Справа № 2а-1095/10/1770
25 серпня 2010 року 09год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Бодряшкіної Ю.К., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: Загривий М.М.,
представник відповідача: Оніщук В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос"
до Державної податкової інспекції у м.Рівне
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кратос» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 02.10.2009р. №0003391541/0/15-214, від 02.10.2009р. №0003401541/0/15-214, від 02.10.2009р. №0003411541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003391541/1/15-214, від 30.10.2009р. №0003401541/1/15-214, від 30.10.2009р. №0003411541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003391541/2/15-214, від 18.01.2010р. №0003401541/2/15-214, від 18.01.2010р. №0003411541/2/15-214, від 19.03.2010р. №0003391541/3/15-214, від 19.03.2010р. №0003401541/3/15-214, від 19.03.2010р. №0003411541/3/15-214.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. Податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. Перевірки, на підставі яких податковим органом прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення проведені з порушенням визначених законом строків. Відповідачем не було письмово запрошено посадових осіб ТОВ «Кратос» для підписання актів перевірки, порушено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Господарська операція по поверненню передоплати є поточною операцією звітного періоду і по своїй суті не є ні виправленням помилки, ні зміною кількісних чи вартісних показників після поставки товарів. Вказує, що позивачем не пропущено встановлений строк для здійснення коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав та надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві. Просив позов задоволити повністю.
Державна податкова інспекція у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях. Представник відповідача в судовому засіданні суду пояснив, що у разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів чи повернення товарів відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, то платник - продавець таких товарів, не може застосувати норми п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" і відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які визначені 1095 днів і більше тому. У зв'язку зі вказаним, ТОВ "Кратос" було винесено податкові повідомлення-рішення про збільшення суми податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 40000,00грн. за основним платежем та 2000грн. - штрафна санкція, донараховано ПДВ в сумі 12066,00грн. по рядку 27, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за червень 2009 року, нараховано штрафну санкцію сумі 603,00грн.. Оскільки в декларації з ПДВ за червень 2009 року відсутній рядок 22.2 в сумі 2351,00грн., відповідачем прийнято рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2009 року на 2351,00грн. Вважає, що оскаржувані рішення прийняті позивачем правомірно, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов слід задоволити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 05.12.2005р. між ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" та ТОВ "Кратос" було укладено договір поставки №5-К, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання продати бітум дорожній БДН в кількості 700 тон, загальною вартістю 882000,00грн. з ПДВ (а.с.12). За умовами договору передбачалося здійснення покупцем 100% передоплати. Додатковою угодою від 20.12.2006р. сторони продовжили дію договору до 31.12.2010р. (а.с.13), додатковою угодою від 05.08.2009р. сторони змінили порядок розрахунків - покупець зобов'язується перерахувати грошові кошти на банківський рахунок постачальника протягом десяти банківських днів з моменту отримання покупцем товару.
Сторонами визнається той факт, що на виконання вказаних умов договору позивачем отримано попередню оплату від покупця. Судом витребовувалися первинні документи, що підтверджують факт отримання позивачем попередньої оплати від ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд", однак такі документи сторонами надані не були у зв'язку із їх вилученням та знищенням (акт від 22.01.2010р. №1 (а.а.с.78-86)). Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які сторонами не заперечуються, можуть не доказуватися перед судом.
У зв'язку з невиконанням поставки в межах строку дії договору позивач повернув покупцю авансові платежі: платіжним дорученням №81 від 19.03.2009р. - повернуто 240000,00грн. раніше отриманого авансу за нафтопродукти згідно з договором №5-К від 05.12.2005р. (а.с.88); платіжним дорученням №193 від 23.06.2009р. повернуто 86500,00грн. раніше отриманого авансового платежу згідно з договором № 5-К від 05.12.2005р., в т.ч. ПДВ 14416,67грн. (а.с.89).
У зв'язку з вказаним, позивач у березні 2009 року та в червні 2009 року провів розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, попередньо виписаних для ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд", а саме: згідно з розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року (а.с.17) скориговано ПДВ по зменшенню податкових зобов'язань на суму 40000грн. по ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд» по податковій накладній №6 від 12.12.2005р.; згідно з розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року (а.с.21) скориговано ПДВ по податкових зобов'язаннях на зальну суму 158333грн. по ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд», в т.ч. проведено коригування по податковій накладній №6 від 12.12.2005р. на суму ПДВ 14416,67грн.
