Справа № 307/518/23
Провадження № 1-кп/307/41/23
Закарпатської області
іменем України
26 листопада 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 , з сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Тячів матеріали кримінального провадження № 12022071160000650 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працює, судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,
ОСОБА_4 , 23 жовтня 2022 року, близько 19 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом марки "Geon Terra Х250", без державного номерного знаку, проїжджаючи в АДРЕСА_1 , рухаючись по правій смузі руху, у напрямку центру с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області, маючи технічну можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку і уникнути зіткнення з транспортним засобом, проявив неуважність, у зв'язку з чим, не впоравшись з керуванням даного транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з їдучим у зустрічному напрямку мотоциклом "ВSЕ", без державного номерного знаку, під керуванням ОСОБА_6 , у результаті чого він та пасажир його мотоцикла ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_4 , грубо порушив вимоги пунктів 1.2; 1.5; 2.9 "а"; 11.2; 11.3 Правил дорожнього руху України. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла лівої променевої кістки, перелому нижньої третини лівої стегнової кістки, розсіченої рани голови, садна лівої гомілки, рани лівої стопи, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, а пасажир його мотоцикла ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівого надколінника та дистального метаепіфізу лівої стегнової кістки, гематоми печінки та правобічної заочеревної гематоми, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості і знаходяться у прямому причинному зв'язку з діями ОСОБА_4 , що підтверджується висновком судової автотехнічної експертизи. Невиконання водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.2; 1.5; 2.9 "а"; 11.2; 11.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з послідуючими наслідками, а саме: отриманням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Ці дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
25 листопада 2024 року було укладено угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_7 , його законним представником ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , потерпілим ОСОБА_6 , його законним представником ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 , які ними підписано, і в яких вони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, а також в яких ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується у повному обсязі сформульованого обвинувачення, беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення у судовому провадженні, а також щиро покаявся та активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, примирився з потерпілими та відшкодував їм завдану шкоду.
Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, у виді у виді штрафу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про примирення між потерпілими та обвинуваченим.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили затвердити угоди.
Потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_7 та його законний представник ОСОБА_10 в судовому засіданні просили затвердити угоди.
Заслухавши думку сторін судового провадження щодо затвердження угод про примирення, вивчивши матеріалами кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаних угод про примирення та призначення узгодженої сторонами міри покарання з таких підстав.
Відповідно до ст. 468 та ч. 3 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно ч.8 ст. 474 КПК України, до моменту видалення суду до нарадчої кімнати сторони угоди мають право ініціювати зміни до укладеної угоди та у разі досягнення згоди укласти нову угоду. Повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, яке згідно ст. 12 цього Кодексу є нетяжким злочином.
Згідно з ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, вид покарання та дав згоду на його призначення, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угод судом, та що він відмовився від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України.
Потерпілі ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та його законний представник ОСОБА_10 цілком розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, та згідні на призначення узгодженої міри покарання.
Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Так, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та Кримінального кодексу України, оскільки ст. 469 КПК України допускає можливість укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину, яким є злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України, кримінальне правопорушення кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 286-1 КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, оскільки шкода була заподіяна лише потерпілому, є очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань. Суд також бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про доцільність затвердження угод про примирення та призначення ОСОБА_4 узгодженого покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу розмірі 4 000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
А тому, суд вважає, що слід скасувати арешт майна: мотоциклу марки "Geon 250", який накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2022 року; мотоциклу марки "ВСЕ", без номерного знаку, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 листопада 2022 року.
Згідно з ст.100 КПК України речові докази: мотоцикл марки "Geon 250", що належить ОСОБА_11 та знаходиться на зберіганні в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, слід повернути ОСОБА_11 , мотоцикл марки "ВСЕ", без номерного знаку, який перебував у користуванні ОСОБА_6 та знаходиться на зберіганні в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, слід повернути ОСОБА_6 .
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України судові витрати, що складаються із вартості за проведення експертизи в сумі 1 510 (одну тисячу п'ятсот десять) гривень 24 копійки слід стягнути із ОСОБА_4 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 25 листопада 2024 року, укладену між потерпілим ОСОБА_7 , його законним представником ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , потерпілим ОСОБА_6 , його законним представником ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1 510 (одну тисячу п'ятсот десять) гривень 24 копійки судових витрат за проведення експертизи.
Арешт майна: мотоциклу марки "Geon 250", який накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2022 року; мотоциклу марки "ВСЕ", без номерного знаку, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 листопада 2022 року - скасувати.
Речові докази: мотоцикл марки "Geon 250", що належить ОСОБА_11 та знаходиться на зберіганні в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_11 , мотоцикл марки "ВСЕ", без номерного знаку, який перебував у користуванні ОСОБА_6 та знаходиться на зберіганні в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку згідно з положеннями ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку за заявою.
Суддя ОСОБА_1