Рішення від 26.11.2024 по справі 307/4935/24

Справа № 307/4935/24

Провадження № 2-а/307/41/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

РІШЕННЯ

іменем України

26 листопада 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В.,

з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П., позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Фекете Й.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 06 листопада 2024 року відносно нього офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 було складено протокол №3825 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У цей же день начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №3825 про накладення на нього штрафу у розмірі 17 000 грн. Копію постанови йому було вручено лише 13 листопада 2024 року, після двох відвідувань ТЦК (12 та 13 листопада). Працівники ТЦК відмовилися документально зафіксувати факт вручення постанови саме 13 листопада, що є порушенням його прав. 30 травня 2024 року він через систему "Резерв+" вчасно оновив усі свої облікові дані, що підтверджується сформованим документом. Після цього, він неодноразово перетинав державний кордон, що свідчить про відсутність претензій із боку державних органів до його даних. 10 листопада 2024 року він подав запит на відстрочку через систему "Резерв+", як особа з довічною інвалідністю 3 групи. У той же день йому було надано відстрочку строком на 1 рік, що підтверджує наявність актуальних даних про його інвалідність у системі "Оберіг". 11 листопада 2024 року позаштатна військово-лікарська комісія (ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_3 винесла рішення, яким його було визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку. Це рішення підтверджене свідоцтвом про хворобу №614/13. Хоча документ ВЛК був фізично переданий у ТЦК лише пізніше, юридична сила рішення залишається чинною з 11 листопада 2024 року, оскільки саме ця дата вказана в офіційному документі. Відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особи, визнані непридатними до військової служби з виключенням із військового обліку, звільняються від мобілізації та обов'язку дотримання правил військового обліку. Крім того, винесення постанови про адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП 06 листопада 2024 року та її вручення 13 листопада 2024 року є юридично необґрунтованим, оскільки станом на 11 листопада 2024 року всі підстави для виключення його з військового обліку вже були затверджені ВЛК.

Зазначає, що у постанові зазначено, що він не повідомив орган військового обліку про свою інвалідність. Це є неправдивою інформацією, оскільки дані про його довічну інвалідність ІІІ групи, підтверджену довідкою МСЕК №578059, були внесені до реєстру "Оберіг" автоматично через обмін із Пенсійним фондом та Мінсоцполітики. 10 листопада 2024 року через "Резерв+" він подав запит на відстрочку, і вона була надана, що підтверджує обізнаність системи "Оберіг" про його статус.

Вказує на те, що 30 травня 2024 року він через систему "Резерв+" оновив усі свої дані, що підтверджується сформованим документом. Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, притягнення до відповідальності осіб, дані яких містяться в державних реєстрах, є незаконним. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особи з довічною інвалідністю не підлягають мобілізації. Його статус підтверджується довідкою МСЕК №578059, пенсійним посвідченням та свідоцтвом про хворобу №614/13, виданим позаштатною ВЛК 11 листопада 2024 року, яким його було визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку.

Також зазначає, що протокол №3825 складений із порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не надано обґрунтованих доказів порушення ним правил військового обліку. Постанова №3825 не враховує наявності даних про його інвалідність у системах "Оберіг" та "Резерв+", що свідчить про формальний підхід до вирішення справи.

Просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №3825 від 6 листопада 2024 року про накладення штрафу у розмірі 17 000 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на нормативні акти, що зазначені у постанові № 3825 від 06 листопада 2024 року, проти позову заперечив.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судовому засіданні проти позову заперечив.

Відповідач начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно протоколу № 3825 про адміністративне правопорушення від 06 листопада 2024 року, складеного офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 06 листопада 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, а також не повідомив про інвалідність, чим порушив ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", та п.22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", з врахуванням вимог ч.1 ст.7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів". Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення 06 листопада 2024 року.

Із постанови № 3825 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 06 листопада 2024 року відомо, що ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, а також не повідомив про інвалідність, чим порушив ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", та п.22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", з врахуванням вимог ч.1 ст.7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення 06 листопада 2024 року.

Згідно витягів з системи "Оберіг+", ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані 30 травня 2024 року та 06 листопада 2024 року.

Із довідки до Акта огляду у МСЕК Серії 10 ААБ № 578059 відомо, що ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю ІІІ групи, безстроково, з дитинства.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 26 лютого 2014 року, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІІ групи, з дитинства, довічно.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Підпунктом 1 п.2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-IX встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).

З оскаржуваної постанови відомо, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби.

При цьому суд зазначає, що відповідачем у оскаржуваній постанові конкретизовано вчинене позивачем правопорушення, а саме, що останній не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби.

Частиною 1 ст. 210 КУпАП (в редакції на час вчинення адміністративного правопорушення) встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, ч.2 цієї ж статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а ч.3 цієї ж статті передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

У примітці до даної статті визначено, що: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Відповідно до п. 79, пп.2, 4 п. 1 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям. Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Згідно п. 63, 69, 74, 78 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом. Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

Відповідно до п. 3.1, 3.8 Розділу ІІ "Медичний огляд" Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_5 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_6 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 . Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Отже, на підставі вищезазначених нормативно-правових актів, єдиною підставою для уточнення позивачем свої даних про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, є повістка про прибуття за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ним документах (повістках) для проходження медичного огляду, та направлення для проходження медичного огляду.

Відповідачем на надано жодних доказів, що позивач викликався у ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримав направлення для проходження військово-лікарської комісії для уточнення своїх даних щодо стану здоров'я.

Згідно п.17, 17-1 ч.1 ст.7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.

Згідно з абзацу 9 ч. 3 ст.14 Закону №1951-VIII для встановлення відомостей, зазначених у пункті 17 частини першої статті 7 цього Закону електронна інформаційна взаємодія (обміну відомостями) здійснюється між органами ведення Реєстру та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Із пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 26 лютого 2014 року, відомо, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІІ групи, з дитинства, довічно, тобто перебуває на обліку у Пенсійному Фонді України, а тому, відповідач міг отримати з вказаного органу інформацію про наявність у позивача інвалідності.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскаржувана постанова містить відомості про те, що було вчинене адміністративне правопорушення, однак не містить посилань на будь-які докази, які б підтвердили вчинення порушення позивачем. При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

В ході ж розгляду даної адміністративної справи представником відповідача належним чином не спростовано доводи позивача щодо неправомірності притягнення його до відповідальності та відсутності доказів скоєння ним правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.

Відзив відповідача містить лише перелік норм чинного законодавства, проте у відзиві відсутні обґрунтування заперечень проти позову, не додано належні та допустимі доказів на спростовування позиції позивача.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних у оскаржуваній постанові обставин, а тому постанова № 3825 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 06 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Однак, в позовних вимогах позивача до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки, відповідно до вимог ст.235 КУпАП, керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, і у даному випадку не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення. Тому, належним відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у даній справі є ІНФОРМАЦІЯ_7 .

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.9, 210, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5-11, 13-15, 72-79, 90, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Постанову № 3825 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 06 листопада 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.

В інших позовних вимогах - відмовити.

Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 .

Суддя В.В. Ніточко

Попередній документ
123301755
Наступний документ
123301757
Інформація про рішення:
№ рішення: 123301756
№ справи: 307/4935/24
Дата рішення: 26.11.2024
Дата публікації: 28.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (19.12.2024)
Дата надходження: 05.12.2024
Розклад засідань:
26.11.2024 14:30 Тячівський районний суд Закарпатської області