Справа №442/8545/24
Провадження №2/442/1995/2024
22 листопада 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді - Хомика А.П.
з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради Львівської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позову покликається на те, що вона, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 є онукою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років. За життя бабці на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_1 . Вона та її мати, ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті фактично проживали із бабусею, хоча були зареєстровані за іншою адресою. Причиною було те, що бабуся потребувала сторонньої допомоги у веденні домашніх робіт та по догляду за будинком. Після смерті бабусі, мати залишилась проживати у даному будинку та доглядати за ним. Цього року мати вирішила впорядкувати документи на вищевказане майно і доручила їй зайнятись даним питанням. Так, у липні місяці 2024 року готуючи документи на будинок, вона випадково дізналась, що її бабця ОСОБА_2 , ще у 2003 році склала на її ім'я заповіт. ЇЇ мати на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 не претендує, відмовляється в її користь (додається заява - згода), а тому 09.09.2024 вона звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лаврись Н.М. про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується Довідкою від 09.09.2024 №69/01-16. Однак, її проінформовано про те, що вона пропустила строк для прийняття спадщини та що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України і рекомендовано звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Представник позивача - адвокат Садлівська О.П. в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.
Від представника Трускавецької міської ради - міського голови А.Кульчинського надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника Трускавецької міської ради. При прийнятті рішення покладаються на думку суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_6 Серія НОМЕР_1 , Свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_2 , згідно якого ОСОБА_6 після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_3 », Свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , серія НОМЕР_3 , Свідоцтвом про одруження Серія НОМЕР_4 , згідно якого ОСОБА_7 після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 03.03.2012 року, виданим виконавчим комітетом Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.
Як вбачається з копії заповіту, посвідченого 28.11.2003 року ОСОБА_9 секретарем виконкому Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті, все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і все те, що належатиме їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповіла своїй внучці - ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва на право власності на жилий будинок від 22.06.1989р., виданого виконавчим комітетом Дрогобицької районної ради народних депутатів, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 .
З листа приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лаврись Н.М. вбачається, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому рекомендовано звернутись до суду з заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з пропуском позивачем строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та відмовою нотаріуса з цієї причини у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положеньст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, не переборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до положень ч.1ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна: складні умови праці, які пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
З врахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.
Позивачка ОСОБА_1 не звернулась своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, пропустивши встановлений для цього шестимісячний строк, у зв'язку з необізнаністю про наявність заповіту. Вказана обставина свідчить про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та є підставою для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задоволити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хомик А.П.