Вказані розрахунки коригування сум ПДВ подані позивачем до ДПІ у м.Рівне в складі податкової звітності з ПДВ за березень 2009 року та за червень 2009 року, яка отримана відповідачем 14.04.2009р. та 09.07.2009р. відповідно (а.а.с.15-28).
21.09.2009р. податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за березень 2009 року (дата реєстрації в податковому органі 14.04.2009р., вх.№25943), про що складено акт №395 (а.с.29).
На підставі висновків вказаного акта перевірки та за результатами апеляційного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.10.2009р. №0003391541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003391541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003391541/2/15-214, від 19.03.2010р. №0003391541/3/15-214 (а.а.с.32, 40, 46, 61), якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 42000грн., в тому числі за основним платежем - 40000грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2000грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті у зв'язку з тим, що актом перевірки №395 від 21.09.2009р. встановлено порушення п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. N168/97-ВР (далі - Закон N168/97-ВР), пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. N2181-III (далі - Закон N2181-III).
21.09.2009р. податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за червень 2009 року (дата реєстрації в податковому органі 09.07.2009р., вх.№66604), про що складено акт №396 (а.с.30).
На підставі висновків вказаного акта перевірки та за результатами апеляційного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.10.2009р. №0003401541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003401541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003401541/2/15-214 та від 19.03.2010р. №0003401541/3/15-214 (а.а.с.33, 41, 47, 62), якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 12669грн., в тому числі за основним платежем - 12066грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 603грн.
Вказані рішення прийняті у зв'язку з тим, що актом перевірки №396 від 21.09.2009р. встановлено порушення п.4.5 ст.4 Закону N168/97-ВР, пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону N2181-III.
За змістом вищевказаних актів перевірок, на підставі яких прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, перевіркою встановлено, що ТОВ "Кратос" при поданні податкових декларацій з податку на додану вартість проведено коригування по зменшенню податкових зобов'язань 40000грн. (в березні 2009 року) та на суму 14416,67грн. (в червні 2009 року) в порушення п.4.5 ст.4 Закону N168/97-ВР та пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону №2181-III.
Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості. При цьому, слід зазначити, що норма п.4.5 ст.4 Закону є загальною для всіх варіантів зміни суми компенсації вартості товарів (послуг) після їх поставки. Тому сплата авансу (передплати) як операція, що здійснена за договором купівлі-продажу, теж підпадає під визначення поставки (з огляду на те, що виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів відбувається як при відвантаженні товару, так і при здійсненні попередньої оплати, а згідно з пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону будь-яка з цих операцій, що сталася раніше, є об'єктом оподаткування і призводить до виписування податкової накладної продавцем та виникнення права на податковий кредит у покупця.
База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) згідно з п.4.1 ст.4 Закону №168/97-ВР визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування.
При розірванні договірних відносин та поверненні передоплати база оподаткування набирає нульового значення, тому податкові зобов'язання та податковий кредит (відображені за передплатою) повинні бути відкориговані (відсторновані).
В контексті наведеної норми, якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку, а отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг). Відповідно, в момент зміни податкових зобов'язань, тобто в день повернення коштів складається розрахунок коригування.
ТОВ "Кратос” здійснило відповідне коригування шляхом оформлення розрахунків коригування сум ПДВ до податкових декларацій з податку на додану вартість до раніше наданих податкових накладних, форма яких затверджена наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. Розрахунок коригування містить показники зі знаком мінус щодо товарів (послуг), які не були поставлені покупцеві. Дані цього розрахунку зі знаком мінус відображені в рядку 8 декларації з ПДВ та першому розділі додатка 1 - розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість до декларації з податку на додану вартість. Доказів того, що контрагент позивача - ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд", не зменшив відповідним чином суму податкового кредиту, податковим органом суду не надано.
Відтак, дії позивача повністю відповідають вимогам п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР.
Відповідно п.п.15.3.1. п.15.3 ст.15 Закону №2181-III заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Отже, строк 1095 днів застосовується щодо подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування.
Відповідно до роз'яснень, наданих в наказі ДПА України №197 від 25.04.2003р. переплатою вважаються суми податків, зборів (обов'язкових платежів), які на певну дату зараховані до бюджету понад узгоджені суми податкових зобов'язань (у тому числі штрафних санкцій), граничний термін сплати яких настав на таку дату.
