15 листопада 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4902/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю секретаря - Кусайло Я.Г.,
представника позивача - Васильєва О.Г.,
представника відповідача - Мурич Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торгова компанія "Оператор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
12 жовтня 2010 року Приватне підприємство "Торгова компанія "Оператор" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про Визнання протиправною відмови Кременчуцької ОДПІ в реєстрації позивача платником податку на додану вартість, зобов'язання відповідача зареєструвати ПП "Оператор" платником податку на додану вартість, видати позивачеві свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість із зазначенням в ньому дати реєстрації 20 вересня 2010 року, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що Кременчуцькою ОДПІ неправомірно відмовлено ПП "Торгова компанія "Оператор" в реєстрації в якості платника податку на додану вартість за заявами, поданими позивачем до податкового органу. Так, позивач вказує на відсутність законодавчо встановленої вимоги про надання додаткових доказів на підтвердження зазначеного в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість, окрім визначеного Законом України "Про податок на додану вартість", Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року №79, а також зазначає про безпідставність висновків Кременчуцької ОДПІ про провадження ПП "Торгова компанія "Оператор" господарської діяльності промислового характеру і про неможливість у зв'язку із цим, реєстрації місцезнаходження позивача за адресою місця проживання засновника підприємства.
В ході судового розгляду справи позивачем до суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ПП "Торгова компанія "Оператор" просило визнати протиправною відмову Кременчуцької ОДПІ в реєстрації позивача платником податку на додану вартість за заявою, поданою із супровідним листом від 08 вересня 2010 року №04, зобов'язати відповідача зареєструвати ПП "Оператор" платником податку на додану вартість, видати позивачеві свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що ПП "Торгова компанія "Оператор" при зверненні до Кременчуцької ОДПІ із реєстраційними заявами платника податку на додану вартість зазначалися неповні чи недостовірні дані щодо позивача та невідповідність відомостей про місцезнаходження підприємства (приміщення у житловому будинку) вимогам Житлового кодексу України, що забороняє надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру. За вказаного, відповідач вважає законною та правомірною відмову в реєстрації ПП "Торгова компанія "Оператор" в якості платника податку на додану вартість, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Приватне підприємство "Торгова компанія "Оператор" зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської Ради Полтавської області 13 серпня 2010 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблений запис за номером 15851020000007377, юридичній особі присвоєний код 37227750, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №360111.
Кременчуцькою ОДПІ позивач був взятий на облік в якості платника податків 16 серпня 2010 року за №62414, про що видана довідка від 16 серпня 2010 року №62414.
З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2010 року позивач звернувся до Кременчуцької ОДПІ із заявою про реєстрацію платником податку на додану вартість за формою №1-ПДВ.
Кременчуцькою ОДПІ ПП "Торгова компанія "Оператор" в якості платника податку на додану вартість зареєстровано не було. Листом від 08 вересня 2010 року Кременчуцька ОДПІ повідомила позивача про залишення заяви платника податку на додану вартість без виконання в зв'язку із невірним визначенням підприємством бажаної дати реєстрації.
Інших зауважень щодо вказаної заяви платника податку на додану вартість з боку відповідача не було.
Позивач, не оспорюючи дії Відповідача, виконав його рекомендації щодо оформлення заяви платника податку на додану вартість та вдруге подав її з супровідним листом від 08 вересня 2010 року. У розділі 9 "бажана дата реєстрації платником податку на додану вартість" реєстраційної заяви платника податку на додану вартість позивач зазначив «протягом 10 днів».
За результатами розгляду даної заяви, Кременчуцькою ОДПІ в реєстрації ПП "Торгова компанія "Оператор" в якості платника податку на додану вартість було відмовлено.
Листом від 13 вересня 2010 року №35952/10/15-322 Кременчуцькою ОДПІ позивача було повідомлено про відмову в реєстрації ПП "Торгова компанія "Оператор" платником податку на додану вартість у зв'язку із тим, що підприємством в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість визначено було очікувану суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) в розмірі 400000,00 грн., а документів на підтвердження наявності підстав для визначення такої суми до податкового органу не надано. Позивачу запропоновано було представити до Кременчуцької ОДПІ копії цивільно-правових угод (договорів) унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій на загальну суму 400000,00 грн.
