Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
15.11.2010 р. справа № 2а- 12968/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
при секретарі судового засідання -Міхно А.О.,
за участі представників :
позивача - Поворознюк О.Ю.,
відповідача - Аулова Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова
до Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс"
пронадання дозволу на проведення виїзної позапланової перевірки, -
Позивач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив надати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Діпрозаводтранс»з питання дотримання вимог валютного законодавства.
В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. З отриманого від Управління НБУ в Харківській області повідомлення від 02.08.2010р. №06-043/7500 вбачається порушення ВАТ «Діпрозаводтранс»вимог п.4 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»при перерахуванні грошових коштів на користь Некомерційного партнерства сприяння у попередженні шкоди та підвищення якості архітектурно-будівельного проектування „СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ" (Російська Федерація) згідно з платіжними дорученнями №228 від 25.03.2009р. та №229 від 25.03.2009р. Для з'ясування фактичних обставин діяльності ВАТ у перелічених господарських операціях потрібно проведення перевірки, так як лише в ході означеного заходу контролю податковим органом можуть бути зроблені висновки про наявність або відсутність порушення закону з боку платника податків при веденні зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з викладеним позивач просив надати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги заявленого позову, просив ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Діпрозаводтранс»з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Згідно з ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»надання судом дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки можливо лише у разі наявності обставин, що передбачені ч.6 даної статті. У спірних правовідносинах таких обставин не існує. Питання дотримання ВАТ «Діпрозаводтранс»вимог закону при перерахуванні грошових коштів згідно з платіжними дорученнями №228 від 25.03.2009р. і №229 від 25.03.2009р. було досліджено ДПІ у Ленінському районі м.Харкова при проведенні виїзної планової перевірки за період діяльності з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. та оформленні акту перевірки від 16.10.2009р. №1983/304/01095927. Повторна перевірка цього ж самого питання в силу п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»може бути здійснена лише вищестоящим відносно ДПІ у Ленінському районі міста Харкова органом державної податкової служби, тобто ДПА у Харківській області. Оскільки згідно з платіжними дорученнями №228 від 25.03.2009р. і №229 від 25.03.2009р. ВАТ здійснило оплату вступного та членського внесків, то ці операції не потребують індивідуальної ліцензії НБУ, що зумовлює відсутність необхідності у проведенні перевірки. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Харкова в силу положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та за визначенням ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень. Право на звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки діяльності платників податків передбачено ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV
Відтак, дана справа є справою адміністративної юрисдикції і підлягає вирішенню адміністративними судами за правилами КАС України.
При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Системний аналіз норм КАС України засвідчив відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч.1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.
Тому, справа за позовом суб'єкта владних повноважень про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки платника податків має бути розглянута виключно на підставі зазначених в адміністративному позові доводів та наданих на їх підтвердження доказів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Діпрозаводтранс»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом 01095927, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Ленінському районі міста Харкова.
До функцій позивача, ДПІ згідно з п.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»віднесено здійснення контролю за законністю валютних операцій.
За визначенням п.2 ч.1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютний контроль»до валютних операцій віднесені операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Валютними цінностями згідно з п.1 ч.1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютний контроль»та ст..1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»є також і іноземна валюта, а отже операція суб'єкта господарювання - резидента України з перерахування грошових коштів в іноземній валюті на користь нерезидента є валютною операцією, позаяк пов'язана з використанням валютної цінності як засобу платежу.
В силу п.2 ст.13 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через банківські установи здійснюють уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій.
Правила здійснення означеного контролю деталізовані Положенням про валютний контроль (затверджене постановою Правління НБУ від 08.02.2000р. №49, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.04.2000р. за №209/4430; далі за текстом -Положення) та Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (затверджено постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. №136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. за №338/3631; далі за текстом - Інструкція)
Відповідно до п.1.2 Положення правовий статус банківських установ визначений як агент валютного контролю з покладенням обов'язку здійснювати контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Цей контроль полягає в запобіганні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій та/або своєчасному інформуванні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.
Підпунктом 4.2 Інструкції передбачено, що банки зобов'язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або, якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних ВМД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, ВМД, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями його клієнтів.
