79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
09 листопада 2010 р. № 2а-4544/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Костіва М.В.
при секретарі Билень Н.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Звір Р.П.,
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області до СПД-ФО ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 473 грн. 27 коп.,
встановив:
Державна податкова інспекція у Жовківському районі Львівської області звернулась із позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 473 грн. 27 коп. штрафних (фінансових санкцій).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 23.07.2010 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.
Представнику позивача роз'яснено його права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідачем не сплачено штрафні (фінансові) санкції за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовані рішенням № 281/23-8/2533822084/4790 від 17.03.2009 року в сумі 473 грн. 27 коп. Просить позов задовольнити.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, позовні вимоги по суті не заперечив.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
25.02.2009 року працівниками ДПА у Львівській області проведено перевірку магазину - бару, що належить СПД-ФО ОСОБА_2 (ідент. код НОМЕР_1), щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на підставі ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року 481/95-ВР (із змінами і доповненнями), Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 р. №98/96-ВР (із змінами та доповненнями), про що складено акт перевірки № 537/13/23/23-8/2533822084.
Як вбачається з матеріалів справи, актом №537/13/23/23-8/2533822084 від 13.03.2009 р. перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуг), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій встановлено порушення п.п. 1,2,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.12.1995 року із внесеними змінами та доповненнями, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції із застосування РРО на суму 9, 50 грн., роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, та видача покупцю товарів (послуг); не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті (Х-звіт) РРО. Надлишок готівкових коштів станом на 25.02.2009 року о 13.20 год. становив 100,00 грн.
На підставі вказаного акту 17.03.2009 р. позивачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №281/23-8/2533822084/4790, яким відповідача на підставі ст. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 500 грн. 00 коп. На виконання вимог Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій), затвердженого наказом ДПАУ від 21.06.2001 року №253, зазначене рішення було передано ОСОБА_2, про що свідчить її підпис на корінці рішення. Доказів оскарження зазначеного рішення відповідачем суду не надано.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 01.06.2000 року №1776-ІІІ (зі змінами та доповненнями) в разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Згідно зі статтею 25 цього Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 -24 Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Як свідчать матеріали справи, позивачем при визначенні штрафних санкцій рішенням від 17.03.2009 р. №281/23-8/2533822084/4790 не порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, до яких відносяться і зазначені штрафи, встановлені ст. 250 Господарського кодексу України.
Враховуючи наявність у відповідача переплати в розмірі 26, 73 грн., станом на день подання позовної заяви та розгляду справи заборгованість відповідача, що підлягає стягненню, становить 473 грн. 27 коп. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, матеріали справи, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно і в межах компетенції та повноважень контролюючого органу, встановлених законами України. В задоволенні заявленого серед позовних вимог клопотання про вжиття заходів забезпечення позову судом відмовлено протокольною ухвалою.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з СПД-ФО ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до бюджету борг в сумі 473 грн. 27 коп.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.В. Костів
Повний текст постанови виготовлено 15.11.2010 року.