Згідно з пп.7.7.3, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.5 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі звернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затв. сумісним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005р. №58/78/22, повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб) або шляхом заявлення відповідного відшкодування у податковій декларації (при цьому заповнюються спеціальні графи податкової декларації), які можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.
Судом встановлено, що позивачем розрахунки коригування сум ПДВ надано як додатки до податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року та за червень 2009 року. Сума коригувань податкових зобов'язань у бік зменшення по податковим накладним, період виписки яких більше, ніж 1095 днів становить 40000 рн. (березень) та 14416,67 рн. (червень), що визнається сторонами і підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пп.5.12.3 п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку па додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Судом встановлено, що позивачем у даному звітному періоді заяви на відшкодування податку з бюджету не подавав.
В актах ДПІ у м.Рівне від 21.09.2009р. №395 та №396 констатовано факт порушення позивачем пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону №2181-III від 21.12.2000р., який обґрунтовується тим, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, однак не наведено жодного доводу про наявність у ТОВ "Кратос" переплати з податку на додану вартість, звернення позивача з заявою на відшкодування податку з бюджету у будь-який спосіб.
З огляду на те, що перевірка законності податкового повідомлення-рішення полягає, в тому числі, і у визначенні достатності тих обставин, які наведені у відповідному акті перевірки, для обґрунтованого висновку про наявність в діях особи порушення конкретно визначеного положення чинного законодавства, суд, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, не знаходить підстав для визнання правильним висновку відповідача про порушення позивачем норм пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону №2181-III, та тим більше норм п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР, відповідно до якої фактично і діяв позивач.
Крім того, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем вимог пп.7.7.5 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР під час проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача за березень 2009 року та за червень 2009 року у вересні 2009 року.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.10.2009р. №0003391541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003391541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003391541/2/15-214, від 19.03.2010р. №0003391541/3/15-214, від 02.10.2009р. №0003401541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003401541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003401541/2/15-214 та від 19.03.2010р. №0003401541/3/15-214.
21.09.2009р. податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за липень 2009 року (дата реєстрації в податковому органі 18.08.2009р., вх.№93420), про що складено акт №397 (а.с.31). Вказаною перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником порушено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166. Підприємством при поданні податкової декларації за липень 2009 року по рядку 25.2 задекларовано у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в сумі 2351грн. Оскільки за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року відсутній рядок 22.2 в сумі 2351грн., то підприємству згідно з пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР зменшено суму ПДВ за липень 2009 року на 2351грн., задекларовану у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.
На підставі висновків вказаного акта перевірки та за результатами апеляційного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.10.2009р. №0003411541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003411541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003411541/2/15-214 та від 19.03.2010р. №0003411541/3/15-214 (а.с.34, 42, 48, 62), якими позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2351грн.
Із вказаного акта перевірки вбачається, що зменшення зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями суми бюджетного відшкодування, задекларованої у зменшення зобов'язань наступних звітних періодів, відбулося у зв'язку з тим, що за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року відсутній рядок 22.2 в сумі 2351грн. Однак, з податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року вбачається, що у ній позивачем зазначено суму ПДВ по рядку 22.2, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 2351грн. Судом вище зроблено висновок про невідповідність чинному законодавству висновків акта камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року № 396 від 21.09.2009р. Відтак, у податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року позивачем правомірно по рядку 25.2 задекларовано у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів суму 2351грн.
За таких обставин, суд вважає правомірними позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.10.2009р. №0003411541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003411541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003411541/2/15-214 та від 19.03.2010р. №0003411541/3/15-214.
В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У той же час згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державною податковою інспекцією у м.Рівне під час розгляду справи по суті не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Позов задовольнити повністю.
Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 02.10.2009р. №0003391541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003391541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003391541/2/15-214, від 19.03.2010р. №0003391541/3/15-214, від 02.10.2009р. №0003401541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003401541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003401541/2/15-214, від 19.03.2010р. №0003401541/3/15-214, від 02.10.2009р. №0003411541/0/15-214, від 30.10.2009р. №0003411541/1/15-214, від 18.01.2010р. №0003411541/2/15-214 та від 19.03.2010р. №0003411541/3/15-214 визнати нечинними.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос" судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.
Постанова складена в повному обсязі 30.08.2010р.