Справа № 461/8475/24
Провадження № 1-кс/461/7227/24
25.11.2024 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні,-
Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту в частині користування належним заявнику автомобілем.
Подане клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 42024142410000135 від 13.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, було накладено арешт на транспортний засіб марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .
Представник заявника зазначає, що всі необхідні слідчі дії із вказаним автомобілем вже проведені, Даний транспортний засіб не є знаряддям чи об'єктом вчинення злочину, не зберіг на собі жодних слідів злочину. Окрім того, автомобіль не підлягатиме конфіскації та спеціальній конфіскації. Стверджує, шо ОСОБА_4 жодним чином не причетна до вчиненого кримінального правопорушення.
Вказує, що позбавлення можливості використання власного транспортного засобу створює значні трудності для заявника, оскільки у зв'язку хронічними захворювання вона змушена часто приїжджати до медичних закладів м. Львова.
З урахуванням вищенаведеного, зазначає, що станом на момент звернення до суду із вказаним клопотанням відсутні жодні підстави чи обґрунтування для збереження арешту на авто в частині користування, а тому з метою захисту права власності просив клопотання задовольнити.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання про скасування арешту на майно без його участі. Подане клопотання просив задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання клопотання без його участі. У вирішенні питання щодо скасування арешту на майно поклався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42024142410000135 від 13.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Постановою слідчого від 17.10.2024 року транспортний засіб марки «BMW X3», р.н. НОМЕР_1 , vin- НОМЕР_2 : НОМЕР_3 , з ключем та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні..
Ухвалою слідчого судді від 18.10.2024 року було накладено арешт на вищевказані речові докази.
Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст. 16 КПК України, - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Нормами ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 1 статті 174 КПК України встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Засада недоторканності права власності у кримінальному провадженні випливає із поваги до права власності, позбавлення права власності та контролю з боку держави щодо використання власності, які закріплені у ст. 1 Протоколу. Особливе значення цього принципу пояснюється і закріпленням його серед загальних засад кримінального провадження (п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Тлумачення цього положення як захисту права власності було здійснено ЄСПЛ у справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява № 6833/74 від 13 липня 1979 р., в якому суд зазначив: «Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності». Обмеження права власності не тільки має ґрунтуватися на законі, а знаходитись під дією судового контролю і мати тимчасовий характер.
Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення права на користування майном, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність скасування арешту в частині користування автомобілем марки «BMW X3», який належить ОСОБА_4 .
При цьому, слідчий суддя вважає, що оскільки вказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою його збереження, запобігання його продажу, заборону в частині розпорядження, проведення обліково-реєстраційних операцій слід залишити.
Керуючись ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42024142410000135 від 13.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,- задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18.10.2024 року, в частині володіння та користування транспортним засобом марки «BMW X3», р.н. НОМЕР_1 , vin- НОМЕР_2 : НОМЕР_3 та ключами до нього.
Продовжити застосування арешту в частині заборони розпорядження та проведення обліково-реєстраційних операцій з транспортним засобом марки «BMW X3», р.н. НОМЕР_1 , vin-code: НОМЕР_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1