Справа № 333/7882/24
Провадження № 1-кп/333/834/24
20 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024082050001333 від 07.07.2024, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченко, Пологівського району, Запорізького району, Запорізької області, українця, громадянина Україна, з загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 , -
07.07.2024, приблизно о 10 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 110216», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вулиці Чумаченка в місті Запоріжжя, зі сторони вулиці Комарова в напрямку вулиці Європейської.
В цей же час, поблизу будинку АДРЕСА_3 , на нерегульованому пішохідному переході, який позначений дорожніми знаками 5.38.1/5.38.2 та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1, справа-наліво по ходу руху автомобіля «ЗАЗ 110216», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темпі повільного кроку, проїзну частину перетинав пішохід ОСОБА_6 .
В подальшому, водій ОСОБА_3 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, де в той момент перебував пішохід ОСОБА_6 , перевищуючи максимальну дозволену швидкість у населеному пункті, маючи об'єктивну можливість виявити пішохода на проїзній частині та технічну можливість уникнути на нього наїзду, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, належним чином не впевнившись у відсутності пішоходу, діючи зі злочинною недбалістю, заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив та допустив наїзд на останнього.
Своїми діями, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. п. 12.4, 12.96, 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого:
- п. 12.4.: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»;
- п. 12.9.: Водієві забороняється:
б)«перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.».
- п. 18.1: «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми голови, тулуба, кінцівок у вигляді множинних ушкоджень м'яких тканин, множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів з подальшим розвитком поліорганної недостатності, від яких 20.07.2024 потерпілий помер в приміщенні КНП «MЛE та ШМД» ЗМР. В своїй сукупності вказані тілесні ушкодження є небезпечними для життя, і кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, що перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_6 .
Не виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, водієм ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого скоїв злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений пояснив суду, що він 07 липня 2024 року, приблизно о 11 годині керував автомобілем ЗАЗ 1102 по вул. Чумаченко, їхав зі швидкістю приблизно 60 км/год, бачив попереду пішохідний перехід, але швидкість не зменшив, під'їжджаючи до пішохідного переходу відволікся від керування приблизно на 3 секунди та в цей час скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 . Зауважив, що після цього вийшов з автомобіля, перевірив пульс пішохода ОСОБА_6 , викликав швидку та поліцію. Пояснив, що відшкодував потерпілій шкоду на лікування і поховання, просив у неї вибачення.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Прокурор вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, цю позицію підтримали інші учасники судового провадження.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини відповідно до пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не оспорює обставини справи, викладені в обвинувальному акті, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутність у суду сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини в апеляційному порядку, суд заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вирішив у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням окремих матеріалів досудового розслідування щодо процесуальних витрат, речових доказів, а також даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Під час судового розгляду були досліджені наступні документи:
- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань №12024082050001333 від 07.07.2024;
- постанова від 07.07.2024 про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів та квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024082050001333 (порядковий номер № 140) від 07.07.2024, згідно яких по даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом - автомобіль "ЗАЗ 110216", р/н НОМЕР_1 та передано на зберігання на територію майданчика тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 13.
- ухвала слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11.07.2024 у справі № 334/5496/18 (провадження № 1-кс/334/1664/24), якою накладено арешт на автомобіль "ЗАЗ 110216", р/н НОМЕР_1 , який знаходиться у власності ОСОБА_7 ;
- постанова від 09.07.2024 про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів та квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024082050001333 (порядковий номер №39408) від 07.07.2024, згідно яких по даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом - лівий та правий черевики громадянина ОСОБА_6 ;
- постанова від 15.08.2024 про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів, згідно якої по даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами - диск для лазерних систем зчитування "Digital" з відеозаписом з камер зовнішнього відеоспостереження магазину "АТБ-маркет", що розташований за адресою: АДРЕСА_3 з 10 години 40 хвилин 07.07.2024 по 11 годин 00 хвилин 07.07.2024, на якому зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди за участю пішохода ОСОБА_6 та транспортного засобу "ЗАЗ 110216" р/н НОМЕР_1 , що упакований до спеціального пакету №6122005;
- довідки про витрати на проведення експертиз № СЕ-19/108-24/13265-ІТ від 23.07.2024 та № КСЕ-19/108/24/14867 від 15.08.2024;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.07.2024, згідно якого у ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено;
- розписка потерпілої ОСОБА_5 від 31.08.2024, про отримання від обвинуваченого ОСОБА_3 грошей у сумі 41 000 грн. в якості компенсації оплати місця для поховання ОСОБА_6 ;
- матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, а саме копія його паспорта та посвідчення водія, довідки від лікаря нарколога та лікаря психіатра щодо відсутності обвинуваченого на їх обліку, довідка щодо відсутності судимостей обвинуваченого;
- досудова доповідь складена органом пробації на ОСОБА_3 .
Таким чином, оцінивши покази обвинуваченого та інші докази суд приходить до висновку про те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце, це діяння містить склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обвинувачений винен у його вчиненні, тому вважає за необхідне ухвалити обвинувальний вирок і призначити покарання обвинуваченому.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире розкаяння в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої потерпілому матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, наявність вини у формі необережності, наслідки вчиненого ним діяння, позицію сторони обвинувачення, думку потерпілої з приводу покарання обвинуваченого, також суд враховує характеристику особи обвинуваченого, яка полягає в тому, що він раніше не судимий; не працює, не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
Ухвалюючи вирок суд бере до відома висновок органу пробації, за яким ймовірність вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення є середньою, рівень небезпеки для суспільства оцінюється як середній, можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. У разі прийняття судом висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, рекомендовано покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, ч.3 ст. 76 КК України.
Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити основне покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції цієї частини статті, із звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України. Крім того, ОСОБА_3 слід призначити додаткове покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції цієї частини статті. На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
В даному кримінальному провадженні наявні витрати, пов'язані з проведенням інженерно-транспортних експертиз № СЕ-19/108-24/13265-ІТ від 23.07.2024 у сумі 4 543 грн. 68 коп. та № КСЕ-19/108/24/14867 від 15.08.2024 у сумі 9 087 грн. 36 коп.
Питання про речові докази в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Витрати, пов'язані з проведенням експертиз по кримінальному провадження суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого у повному розмірі. Цивільні позови у кримінальному проваджені не пред'явлено. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено. Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає скасуванню у відповідності до положень ч.4 ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 174, 349, 368, 370-371, 373-374 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки та поклавши на нього такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого - не застосовувати.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у справі за проведення судових експертиз на загальну суму 13 631 (тринадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 04 коп.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11.07.2024 у справі № 334/5496/18 (провадження № 1-кс/334/1664/24) на автомобіль "ЗАЗ 110216", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_7 .
Речові докази:
- автомобіль "ЗАЗ 110216", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області, - повернути власнику Недобер ОСОБА_8 .
- лівий та правий черевики постраждалого пішохода ОСОБА_6 , що визнані речовими доказами та передані на відповідальне до камери схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;
- диск для лазерних систем зчитування "Digital" з відеозаписом з камер зовнішнього відеоспостереження магазину "АТБ-маркет", що визнаний речовим доказом - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині вирок може бути оскаржений протягом 30-ти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Комунарський районний суд міста Запоріжжя.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1