Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1219/24
Провадження № 3/499/807/24
Іменем України
26 листопада 2024 року селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В. розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Іванівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01.10.2024 року серії ААД №579510, відой ОСОБА_1 01.10.2024 року о 10 год. 40 хв. на дорозі Т 16-17 керував т/з марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців) від проходження на стан алкогольного сп'яніння як на місці, так і у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав. Показав суду, що приїхав його брат, який служить, він з ним випив, після чого сів за кермо. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки йому необхідно кормити своїх п'ятьох дітей.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В даному випадку, надісланий суду протокол складений відносно ОСОБА_1 за порушення вимог п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Пункт 2.5 ПДР встановлює, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння .
Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №579510; відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснювали оформлення даного адміністративного правопорушення, на якому зафіксовано обставини з місця події; рапортами поліцейських; направлянням на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.10.2024 року та іншими.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, а саме поліцейським ВП №1 Березівського РВП із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Таким чином, суд вбачає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив Правила дорожнього руху України, а саме п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, з урахуванням вимог статті 33 КУпАП, яка передбачає загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Обставини, які пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, оскільки санкція ч.1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною, а тому неможливо застосувати штраф, не застосовуючи позбавлення права керування транспортними засобами, у випадку наявності у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, такого права.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП вбачається, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Таким чином, відповідно до вимог ст..4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з правопорушника в дохід держави підлягає 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.40-1, ч.1ст.130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.
Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