Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
14.10.2010 р. Справа № 2а-5183/10/1470
м. Миколаїв
15:40
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши адміністративну справу у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області
(провулок Каштановий, 7, смт. Арбузинка, Миколаївська область, 55300),
до відповідачаСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості по страховим внескам
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням уточнення позовних вимог на загальну суму 487,99 гривень.
До суду надійшло клопотання позивача про підтримку позову у повному обсязі та розгляд справи без його участі.
Судом надсилалися повідомлення за місцезнаходженням відповідача, але він в судові засідання не з'являвся. 08.10.10 р. до суду надійшла заява відповідача, зі змісту якої суд вбачає, що відповідач не заперечує проти наявності у нього залишку боргу, який з урахуванням зменшення позивачем вимог становить 487,99 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглядаючи адміністративну справу, суд досліджував письмові докази, надані позивачем, та прийшов до такого висновку.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Арбузинською райдержадміністрацією (арк.спр.9).
Відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач як страхувальник повинен самостійно обчислювати страхові внески застрахованих осіб на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону відповідач (страхувальник) зобов'язаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до абз.7 п.1 ст.19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі Закон № 1058-ІV) та п.5.3.3 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”№21-1 від 19.12.2003, відповідач, як страхувальник зобов'язаний нараховувати страхові внески на суми доходу, отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та сплачувати страхові внески до 1-го квітня наступного року за звітним на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав загальний місячний оподатковуваний дохід на 33,2 відсотка.
09 червня 2010 року відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2008, 2009 роки, в яких ним самостійно відображена заборгованість по страховим внескам у сумі 417,99 грн. (арк.спр.1-110).
Окрім цього, рішеннями начальника управління ПФУ в Арбузиньскому районі Миколаївської області від 09.06.2010 р. № 271 та № 276 до відповідача застосовані фінансові санкції у загальному розмірі 510,00 гривень. Рішення отримані відповідачем та не оскаржені (арк.спр.18-19).
В порядку, передбаченому ч.3 ст.106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачем була виставлена вимога про сплату недоїмки № Ф-147 від 01.07.10 р (арк.спр.16), яку відповідачем отримано 15.07.10 р. (арк.спр.17).
Правом на оскарження вимоги до суду, в порядку передбаченому ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач не скористався, доводів щодо її необґрунтованості не надав, її законність не заперечував ні під час цього судового розгляду, ні раніше. Таким чином, вимога про сплату недоїмки, відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є узгодженою.
Згідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідачем було надано суду доказ погашення частини заборгованості, що є предметом даного адміністративного спору на суму 440,00 грн..
У зв'язку з вищевикладеним позивачем було зменшено суму позовних вимог та за відповідачем обліковується недоїмка у загальній сумі 487,99 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно зі ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб'єктом владних повноважень та повноважений звертатися з позовом до адміністративного суду (ст.ст.4, 17 КАС України).
Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 487,99 гривень.
3. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.В. Біоносенко