Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
15 листопада 2010 р. № 2-а- 9612/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чалого І,С.,
при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,
за участю сторін:
представника позивача - Стрельченка О.В.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Військової частини А-1352 до ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та стягнення суми,
< Текст >
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги військової частини А1352 та визнати незаконними дії відповідача щодо списання з обліку принтера Epson FX - 1170 заводський № 2 QDY155207, радіостанції "Пальма П" заводські № 20319, 81529, 76141, 76144, джерела безперебійного живлення АРС Васк - 600, мотопомпи МП - 800Б, стягнути на користь військової частини А1352, розрахунковий рахунок № 35210009000434 ЄДРПОУ 07953401 МФО 851011 в ГУДК у Харківській області з відповідача 2080,40 грн на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в період з 16.03.2006 року по 04.03.2009 року ОСОБА_2 проходив військову службу в В/ч А- 1352 на посаді командира частини. Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України проведена ревізія фінансової та господарської діяльності служби зв'язку та інженерної служби В/ч А-1352 за період з 15.07.2007 року по 15.10.2009 року.. Відповідачем були затверджені акти на списання основних засобів - принтера "Epson FX - 1170", залишковою вартістю 630, 60 грн., 4 радіостанції "Пальма - П" залишковою вартістю 1285,22 грн., джерела безперебійного живлення АРС Back-600 169,09 грн, мотопомпу МП-800Б - 57,29 грн. Відповідач перевищив повноваження та неправомірно списав військове майно, внаслідок зниження цінності вказаного майна, держава понесла збитки на загальну суму 2080,40 грн. Право по списанню з обліку матеріальних засобів у Збройних Сил України принтера та іншого майна належить заступнику начальника Головного управління зв'язку та автоматичних систем управління - головному інженеру військ зв'язку Збройних Сил України. Відповідачем були порушені вимоги Керівництва по списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.06.1994 року №165 "Посадові особи ЗС України, які затвердили акт якісного (технічного) стану або акт списання військового майна несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України за правильність висновку щодо списання військового майна та його подальше використання, призначення".
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову, надав аналогічні обставинам справи пояснення та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, надав суду пояснення, які повністю співпадають з викладеною в письмових запереченнях позицією, в яких зазначив, що з 1994 року по 24.09.2008 року при В/ч 1352 було створено та діяло ДП "Балаклійська ремонтна база", яка була юридичною особою та пройшла факт державної реєстрації. Виконання обов'язків директора ДП було покладено на командира В/ч А-1352. Вказане майно - принтер та інше - було придбано за кошти хозрозрахункового підприємства ДП "Балаклійська ремонтна база". Бюджетні кошти на придбання вказаного майна не витрачались, крім того, Міністерство оборони України не надавало дане майно для використання. Зазначене майно було придбане за власні кошти ДП, які отримання в результаті господарської діяльності. Списання майна проводилось по формі встановленої Мінстатом України тому, що майно знаходилось на обліку господарсько-розрахункового балансу, а не на обліку бюджетного балансу В/ч А-1352. В 2007 році, коли було списане вказане майно, бухгалтерський облік всіх активів ДП, крім військового майна (боєприпасів, ракет та бойових частин для них, ЗРК), вівся у відповідності до вимог діючого законодавства. А тому, списання майна проводилось саме у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Із вказаного на списання майна за 2007 рік, списання принтеру відповідачем не затверджувалось, в акті стоїть підпис заступника командира В/ч.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_2 в період з 16.03.2006 року по 04.03.2009 року проходив військову службу у Військовій частині А-1352 на посаді командира частини, звільнений у запас 04.03.2009 року.
02.02.1994 року було зареєстроване ДП "Балаклійська ремонтна база", про що свідчить розпорядження представника Президента України №35 від 02.02.1994 року, свідоцтво №131 про реєстрацію Державного підприємства "Балаклійська ремонтна база" та Статут підприємства, затвердженим 27.12.1993 року начальником генштабу Збройних Сил України.
Власником, в даному випадку Міністерством оборони України, не було прийнято рішення про призначення окремого директора ДП "Балаклійська ремонтна база", а виконання обов'язків було покладено на командира В/ч А-1352. таке рішення було оформлено директивою Міністерства оборони України від 02.12.2002 року №д_115/1/011, в якій зазначено, що працівники (не військовослужбовці) утримаються за рахунок собівартості продукції, що виготовляється, крім працівників обліково-операційного відділу, відділів зберігання, роти технічного забезпечення, депо, військовослужбовців арсеналу.
На підприємство розповсюджувався Закон України "Про підприємство України" відповідно до п.3.4 Статуту ДП "Балаклійська ремонтна база" підприємство має і веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.
