Справа № 2а-9404/08
09 листопада 2010 року колегія суддів Одеського окружного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
суддів -Катаєвой Е.В., Марина П.П.,
при секретарі -Пальоной І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом Консорціуму «Південна енергетична компанія»до Міністерства палива та енергетики України про визнання протиправними дій та скасування наказу №328 від 10 червня 2008 року «Про розірвання договору про спільну діяльність», 3-я особа без самостійних вимог -компанія «EMFESZ Kft», -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 жовтня 2007 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго»(далі ДП) та Консорціумом «Південна енергетична компанія»(далі Консорціум) і компанією «EMFESZ Kft» укладений договір про спільну діяльність протягом п'ятдесяти років, умови якого, відповідно до п.20 ст.6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», були погоджені Міністерством палива та енергетики України. 10 червня 2008 року Міністерством палива та енергетики України видано наказ №328 «Про розірвання договору про спільну діяльність», яким зобов'язано в.о. директора ДП Ущаповського К.В. у термін до 16.06.2008 року вжити заходів стосовно припинення участі у договорі про спільну діяльність від 03.10.2007 року, укладеного з Консорціумом «Південна енергетична компанія», шляхом подання заяви про відмову від подальшої участі у договорі. Позивач вважає, що приймаючи спірний наказ, відповідач діяв поза межами наданих законом повноважень, фактично неправомірно втрутився в господарську діяльність суб'єкта господарювання, та порушив прав та інтереси учасників договору про спільну діяльність від 03.10.2007 р., що суперечить ст.ст. 6, 397 ГК України, ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», а також моральним засадам суспільства. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправними зазначені дії відповідача та скасувати наказ Міністерства палива та енергетики України №328 від 10 червня 2008 року «Про розірвання договору про спільну діяльність».
В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові (т.1 а.с. 2-6).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с. 54-57).
Представник третьої особи в судове засіданні не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність (т.1 а.с.118-135).
З урахуванням думки з'явившихся учасників процесу суд ухвалив про розгляд справи у відсутність представника третьої особи.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог та на підставі представлених сторонами доказів, суд встановив наступне.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 03 жовтня 2007 року між ДП та Консорціумом «Південна енергетична компанія»і компанією «EMFESZ Kft»(Угорщина) був укладений договір про спільну діяльність строком на п'ятдесят років (т.1 а.с. 12-47).
10 червня 2008 року відповідачем було прийнято наказ №328 «Про розірвання договору про спільну діяльність», яким було зобов'язано ДП у термін до 16.06.2008 року вжити заходів стосовно припинення участі у договорі про спільну діяльність від 03.10.2007 року, укладеному з Консорціумом, шляхом подання заяви про відмову від подальшої участі у договорі та про результати у триденний термін поінформувати Мінпаливенерго (т.1 а.с. 11).
Суд приходить до висновку про протиправність зазначеного наказу з наступних підстав.
Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, відповідно до ст.73 ГК України здійснює господарську діяльність і є суб'єктом господарювання, створеним у формі державного комерційного підприємства.
Згідно з зазначеною нормою Міністерство палива та енергетики України є представником власника і виконує його функції у межах, визначених ГК України та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст.67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.
Договір про спільну діяльність між ДП та Консорціумом «Південна енергетична компанія», компанією «EMFESZ Kft»від 03.10.2007 року укладений в процесі здійснення господарської діяльності ДП відповідно до зазначених норм.
Згідно ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Особливістю укладання договорів про спільну діяльність за участю державних підприємств є встановлена п.20 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»вимога щодо погодження уповноваженими органами управління, в даному випадку - Міністерством палива та енергетики України, таких договорів.
Умови зазначеного договору про спільну діяльність на виконання зазначеної норми були погоджені Міністерством палива та енергетики України, що підтверджується самим договором та не оспорювалося в судовому засіданні представником відповідача (т.1 а.с.27).
Відповідно до пп.15 п.4 Положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого постановою КМУ №1540 від 02.11.2006 року, Мінпаливенерго відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства.
Правовідносини щодо припинення господарських зобов'язань регулюються ст.ст. 188, 202 -206 ГК України, а також положеннями ЦК України, які застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Правовідносини щодо управління об'єктами державної власності уповноваженими органами управління (Мінпаливенерго) регулюються ст.6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності». Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки встановлені ГК України, зокрема, ст.ст. 22, 73-75 ГК України.
Відповідно до п.7 Положення про Міністерство палива та енергетики України, Мінпаливенерго в межах своїх повноважень, на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Зазначеними вище нормами не передбачена можливість припинення договірних зобов'язань на підставі розпорядчих актів органів державної влади, як і не передбачено повноважень відповідача видавати накази про припинення у такий спосіб договірних зобов'язань суб'єктів господарювання.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.20 Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З аналізу вказаної норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
Суд приходить до висновку, що спірний наказ №328 «Про розірвання договору про спільну діяльність»був прийнятий не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, у зв'язку з чим заявлені позивачем вимоги про скасування цього наказу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідача про правомірність спірного наказу суд не приймає до уваги, оскільки зазначені доводи не спростовують висновків суду щодо прийняття цього наказу всупереч діючому законодавству.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог щодо скасування спірного наказу, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову в цій частині.
Разом з тим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття спірного наказу, оскільки відповідно до Положення про Міністерство палива та енергетики України видання наказів є формою реалізації функцій цього органу, тому на думку суду самі по собі дії відповідача по прийняттю спірного наказу не можуть вважатися протиправними.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ГК України, ЦК України, Законом України «Про інвестиційну діяльність», Законом України «Про управління об'єктами державної власності», Положенням про Міністерство палива та енергетики України, затвердженим постановою КМУ №1540 від 02.11.2006 року, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов Консорціуму «Південна енергетична компанія»задовольнити частково.
Скасувати наказ Міністерства палива та енергетики України №328 від 10 червня 2008 року «Про розірвання договору про спільну діяльність».
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий А.Г.Федусик
судді Е.В.Катаєва
П.П.Марин
12 листопада 2010 року .
/