Миколаївський окружний адміністративний суд
20.10.2010 р. Справа № 2а-2975/10/1470
Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ІНТЕС», м. Миколаїв
до відповідача: Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Миколаїв
Головуючий суддя Середа О.Ф.
Секретар судового засідання Чайкіна М.С.
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: не з'явився
Суть спору: про визнання протиправними дій та скасування рішення № 271 від 20.04.2010 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича Фірма «ІНТЕС»(надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі-відповідач) про визнання дій неправомірними та скасування рішення від 20.04.2010 року № 271.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 04.10.2010 року була надіслана позивачеві за адресою зазначеною в позовній заяві:м. Миколаїв-30, а/с №150, проте повернута поштою з відміткою «а/с № 150 никто не арендует»
Представник відповідача надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до статті 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” (далі -Закон № 2240) позивач є страхувальником на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 27 Закону України №2240 страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Відповідно до статей 34, 47 Закону №2240 застраховані особи та члени їх сімей мають право на отримання санаторно-курортного лікування в межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Частиною 1 статті 50 Закону України №2240 передбачено, що путівка на санаторно-курортне лікування видається за основним місцем роботи застрахованої особи.
01.04.2010 року була проведена перевірка позивача, якою виявлено порушення останнім статті 47 Закону №2240 та п. п. 4.9, 4.10 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Порядок) в частині виділення за рахунок коштів відповідача путівки на санаторно-курортне лікування ОСОБА_1- дружині директора підприємства, яка не працює на цьому підприємстві.
За результатами перевірки відповідачем було прийняте рішення № 217 від 20.04.2010 року яким не прийняті до заліку витрати коштів Фонду в сумі 3410,40 грн., та нараховано штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів в розмірі 1705,20 грн.
Проаналізувавши діючи законодавство, суд дійшов висновку про законність дій відповідача виходячи з наступного.
Пунктом 4.9 Порядку визначено, що комісією із соціального страхування підприємства приймається рішення про виділення путівки для спільного санаторно-курортного лікування чоловіка, дружини, які працюють на цьому підприємстві та перебувають у шлюбі, або для члена сім'ї ( дружини або чоловіка), який працює на іншому підприємстві і є застрахованою особою.
Пунктом 4.10 заборонено страхувальникам видавати путівки дружинам, чоловікам застрахованих осіб, які не працюють на цьому підприємстві, крім випадку, визначеному п.4.9 Порядку.
Таким чином, підприємство не мало права видати за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності путівку на санаторно-курортне лікування члену сім'ї застрахованої особи ( чоловіку, дружині), які не працюють на цьому підприємстві .
Пунктом 6.2 Порядку визначено, що сума витрат Фонду за путівки , що видані з порушенням Порядку, не приймаються до заліку та відшкодовуються за рахунок страхувальника.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України №2240 за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
Отже, відповідачем правомірно була не прийнята від позивача до заліку за рахунок коштів Фонду вартість путівки, виданої з порушенням законодавства, в сумі 3410,40грн. та застосований штраф у розмірі 50 % від зазначеної суми.
Посилання Позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на інші нормативно-правові, що не регулюють правовідносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, є помилковим і безпідставним та не приймаються судом з наступних підстав.
Статтею 3 Закону України № 2240 визначено, що законодавство у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу Законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.
Пунктом 3 Прикінцевих положень вказаного закону передбачено, що інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
За таких вказаних обставин, суд не вбачає в діях відповідача, порушень закону, отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ІНТЕС - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Головуючий суддя О.Ф. Середа
29.10.10 р.
(вступна та резолютивна частина)
”20” жовтня 2010 р. Справа № 2а-2975/10/1470
м. Миколаїв
Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ІНТЕС», м. Миколаїв
до відповідача: Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Миколаїв
Головуючий суддя Середа О.Ф.
Секретар судового засідання Чайкіна М.С.
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: не з'явився
Суть спору: про визнання протиправними дій та скасування рішення № 271 від 20.04.2010 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича Фірма «ІНТЕС»(надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі-відповідач) про визнання дій неправомірними та скасування рішення від 20.04.2010 року № 271.
Керуючись статтями 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ІНТЕС - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Головуючий суддя О.Ф. Середа