Єдиний унікальний номер №943/1400/24
Провадження № 2/943/929/2024
26 листопада 2024 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Пирка В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 . Також померлій належала земельна ділянка площею 0,2200 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Кути Золочівського району Львівської області. Позивач є спадкоємцем по заповіту до даного майна, фактично прийняв спадщину, виготовив технічний паспорт на будинок, здійснє постійний догляд та несе витрати по утриманню спадкового майна. Однак не може юридично оформити прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юрків О.М. з відповідною заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом заведена спадкова справа за № 05/2024 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75496880 від 19.01.2024 року. З метою оформлення спадкових прав на вищевказане майно нотаріусом було відмовлено у видачі правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку, оскільки мати ОСОБА_3 за життя майно не приватизувала, а отримала рішення про передачу їй у безплатну приватизацію земельної ділянки, оскільки розпочала процедуру приватизації, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності. Тому просить суд визнати за ним право власності на дане спадкове майно.
Позивач, до початку судового засідання, подав заяву з проханням справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача також подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, заперечень проти позову не мають.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданим Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.09.2023 року підтверджується факт смерті матері позивача ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 112.
Після смерті останньої залишилось спадкове майно, що складається з житлового будинку (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 .
Такий згідно технічного паспорту, виготовленого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», станом на 09.02.2024 року на замовлення позивача, вбачається, що житловий будинок 1953 року побудови, загальною площею 68.3 кв.м., відповідає технічним нормам побудови, придатний для проживання.
З довідки Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 270 від 24.01.2024 року, реєстрація житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась.
Відповідно до довідки виданої Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 6033-с від 13.10.2024 року вбачається, станом на 10.04.2024 року інвентаризаційна вартість житлового будинку становить 171283 гривень.
З довідки виданої Олеським старостинським округом Буської міської територіальної громади Золочівського району Львівської області № 064 від 23.01.2024 року, підтверджується факт належності спадкового житлового будинку ОСОБА_3 .
Довідкою виданої Олеським старостинським округом Буської міської територіальної громади Золочівського району Львівської області № 063 від 23.01.2024 року, згідно будинкової книги, вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована і проживала одна до дня смерті в даному житловому будинку.
Також померлій належала:
- земельна ділянка площею 0,2200 га з кадастровим номером: 4620683200:19:001:0032, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Купче Золочівського району Львівської області.
Належність земельної ділянки площею 0,2200 га ОСОБА_3 , підтверджується Архівним витягом виданим Золочівською РДА Львівської області № Б/2-81 від 07.02.2024 року на підставі ухвали Кутівської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області першої сесії другого скликання від 26.07.2024 року про приватизацію земельної ділянки площею 0,2200 га., для ведення особистого селянського господарства,що розташована в с. Кути Золочівського району Львівської області.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-6800365532024 від 28.05.2024, підтверджується факт належності земельної ділянки ОСОБА_3 .
З витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ - 9940403022024 від 29.05.2024 року, вбачається що, вартість: земельної ділянки: кадастровий номер 4620683200:19:001:0032 становить 12130.38 грн..
Згідно заповіту від 31.07.2008 року, посвідченого секретарем Кутівської сільської ради Буського району Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 153, ОСОБА_3 , за яким все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_2 , який згідно відмітки старости Олеського старостинського округу Буської територіальної громади від 23.01.2024 року не змінювався та не відмінявся.
Згідно ст.1268 ЦК України вважається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майном.
Суд приходить до переконання, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , вступив у володіння і розпорядження спадковим майном, оскільки звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юрків О.М. з відповідною заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом заведена спадкова справа за № 05/2024 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75496880 від 19.01.2024 року.
З метою оформлення спадкових прав на вищевказане майно нотаріусом було відмовлено у видачі правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку, оскільки мати ОСОБА_3 за життя майно не приватизувала, а отримала рішення про передачу їй у безплатну приватизацію земельної ділянки, оскільки розпочала процедуру приватизації, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності.
Інших першочергових спадкоємців, які б претендували на дане майно, судом не встановлено і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв'язку з його втратою.
Відповідно до п. «г», ч.1, ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.
Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.
Відповідно до ст. 125 3К України право власності на земельну ділянку, а тако право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а тако право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власнос без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 3К України).
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 3К України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу Х доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VI).
Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).
Як вбачається з рішення Кутівської сільської ради від 26.07.1994 року матері передали безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,2200 га, що розташована в с. Кути Золочівського району Львівської області однак, спадкодавець не оформила у встановленому законом порядку права власності на спірну земельну ділянку.
В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз?яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 723/1061/17 про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зістаттею 125 3К України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.
Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, суд приходить до висновку, що позивач набув права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1235,1268 ЦК України, суд -
ухвалив :
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , право власності на спадкове майно, а саме:
- житловий будинок (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 ;
- право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 0,2200 га з кадастровим номером: 4620683200:19:001:0032, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Купче Золочівського району Львівської області, в порядку спадкування по заповіту, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя: Б. М. Журибіда