Таким чином, суд приходить до висновку, що встановленим законодавством України порядком та прямим розпорядженням Міністра оборони України, командиру військової частини А1352 було надано право, як керівнику ДП "Балаклійська ремонтна база", здійснювати діяльність з метою отримання прибутку, а, як командиру військової частини, зобов'язання утримувати службовців Збройних Сил України за рахунок собівартості продукції, що виготовляється. Крім того, отриманий прибуток від діяльності ДП "Балаклійська ремонтна база" направлявся на утримання військового майна спеціального призначення, що є основною функцією Військової частини А1352.
Відповідно до роз'яснень Департаменту правового забезпечення від 07.02.2005 року №241/7/168 державна реєстрація підприємства Міністерства оборони України "Балаклійська ремонтна база" відбулася, оскільки є відповідна довідка про державну реєстрацію, видана місцевими органами влади та відмітка про реєстрацію на статуті підприємства, а також розпорядження представника президента України "Про реєстрацію статуту Балаклійської ремонтної бази". Тобто, вказане підприємство, яким керував ОСОБА_2 у визначений позивачем час, було суб'єктом підприємницької діяльності, метою діяльності якого було отримання прибутку.
Зазначене вище також підтверджується чисельними комісіями та ревізіями різного рівня, а також наказами МО України. Серед іншого Військовою прокуратурою Харківського гарнізону в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю складу злочину за фактом зловживання посадовими особами службовим становищем, службової недбалості та шахрайства посадовими особами В/ч А 1352 . Ці ж питання розглядалися та були підтверджені і в Акті ревізії фінансової та господарської діяльності Військової частини А1352 щодо наявності, обліку, руху майна номенклатури ракетно-артилерійського озброєння територіального Північно-Східного контрольно-ревізійного управління контрольно-ревізійного департаменту міністерства оборони України від 24.10.2007 року №1014
Згідно наказу Командування сил підтримки Збройних Сил України від 24.09.2008 року №264 "Про організацію ліквідації ДП "Балаклійська ремонтна база", дане підприємство було ліквідовано в грудні 2008 року.
Держрозрахунковим ДП "Балаклійська ремонтна база" за свої кошти в 1984, 1996, 1990, 2000 рр. придбали для господарської діяльності наступне майно: мотопомпу, джерело безперебійного живлення, радіостанцію "Пальма" 4 шт., принтер "Epson FX - 1170".
Судом встановлено, що в 2007 році бухгалтерський облік всіх активів ДП "Балаклійська ремонтна база", крім військового майна (боєприпасів, ракет та бойових частин до них, ЗКР), вівся у відповідності до вимог цивільного, а не військового законодавства, що підтверджується наявністю у Позивача Наказу командира В/ч А1352 №156-К від 29.12.2006 року, в якому зазначено, що бухгалтерський облік вівся згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України.
Оскільки ДП "Балаклійська ремонтна база" придбало вказане майно за свої власні кошти, отримані в результаті господарської діяльності, а не на цільові кошти МОУ, і працюючи директором ДП "Балаклійська ремонтна база" придбане майно обліковував у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік України" та Положень бухгалтерського обліку, суд не знаходить вини відповідача в заподіянні матеріальної шкоди в розмірі 2080,40 грн.
В 2007 році командиром В/ч А-1352 були затверджені акти на списання вказаного майна. Списанням майна займалася комісія В/Ч А 1352 із чотирьох осіб.
Дії ДП "Балаклійська ремонтна база" відповідають вимогам ст. 19 та ст.71 Господарського кодексу України, а тому відповідач, як директор ДП "Балаклійська ремонтна база", мав право затверджувати акти на списання майна, яке не підлягало ремонту і знаходилось на обліку госпрозрахункового балансу, а не на обліку бюджетного балансу В/ч А 1352. Списання майна велося згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених міністерством фінансів України і проводилось по формі встановленої Мінстатом України, а не по формі встановленій Керівництвом по списанню з обліку матеріальних цінностей та грошових засобів у Збройних Силах України, затвердженого Наказом МО України №165 від 21.06.1994 року.
З урахування наведеного суд не вбачає порушення відповідачем правових актів при списанні майна.
Також, суд не приймає твердження представника позивача про те, що відповідачем при списанні майна порушені вимоги наказу МОУ №165 від 21.06.1994 року, оскільки це суперечить Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та статуту ДП "Балаклійська ремонтна база".
Відповідно до п. 2 Постанови ВР України від 23.06.1995 року "Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі" відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або заниженням його цінності, що причинило додаткові витрати для військової частини для відновлення придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
З актів списання майна вбачається, що на момент списання майно знаходилось в неробочому стані, виробило свій ресурс і ремонту не підлягало, а тому правомірно було списано відповідачем.
А отже, шкоди інтересам держави відповідачем завдано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Суд дійшов до висновку, що позивач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи.
При розгляді даної справи судом встановлено, що оскаржуване рішення прийняте без належного обґрунтування та не на підставах, передбачених чинним законодавством України.
А тому, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Військової частини А-1352 до ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та стягнення суми - відмовити. < Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 17.11.2010 року.
Суддя І.С.Чалий