79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
09 листопада 2010 р. № 2а-6785/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Костіва М.В.
при секретарі Билень Н.С.
за участю представників:
від позивача: Новосядло В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кроно-Україна”, м. Кам'янка -Бузька, Львівська область, до Державної інспекції з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, м. Харків, про визнання протиправним і скасування рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області Вінника А.І. від 09.07.2010 р. №42/01-05 про тимчасову заборону діяльності по забору води з підземних джерел (2 артезіанських свердловин), які розташовані на території ТзОВ “Кроно-Україна” Солоницівська філія,
встановив:
Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю “Кроно-Україна”, м. Кам'янка -Бузька, Львівська область, до Державної інспекції з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, м. Харків, про визнання протиправним і скасування припису Державної екологічної інспекції в Харківській області від 30.06.2010 р. №10-25/90, визнання протиправним та скасування рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області Вінника А.І. від 09.07.2010 р. №42/01-05 про тимчасову заборону діяльності по забору води з підземних джерел (2 артезіанських свердловин), які розташовані на території ТзОВ “Кроно-Україна” Солоницівська філія.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 11.08.2010 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.
Представникам роз'яснено їх права, передбачені у ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ч. 6 ст. 71 КАС України справа слухається на основі наявних доказів.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Посилається, зокрема, на порушення вимог глави VII Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, відповідно до якої ч. ч. 2, 6 ст. 16, ч. 1 ст. 34 КУпН зупинено на 2010 рік. Станом на дату подання позову, Кабінетом Міністрів України не розроблено порядку продажу спеціальних дозволів на користування надрами на аукціонах, у зв'язку із чим у 2010 р. Міністерство охорони навколишнього природного середовища не надає дозволів на користування надрами. Відтак, наданий позивачу приписом №10-25/90 від 30.06.2010 р. строк на добровільне усунення недоліків -до 02.08.2010 р. неможливо дотримати з незалежних від позивача причин. Крім того, оспорюване рішення було винесено завчасно, до спливу строку, наданого на добровільне усунення недоліків, а зупинення діяльності призведе до аварійної ситуації в силу ДБН В.2.5-13-98. П. 7 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища”, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р., який забороняє термінову тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємства, якщо це може призвести до виникнення аварійної ситуації. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченнях. Посилається на законність вимог відповідача, вміщених у приписі. Ствердив, також, що позивачем отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел від 29.02.2008 р. №6322057600-14 терміном дії до 01.03.2013 р. Відповідно до звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у 2007 р. нараховано 65 джерел викидів. Але під час перевірки інспектор виявив невраховане джерело викидів -сушильний барабан. Посилається на наявність у позивача складу ПММ, на який відсутня проектно-технічна документація; проведення державної екологічної експертизи у 2006 р. лише щодо 29 джерел викидів, журнал форми №1-ВТ “Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари” ведеться не по встановленій формі, на території підприємства складуються відходи на ґрунті у несанкціонованому місці площею 30 кв.м. Постановою Кабінету Міністрів України №596 від 23.06.2010 р. “Про порядок надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами” було врегульовано порядок отримання дозволів. Просить у позові відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Дергачівського району Харківської області 08.07.2010 р. за №632вих/10 було видано відповідачу припис про усунення порушень вимог екологічного законодавства, яким вимагалось від відповідача вжиття дієвих заходів, передбачених п. 5.2. Положення про Державну екологічну інспекцію України, п. 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища та ст. ст. 9, 24, 50 Закону України “Про екологічну експертизу” до усунення виявлених порушень.
Як вбачається з поданих позовних матеріалів, відповідачем було надано позивачу припис №10-25/90 від 30.06.2010 р., позивачу було приписано до 02.08.2010 р. виконати ряд заходів (розробити план оргтехзаходів, провести корегування дозволу на викиди забруднюючих речовин, виконати висновок державної екологічної експертизи з урахуванням фактичного стану виробництва, налагодити первинний облік за утворенням та рухом відходів, ліквідувати несанкціоноване розміщення будівельних відходів тощо), у т.ч. згідно із п. 7 припису - оформити спеціальний дозвіл на користування надрами.
Твердження позивача про незрозумілість вимог, їх некоректне формулювання, непередбаченість в законодавстві певних заходів не приймаються до уваги враховуючи зміст акту №00500 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, у якому зазначено характер порушень, що потягнули за собою зазначений припис, зміст норм ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, ст. ст. 26, 27, 28, 29, 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 17 Закону України “Про відходи”. При цьому, у відповідності до ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з питань, що віднесені до його компетенції, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій.
При цьому, хоча Постановою Кабінету Міністрів України №596 від 23.06.2010 р. “Про порядок надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами” було врегульовано порядок отримання дозволів, однак, зазначена постанова набрала чинності лише 26.07.2010 р., тобто після виникнення спору та передачі його на розгляд суду.
Рішенням №42/01-05 від 09.07.2010 р. про тимчасову заборону, розглянувши акт здійснення державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства, приписи по усуненню порушень, встановивши, що раніше прийняті заходи -зазначені акт та приписи не привели до усунення виявлених порушень, а саме забору води з підземного джерела (2 артезіанських свердловини), було вирішено тимчасово заборонити діяльність по забору води. Зазначене свідчить про те, що лише одне із зазначених в приписі порушень -забір води без спеціального дозволу послужив підставою для оспорюваного рішення. Також, зі змісту рішення вбачається, що воно винесено у зв'язку із невиконанням позивачем у встановлений у приписі строк -до 02.08.2010 р. усунути зазначене порушення, чим спростовуються заперечення відповідача про використання свого права у будь-який час зупинити діяльність підприємства.
Однак, матеріали справи свідчать про завчасність винесення оспорюваного рішення, тобто, до настання зазначеного у ньому порушення -невиконання у встановлений строк -до 02.08.2010 р. відповідної частини припису. Оспорюване рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області Вінника А.І. від №42/01-05 про тимчасову заборону діяльності по забору води з підземних джерел (2 артезіанських свердловин), які розташовані на території ТзОВ “Кроно-Україна” Солоницівська філія було винесене 09.07.2010 р., тобто, до закінчення наданого позивачу строку на усунення порушення.
Та обставина, що зазначене рішення не було фактично виконано відповідачем, що підтверджується актом від 12.07.2010 р. про недопущення на об'єкт для проведення опломбування (опечатування), однак, ця обставина не спростовує обов'язковості оспорюваного рішення та, відтак, його впливу на права та інтереси позивача.
З позовних матеріалів вбачається, що на території Солоницівської філії позивача знаходиться значна кількість технічної сировини та готової продукції. За ступенем небезпеки розвитку пожежі за ДБН В.2.5-13-98, затвердженим рішенням Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №38 від 20.04.2006 р., дана філія належить до 4 групи, категорія приміщень вибухопожежної та пожежної небезпеки за НАПБ Б 07.005-86 -“В”, ступінь вогнестійкості будівель за ДБН В.1.-7-2002 -ІІІА.
Згідно із п. 7 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. №2751-XII “Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища”, не допускаються термінові тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємства, якщо це може призвести до виникнення аварійної ситуації.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно. Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, лише якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 71, 159, 161, 163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати припис Державної екологічної інспекції в Харківській області від 30.06.2010 р. №10-25/90.
3. Визнати протиправним і скасувати рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області Вінника А.І. від 09.07.2010 р. №42/01-05 про тимчасову заборону діяльності по забору води з підземних джерел (2 артезіанських свердловин), які розташовані на території ТзОВ “Кроно-Україна” Солоницівська філія.
4. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 23.07.2010 р. -скасувати.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 15.11.2010 року.