ст.86 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
В силу ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Висновок експерта є доказом, який складається на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Судом призначається експертиза за відповідною заявою учасників справи для з'ясування обставин, які можуть бути встановлені лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Судом встановлено, що у справі вже проведена судово-психологічна експертиза по встановленню розміру спричиненої моральної шкоди, яка була призначена відповідно до ухвали Іванівського районного суду Одеської області від 18.07.2023 року, за результатом якої на адресу суду надійшов висновок експерта № 23-3883 від 27.07.2023 року.
Заслухавши доводи сторін щодо заявленого клопотання та зміст поставлених експерту питань, відповіді на які має намір отримати відповідач, враховуючи їх суть та взаємозв'язок із обставинами справи, що мають значення для правильного вирішення спору, суд не вбачає підстав для проведення додаткової судово-психологічної експертизи.
Суд також зауважує, що Постанови Верховного Суду, на які посилається заявник, регулюють питання співмірності відшкодування, однак вони не вимагають обов'язкового проведення додаткових експертиз у подібних справах.
Таким чином, стороною відповідача не доведено необхідності проведення такої експертизи, клопотання є необґрунтованим, а призначення експертизи потягне за собою безпідставне затягування розгляду справи.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 76,83, 84, 90, 91, 103, 105, 106, 143, 145, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Дроздової А. С. про витребування доказів - залишити без задоволення.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Дроздової А. С. про виклик свідків - відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Дроздової А. С. про призначення додаткової судово-психологічної експертизи - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 26.11.2024 року.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