Справа № 461/7966/24
Провадження № 1-кп/461/678/24
про продовження строку дії запобіжного заходу
26.11.2024 м. Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зугрес Харцизького району Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (військовий гуртожиток), фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», згідно ст.89 КК України раніше не судимого, та відносно якого в провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.425 КК України,
у кримінальному провадженні, внесеному 06.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141360001195, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
30.09.2024 в провадження Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 06.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141360001195, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним.
Ухвалою суду від 11.10.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 06.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141360001195, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні 26.11.2024 прокурор заявив клопотання, в якому просить продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (вбивство). Прокурор зазначає, що 08.04.2024 йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який ухвалами слідчого судді продовжено до 06.10.2024. 04.10.2024 ухвалою Галицького районного суду м. Львова застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 02.12.2024. Прокурор стверджує, що на даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки ризики, які стали підставою для обрання даного виду запобіжного заходу не минули та не зменшились, враховуючи міру покарання, яка загрожує обвинуваченому, він може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які судом ще не допитані. Стверджує, що перебуваючи на волі обвинувачений може знищити чи приховати предмети, які містять сліди кримінального правопорушення та інші речі, які мають значення для кримінального провадження, а тому продовжує існувати ризик іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Продовжує існувати також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працює, не має постійного місця проживання у Львівській області, та відносно нього в провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт. Окрім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, із застосуванням насильства, яке спричинило загибель потерпілої, є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а тому просить не визначати розмір застави.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, просив застосувати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід. Подане прокурором клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу аналогічне попереднім, таке є безпідставним та необґрунтованим. Вважає, що прокурором ризики позапроцесуальної поведінки обвинуваченого недоведені, та такі є лише припущеннями.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника, щодо задоволення клопотання заперечив. Вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, прокурором недоведені та є надуманими, зобов'язався виконувати покладені на нього обов'язки. Просив врахувати, що по справі, яка перебуває в провадженні Яворівського районного суду Львівської області відносно нього обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
Потерпіла ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, представник потерпілої подала заяву, в якій просить судове засідання призначене на 26.11.2024 проводити у відсутності потерпілої та її представника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши обвинувальний акт та долучені до такого матеріали, суд приходить до такого висновку.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Статтею 331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як встановлено судом, ухвалою суду від 04.10.2024 застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 02.12.2024, без визначення розміру застави.
Відтак, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою відповідно до ухвали суду від 04.10.2024 завершується 02.12.2024.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в тому числі до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке є особливо тяжким злочином у розумінні ст.12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, відтак з метою уникнення покарання, існують ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 згідно ст.89 КК України раніше не судимий, однак в провадженні Яворівського районного суду Львівської області відносно нього перебуває кримінальне провадження про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.425 КК України, а тому може продовжити злочинну діяльність.
Наявні підстави вважати, що продовжує існувати ризик того, що обвинувачений ОСОБА_5 може впливати на свідків, потерпілих та експертів у цьому кримінальному провадженні. Оскільки ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Суд при застосуванні запобіжного заходу приймає до уваги той факт, що ОСОБА_5 неодружений, раніше проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , зареєстрований у військовому гуртожитку в АДРЕСА_1 , та фактично проживав у м. Львові, офіційно не працював, не мав постійного доходу, на утриманні дітей чи будь-яких інших осіб немає, стан його здоров'я задовільний.
З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 КПК України ризикам переховування обвинуваченого від суду, впливу на потерпілих, свідків, експертів та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, що спричинив загибель людини.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину що спричинив загибель людини, підстав для застосування альтернативи у вигляді застави суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 331, 372, 376 КПК України, суд, -
клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону - задоволити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», продовжити до 60 днів - до 24.01.2025.
Відповідно до положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 26.11.2024.
Суддя ОСОБА_1