про залишення позовної заяви без руху
Справа № 495/10471/24
Номер провадження 2-а/495/76/2024
25 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімова Н.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач в позовній заяві вказує про поважність та поновлення строку звернення до суду.
Зокрема, позивач зазначає та просить суд врахувати, що строк звернення до суду не є пропущенним, так як тримісячний строк був встановлений з 19.07.2022, проте під час дії карантину та військового стану строк продовжується. Крім того, відповідь від Відповідача, яка має суттєве значення при розгляді вказаного позову, була отримана Позивачем 06.11.2024 і тому, на думку позивача, тримісячний строк не пропущений.
Розглянувши вказані обставини, суд визнає підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду неповажними, з огляду на наступне.
Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, серії 4АВ № 05737808 від 27.04.2024, якою ОСОБА_1 було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
У позові вказано, що 25.05.2024 Позивачеві поштою надійшов лист з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому було надіслано Постанову серії 4АВ № 05737808 від 27.04.2024.
При цьому, з даним позовом позивач звернулася лише 20.11.2024, а отже з пропуском десятиденного строку, що передбачений ч. 2 ст. 286 КАС України.
Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд зауважує, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27) від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до документів, які мають бути додані до позову, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем вимог щодо прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2023 по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Стосовно строків звернення до суду, позивач посилається на дію карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, а також воєнний стан, введений на території України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав...(правова позиція ВП ВС від 08.12.2022 у справі № 990/102/22).
Враховуючи вищевказане, посилання позивача у заяві на введенні карантинні заходи, не свідчить про безумовність поважності причин його пропуску, оскільки позивач не наводить доводів з належним їх підтвердженням.
У постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 Верховний Суд вказав, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Тобто саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Крім того, суд враховує, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а з конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Натомість позивач, таких доказів не надав, як і не довів, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв'язок.
Неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Саме по собі покликання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов'язки вчасно.
Щодо посилання позивача на отримання відповіді від Відповідача, яка має суттєве значення при розгляді вказаного позову лише 06.11.2024, суд зазначає наступне.
Як вказує позивач, 06.11.2024 від відповідача поштою надійшов лист, у якому знаходилася копія відповіді на попереднє звернення позивача, у якому зазначалося, що відповідно до ст. 32 Конституції України, ст. 11, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» запитуванні відомості щодо скасування постанови належать до персональних даних і є конфіденційною інформацією та можуть поширюватися лише за згоди особи, стосовно якої їх збирають.
Зазначений лист, як встановлено судом, був направлений не безпосередньо позивачу, ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 , який вказаний як третя особа по справі. Тому неспрожними є доводи та посилання позивача, що лише після отримання вказаної відповіді, у неї з'явилися підстави для звернення до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, дослідивши обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та враховуючи викладені у заяві пояснення, суд вважає зазначені позивачем підстави не поважними та надає час на обґрунтування інших причин пропуску строку звернення до суду, із наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно запропонувати подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на поважні підстави пропуску такого строку із наданням відповідних доказів.
Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цей адміністративний позов без руху.
При цьому, судом відзначається, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, зазначені в позові - визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропущення.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д.Анісімова