Позивач вважає такі дії Кременчуцької ОДПІ протиправними, звернувся до суду з приводу їх оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку відмові Кременчуцької ОДПІ в реєстрації ПП "Торгова компанія "Оператор", суд виходить з наступного.
Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Згідно із пунктом 9.4 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 Закону (що передбачає випадки обов'язкової реєстрації особи в якості платника податку на додану вартість), як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Зазначеною нормою Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку є платником податку на додану вартість.
Порядок реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість, присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість, оприлюднення даних з Реєстру, перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість, ведення документації при реєстраці, анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість, засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість визначається Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року №79 (в подальшому -Положення).
Пунктом 11 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачено, що якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.
Пунктом 13 Положення встановлено, що реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість". Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за свідоцтво.
За змістом пункту 9.5 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.
Відповідно до підпункту 13.1 пункту 13 Положення, якщо особа реєструється добровільно, то така особа може вказати у реєстраційній заяві дату, з якої така особа бажає бути зареєстрованою платником податку на додану вартість та яка настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби.
Згідно із підпунктом 13.2 пункту 13 Положення, якщо особа вказала у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації та такий день визначений відповідно до підпункту 13.1 цього пункту, то дата реєстрації такої особи відповідає бажаному дню реєстрації, вказаному у реєстраційній заяві. Якщо визначення бажаного дня реєстрації не відповідає підпункту 13.1 цього пункту, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість є дата внесення відповідного запису до Реєстру.
Пункт 14 Положення зобов'язує податковий орган протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. При цьому перебіг десятиденного строку, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день у податковому органі, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Датою реєстрації особи платником податку на додану вартість, яка вноситься до Реєстру та зазначається у свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію або бажаному дню реєстрації.
Відповідно до підпункту 14.1 пункту 14 Положення податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 Положення.
Позивач підпадає під означення платника податку, що надане пунктом 2 Положення.
Згідно вимог пункту 25 Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пункту 9.8 статті 9 Закону "Про податок на додану вартість" якщо:
а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чисплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 8-1 Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Передбачений пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктом 25 Положення перелік підстав для відмови у реєстрації платником податку на додану вартість є вичерпним.
Кременчуцькою ОДПІ було відмовлено в реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Торгова компанія "Оператор" із посиланням саме на положенням підпункту 14.1 пункту 14 Положення - якщо в заяві про реєстрацію не зазначено обов'язкові реквізити, надано недостовірні або не повні дані, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією подати нову заяву про реєстрацію.
В якості пояснення того, які саме неповні дані надано позивачем, відповідач вказав, що в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість, ПП "Торгова компанія "Оператор" визначило очікувану суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) в розмірі 400000,00 грн. у зв'язку із чим відповідачем запропоновано представити в Кременчуцьку ОДПІ копії цивільно-правових угод (договорів) унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій на загальну суму 400000,00 грн.
Пунктом 13 Положення передбачено, що реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість".
Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво. Якщо такий додаток відсутній, то податковий орган не приймає до розгляду заяви про реєстрацію та повертає її заявникові з відповідними відмітками в розділі 11 реєстраційної заяви не пізніш як через десять календарних днів від дня її надходження.
У заяві про реєстрацію зазначається причина (причини) реєстрації платником податку, а також указується один із способів отримання Свідоцтва про податкову реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі. Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.
Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).
З метою підтвердження достовірності відомостей про особу, указаних у реєстраційній заяві, до реєстраційної заяви можуть бути додані копія Свідоцтва про державну реєстрацію заявника, виданого державним реєстратором, або оригінал чи копія виписки із Єдиного державного реєстру.