За наслідками здійснення такого контролю банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів (п.5.9 Інструкції).
Таким чином, у спірних правовідносинах Управління НБУ в Харківській області виступає не як особа, що мала правові взаємовідносини з відповідачем, а як особа, яка в межах своєї компетенції здійснювала контроль за валютною операцією.
Відтак, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України», положеннями якої в кореспонденції з приписами ч.8 ст.11-1 цього ж закону керівнику податкового органу надано право на прийняття самостійного рішення про проведення позапланової виїзної перевірки.
Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»містить одночасно дві частини 7.
А саме, відповідно до ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Водночас з цим, відповідно до ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції Закону України від 12.01.2005 р. N 2322-IV позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.
Оскільки і норми Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV, і норми Закону України від 12.01.2005 р. N 2322-IV були спрямовані на регулювання одних і тих же правовідносин, то за загальними правилами застосування нормативно-правових актів (рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України) застосуванню до спірних правовідносин підлягають приписи ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції Закону України від 25.05.2005р. №2505-IV як такого, що виданий пізніше.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач не має визначених ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»обставин для прийняття самостійного рішення про проведення позапланової виїзної перевірки діяльності ВАТ, бо повідомлення від особи, яка виконує функцію агента валютного контролю, не віднесено законодавцем до переліку обставин, виникнення яких є підставою для самостійного призначення керівником податкового органу планової виїзної перевірки.
Разом з тим, з дослідженого судом повідомлення Управління НБУ в Харківській області від 02.08.2010р. №06-043/7500 випливає наявність в діяльності ВАТ ознак порушення п.4 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».
Посилання відповідача на положення п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»суд визнає необґрунтованими, так як згаданою нормою закону унормовані правовідносини з приводу призначення позапланової виїзної перевірки виключно з питань дотримання податкового законодавства, а спірні правовідносини склались стосовно дотримання платником податків валютного законодавства.
За таких обставин, позов ДПІ визнається судом обґрунтованим в частині надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки з 25.03.2009р. (дата складення платіжних доручень) по 31.08.2010р. (дата зазначена в позові), так як в цій частині вимог позов заявлений ДПІ в межах компетенції, доводи податкового органу про наявність потреби у проведенні перевірки знайшли своє підтвердження зібраними по справі доказами.
В частині вимог ДПІ про надання дозволу на проведення перевірки з 20.03.2009р. належить відмовити, позаяк позивачем за правилами ч.1 ст.71 КАС України не доведено наявності підстав для надання судом дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки за період діяльності ВАТ саме з указаної дати.
В частині вимог щодо проведення перевірки протягом 5-ти робочих днів, починаючи з дня отримання ДПІ у Ленінському районі міста Харкова рішення суду, яке набрало чинності, провадження в адміністративній справі належить закрити, позаяк за вказаною вимогою суб'єкта владних повноважень взагалі відсутній будь-який публічно-правовий спір. Окрім того, нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та положеннями будь-яких інших актів законодавства податкові органи не наділені повноваженнями на заявлення таких вимог в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, п.1ч.1 ст. 157, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс" про надання дозволу на проведення виїзної позапланової перевірки - задовольнити частково.
Надати Державній податковій інспекції у Ленінському районі міста Харкова дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс" (ідентифікаційний код - 01095927; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, вул.Енгельса, буд.29А) з питання дотримання валютного законодавства при перерахуванні грошових коштів на користь Некомерційного партнерства сприяння у попередженні шкоди та підвищення якості архітектурно-будівельного проектування „СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ" (Російська Федерація) згідно з платіжними дорученнями №228 від 25.03.2009р. та №229 від 25.03.2009р. за період з 25.03.2009р. по 31.08.2010р.
В частині вимог щодо проведення перевірки протягом 5-ти робочих днів, починаючи з дня отримання ДПІ у Ленінському районі міста Харкова рішення суду, яке набрало чинності - провадження в адміністративній справі закрити.
В решті вимог адміністративний позов - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі виготовлена 19.11.2010р.
Суддя Сліденко А.В.