Дата документу 07.11.2024
Справа № 334/6543/24
Провадження № 2-о/334/309/24
07 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Добрєва М.В., за участю секретаря судового засідання Зайцевої С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вельможко А.І., заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка,
з участю заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці, адвоката Вельможко А.І.,
Заявниця звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою, в якій просить встановити факт перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги заявниця мотивує тим, що з 17.06.1988 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Подружжя сумісно проживало по день смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , були пов'язані спільним побутом і бюджетом, мали взаємні права та обов'язки, чоловік мав набагато більший дохід, ніж дружина, тому остання знаходилась на його утриманні. Після його смерті у заявниці виникла необхідність оформити пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки вона перебувала на утриманні у свого чоловіка.
Ухвалою суду від 14.08.2024 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаною заявою та призначено судовий розгляд.
Заявниця та її представник в судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дала наступні пояснення, що заявниця є її сусідкою, свідок мешкає на 7 поверсі, а заявниця на 9, в одному під'їзді. Заявницю знає років 10-15, жила заявниця з Сашею, чоловіком, вдвох. Наразі він помер. Свідок разом з померлим чоловіком заявниці організували ОСББ, за життя бачила заявницю та померлого завжди разом.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала наступні пояснення, що знає заявницю, вони сусідки по площадці в під'їзді. Зазначає, що зараз заявниця проживає одна, після смерті чоловіка, до його смерті постійно бачила їх разом, вони разом жили, гуляли разом. Заявниця відповідальна за під'їздом, тому бачяться часто.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши заяву, показання свідків та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що з 17.06.1988 року заявниця ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 17.06.1988 року.
Подружжя сумісно проживало за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 31.05.2024 серії НОМЕР_2 .
Заявниця є пенсіонеркою та отримує пенсію у розмірі 6 043,06 грн., що підтверджується розрахунком від 28.02.2024.
Чоловік заявниці ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 16 861,28 грн., що підтверджується розрахунком від 28.02.2024.
З наведених у сукупності доказів вбачається, що заявниця перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Проживали вони разом. Останній мав дохід, який був основним джерелом доходів заявниці адже розмір пенсії чоловіка був значно більший за розмір пенсії заявниці.
Заявниця зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області розглянуло документи заявниці та своїм рішенням №923030199232 від 05.07.2024 відмовило у переведенні заявниці на інший вид пенсії оскільки заявниця не подала довідку про реєстрацію місця проживання разом з чоловіком або відповідне рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3статті 294 ЦПК України).
Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Так, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі № 1058-IV)визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема: коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
На підставі статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону № 1058- IV).
Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Отже, за змістом Закону № 1058-IV необхідно наявність двох умов, а саме того, що заявник є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, а також, що вона була на повному утриманні померлого годувальника і одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1 у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин)), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).
Отож Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Як роз'яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка, заявниця посилалась на те, що вона перебувала у шлюбі з чоловіком, проживала з ним спільно й пенсія її чоловіка була постійним та основним джерелом для її існування.
Факт перебування заявниці на утриманні померлого в цілому підтверджено наданими та дослідженими письмовими доказами.
Виходячи з вищевикладеного у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України та зважаючи на те, що встановлення даного факту необхідне заявниці для оформлення пенсії, суд дійшов до висновку, що вимога заявниці про встановлення факту перебування її на утриманні покійного чоловіка, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 15, 151, 62, 203, 218, 315, 317, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вельможко А.І., заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Добрєв М. В.