Реєстраційна заява позивача від 08 вересня 2010 року відповідає наведеним вимогам. Положення не містить в собі приписів щодо документального підтвердження обставин, що зазначаються платником податків в реєстраційній заяві. Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність та незаконність висновку відповідача про надання ПП "Торгова компанія "Оператор" недостовірних даних в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість і вимог Кременчуцької ОДПІ про надання відповідачеві позивачем копій договорів, що підтверджують проведення останнім господарських операцій на суму, вказану в заяві про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Враховуючи вказане, неправомірною є і відмова Кременчуцької ОДПІ в реєстрації ПП "Торгова компанія "Оператор" платником податку на додану вартість.
На час розгляду справи в суді реєстрацію позивача платником податку на додану вартість не проведено.
Судом встановлено, що 23 вересня 2010 року ПП "Торгова компанія "Оператор" разом із копією попереднього договору від 17 серпня 2010 року, відповідно до якого запланованим обсягом поставки товару визначено 307200,00 грн. надано реєстраційну заяву про реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість.
Зазначена заява також не була прийнята Кременчуцькою ОДПІ до виконання у зв'язку із зазначенням неповних даних в ній, що відповідно до положень підпункту 14.1 пункту 14 Положення є підставою для неприйняття заяви.
На вимогу зазначеного підпункту Положення, відповідачем листі від 06 жовтня 2010 року було вказано, що позивачем в реєстраційній заяві вказано юридичну адресу підприємства м. Кременчук, вул. Переяслівська, буд 44, кв. 9, чим порушено вимоги статті 6 Житлового кодексу України, за якою жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
У зв'язку із зазначеним Кременчуцькою ОДПІ запропоновано позивачеві переглянути питання доцільності реєстрування ПП "Торгова компанія "Оператор" платником податку на додану вартість.
Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).
Адресою місцезнаходження ПП "Торгова компанія "Оператор" відповідно до статутних та реєстраційних документів позивача визначене саме адреса особи, яка відповідно до установчих документів виступає від її імені - засновника та керівника підприємства.
Тобто визначення даної адреси як адреси місцезнаходження ПП "Торгова компанія "Оператор" відповідає вимогам законодавства.
Також судом приймається до уваги ті обставини, що відповідно до даних про види діяльності ПП "Торгова компанія "Оператор", види діяльності промислового характеру не передбачені.
Крім того, слід зазначити, що стаття 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (далі -Закон) наводить підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, однією з яких є невідповідність установчих документів вимогам частини 3 статті 8 Закону, тобто установчі документи повинні містити відомості, передбачені законом.
Відомості, які повинен містити статут суб'єкта господарювання, наведено у частині 4 статті 57 Господарського кодексу України. Зокрема, у статуті слід зазначити найменування і місцезнаходження підприємства тощо. Таким чином, наявність даних про місцезнаходження юридичної особи є однією з необхідних умов для здійснення її реєстрації.
Кременчуцька ОДПІ не є органом уповноваженим законом на встановлення відповідності адреси місцезнаходження юридичної особи вимогам законодавства України.
Будь-яких інших порушень закону при поданні реєстраційної заяви від 23 вересня 2010 року Кременчуцькою ОДПІ виявлено не було.
Таким чином, неприйняття заяви про реєстрацію ПП "Торгова компанія "Оператор" в якості платника податку на додану вартість вчинене поза межами повноважень Кременчуцькою ОДПІ а, відповідно, є неправомірним.
З метою повного та всебічного захисту прав ПП "Торгова компанія "Оператор" суд приходить до висновку про необхідність, керуючись положеннями статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визнати неправомірними відмову в реєстрації позивача в якості платником податку на додану вартість, що оформлено листами від 13 вересня 2010 року, 06 жовтня 2010 року.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач доказів в спростування суду не надав.
Суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Приватного підприємства "Торгова компанія "Оператор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області в реєстрації Приватного підприємства "Торгова компанія "Оператор" платником податку на додану вартість, оформлену у вигляді листів №35952/10/15-322 від 13 вересня 2010 року та №39169/10/15 від 06 жовтня 2010 року.
Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію в Полтавській області зареєструвати Приватне підприємство "Торгова компанія "Оператор" платником податку на додану вартість та видати свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Торгова компанія "Оператор" (вул. Переяславська, 44, кв. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 37227750) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 листопада 2010 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва