Справа № 461/3021/18
Провадження № 1-кс/461/7085/24
25.11.2024 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши клопотання представника ТОВ «Миколаївський готельно-ресторанний комплекс «Олександрівський» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 12017140090004208 від 06.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 361, ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 388 КК України,-
13.11.2024 року до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання представника ТОВ «Миколаївський готельно-ресторанний комплекс «Олександрівський» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 12017140090004208 від 06.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 361, ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 388 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.07.2018 року.
Представник «Миколаївський готельно-ресторанний комплекс «Олександрівський» в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки на електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 20.11.2024 року.
Представник ГУНП у Львівській області у в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки на електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 20.11.2024 року. Крім того, на адресу суду надійшов лист з СУ ГУНП у Львівській області, відповідно до якого досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12017140090004208 від 06.10.2017 року здійснюється ГСУ НП України.
Слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання у відсутності учасників судового процесу, які належним чином повідомлені про судове засідання.
На підставі ст.107 КПК України у зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.07.2018 року у справі 461/3021/18 клопотання слідчого ВР ОТЗ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017140090004208 - задоволено.
Накладено арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, загальною площею 4304,8 кв.м., опис: нежитлові приміщення літ. А-4, майстерня літ. О-1, майстерня літ. П-2, прохідна літ. Т-1, прохідна літ. Х-1, навіс літ. Я-1, огорожа №1, 13, 14, споруди №9, І, ІІ, ІІІ за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта №559628648101, яке на праві приватної власності належить ТзОВ «Миколаївський готельно-ресторанний комплекс «Олександрівський» (код ЄДРПОУ 40338564, адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідно до листа начальника відділу СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 від 25.11.2024 року кримінальне провадження № 12017140090004208 від 06.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 361, ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 388 КК України, в провадженні слідчих слідчих підрозділів ГУНП у Львівській області не перебуває. Дане кримінальне провадження 09.07.2019 року скеровано до Головного слідчого управління Національної поліції України для подальшого проведення досудового розслідування, де його об'єднано до кримінального провадження № 12015100010006084.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частина 2 статті 132 КПК України встановлює загальне правило, за яким клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Підстави та процедура розгляду клопотання про скасування арешту майна врегульовані нормою статті 174 КПК України, згідно положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).
З урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі статті 174 КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Та обставина, що арешт на майно накладений слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова під час проведення досудового розслідування цього кримінального провадження слідчим ВР ОТЗ СУ ГУНП у Львівській області - не дає правових підстав для розгляду клопотання про зняття арешту слідчим суддею Галицького районного суду. КПК України не передбачає, що зняття арешту з майна здійснюється тим самим слідчим суддею, який наклав такий арешт.
Слідчим суддею встановлено, що 09.07.2019 р. кримінальне провадження №12017140090004208, в межах якого 23.07.2018 р. накладено арешт на майно, направлено по підсудності для подальшого розслідування в Головне слідче управління Національної поліції України та приєднано до кримінального провадження №12015100010006084.
Відтак, на цей час кримінальне провадження, в рамках якого подане дане клопотання, розслідується органом досудового розслідування, який знаходиться поза межами територіальної підсудності Галицького районного суду у м. Львова.
За таких обставин клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова. З урахуванням того, що вказане кримінальне провадження скеровано до Головного слідчого управління Національної поліції України для подальшого проведення досудового розслідування, відповідно орган досудового розслідування знаходиться в м. Києві, а не в м. Львові, подане представником ТОВ «Миколаївський готельно-ресторанний комплекс «Олександрівський»клопотання про скасування арешту майна повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - Головне слідче управління Національної поліції України.
При цьому, ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Таким чином, оскільки питання направлення клопотань, скарг, поданих під час досудового розслідування за підсудністю, КПК України не передбачено, відтак, клопотання слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч.3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що Головне слідче управління Національної поліції України знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, що територіально не відноситься до Галицького районного суду м. Львова, слідчий суддя приходить до висновку про повернення клопотання особі, яка його подала для звернення до належного суду.
У свою чергу це не позбавляє власника майна права звернутися з відповідним клопотанням до місцевого суду за місцем знаходження органу досудового розслідування кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 174 КПК України, -
Повернути заявнику клопотання представника ТОВ «Миколаївський готельно-ресторанний комплекс «Олександрівський» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 12017140090004208 від 06.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 361, ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 388 КК України.
Роз'яснити представнику ТОВ «Миколаївський готельно-ресторанний комплекс «Олександрівський» ОСОБА_3 право на звернення з відповідним клопотанням про скасування арешту майна до слідчого судді того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - Головне слідче управління Національної поліції України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1