Справа №461/3945/24
14 листопада 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Кітова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Черевка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819) до ОСОБА_1 (адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
АТ «Ідея Банк» звернулося до Галицького районного суду м. Львова з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 208252,98 грн.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 20.11.2021 року між АТ «Ідея Банк» та гр. ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №А03.21532.008991948 (надалі - Кредитний договір). Згідно Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 113910 грн, зі сплатою 51% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору. Однак, відповідачка не виконує свої зобов'язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 208252,98 грн. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
17 червня 2024 року до суду від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Сікорської І.С. надійшов відзив на позовну заяву. Відзив мотивований тим, що згідно п. 1.6 кредитного договору строк дії договору та повернення кредиту до 20.11.2026 р. Матеріали справи не містять доказів виконання обов'язку кредитора щодо повідомлення відповідача про дострокове повернення кредиту, строку, протягом якого він має бути повернутий. З огляду на вказане, на думку представника відповідачки, право вимагати дострокове повернення кредиту у позивача не вбачається, а у позові має бути відмовлено. Крім цього, зазначає, що у справі позивачем не наданого жодного підтвердження факту надання послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту (комісійною винагородою), які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. В п.9.8.2 ДКБОФО плата за обслуговування кредиту включає в себе надання інформації за рахунками позичальника і опрацювання запитів позичальника.. При цьому таку інформацію безоплатно позичальник має право отримувати не частіше одного разу на місяць. Тобто, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, конкретного переліку таких послуг, які надаються більше, ніж один раз на місяць, погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, підтверджень факту надання таких послуг в обсязі, що перевищує право споживача за законом. Та обставина, що оплата таких послуг внесена в графік погашення кредиту, не нівелює обов'язок позивача довести позовні вимоги належним чином, оскільки розшифрування таких послуг не наведено в додатку до договору також. За таких обставин положення пункту 1.9 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати комісійну винагороду є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Таким чином вимоги банку про право на оплату за обслуговування кредиту (комісійну винагороду) є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Отже, всі платежі зараховані в рахунок погашення комісійних платежів підлягають перерахуванню в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту. Крім того, представник відповідача вказує, що позивачем нараховано необгрунтовано великий розмір процентів що майже дорівнює сумі заборгованості, а тому просить суд зменшити розмір процентів.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідачки у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.11.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №А03.21532.008991948.
Згідно Кредитного договору відповідачка отримала кредит в розмірі 113910 грн, зі сплатою 51% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Відповідачка умов договору у встановлений договором термін не виконала.
Відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію, у зв'язку з чим сума заборгованості станом на 05.04.2024 становить 208252,98 грн. та складається із наступного: прострочений борг 111040,47 грн., прострочені проценти 97212,51 грн.
Заборгованість відповідача підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 (до впровадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ) та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 05.04.2024.
Згідно п. 1.6 Кредитного договору строк дії договору та повернення кредиту до 20.11.2026 р.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
У п. 1.12.2 Кредитного договору Сторони погодили, що у разі затримання Клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення Кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів, з дня одержанні від Кредитодавця такої вимоги, надісланої листом через установу зв'язку.
Відтак, у зв'язку із невиконанням умов Кредитного договору, на адресу відповідачки позивачем направлено вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань від 05.02.2024.
Згідно даної вимоги AT «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 календарних днів з дня направлення вище вказаної вимоги виконати зобов'язання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нараховану по день повного погашення заборгованості та інші платежі за Кредитним договором. Також Відповідачу було повідомлено, що у випаді непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги AT «Ідея Банк» будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із Відповідача заборгованості за Кредитним договором на власний вибір Банку.
Відповідно до п. 18 Кредитного договору всі повідомлення сторін, у тому числі вимоги Кредитодавця, за Договором вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані листом через поштове відділення зв'язку, кур'єром, на адресу електронної пошти, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін, при цьому Кредитодавець та Клієнт вважаються повідомленими належним чином (такими, що отримали повідомлення в день здачі його до установи зв'язку) навіть при неотриманні такого листа у разі наявності відмітки поштового відділення зв'язку про відправлення такого листа на вказану у Договорі адресу чи змінену відповідно до умов цього Договору.
Вище згадувана вимога AT «Ідея Банк» була надіслана за адресою реєстрації відповідачки, а саме: АДРЕСА_1 .
Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачка висловила заперечення щодо змісту надісланої вимоги про усунення порушень кредитних зобов'язань.
Таким чином, у зв'язку із невиконанням умов Кредитного договору відповідачкою у AT «Ідея Банк» виникло право на дострокове повернення кредиту, про що відповідачка була повідомлена належним чином.
Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.
У відповідності до вимог ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи . Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слід зазначити, що не погоджуючись із сумою заборгованості заявленої у позові, відповідачкою та її представником на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, зокрема із врахуванням платежів зарахованих в рахунок погашення комісійних платежів.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно у відповідачки наявна заборгованість по договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3123 гривень 80 копійок.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3123 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 208252 (двісті вісім тисяч двісті п'ятдесят дві) гривні 98 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 3123 (три тисячі сто двадцять три) гривні 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2024 року.
Суддя Олександр КІТОВ