Ухвала від 22.11.2024 по справі 303/9088/24

Справа № 303/9088/24

№1-кс/303/1359/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: слідчого СВ ВП Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62023080020000648 від 25.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , не одруженого, раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні №62023080020000648 від 25.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 терміном на шістдесят діб.

Клопотання мотивоване тим, що солдат ОСОБА_5 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №45 призначений на посаду кулеметника ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 та із 28.02.2022 року зарахований до списків особового складу вказаної військової частини. Будучи військовослужбовцем військової служби призваний до військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді кулеметника ІНФОРМАЦІЯ_3 вказаної військової частини, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не - бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, близько 16 год. 30 хв. 05.08.2023 умисно не з'явився на службу без поважних причин до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , та відсутній без поважних причин на військовій службі з 05.08.2023 року по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.

Необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , як вказано у клопотанні, викликана тим, що останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, метою забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України та недоцільністю обрання щодо підозрюваного інших запобіжних заходів, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.176 КПК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили таке задовольнити, посилаючись на обставини викладені в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, обрати відносно підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до слідуючого висновку.

В провадженні СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження №62023080020000648 від 25.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.332 КК України від 19 вересня 2024 року, у зв'язку з невстановленням місцезнаходження підозрюваного, було вручено останньому 21 листопада 2024 року.

Згідно протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 21.11.2024 останній був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 07.11.2024.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: доповіддю №1155 від 05.08.2024 про факт самовільного залишення частини (без зброї) солдатом ОСОБА_5 , наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 05.08.2023 про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 13.03.2024, наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 10.08.2023 про завершення проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п.4 частини 2).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та міра покарання якого передбачає позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , оцінивши в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого ним злочину, слідчий суддя вважає, що інший, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання вказаним вище ризикам, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати більш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Разом з цим, суд, відповідно до вимог ст.ст. 182, 183 ч. 3 КПК України, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_5 , вважає за можливе, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити підозрюваному заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід з визначенням застави є необхідним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання визначеним ризикам.

Такий розмір застави відповідає межам, визначеним пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України щодо тяжких злочинів. Даних, що зазначений розмір застави є завідомо непомірним для обвинуваченого з огляду на його сімейний та майновий стан, слідчому судді не надано.

Водночас, зазначений розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є таким, що узгоджується з практикою ЄСПЛ, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, внаслідок чого не порушує права обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196-198, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 грудня 2024 року включно з визначенням застави в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120,00 гривень.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з-під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 в разі внесення ним застави, такі обов'язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися з м.Мукачево без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та служби;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності.

На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
123301680
Наступний документ
123301682
Інформація про рішення:
№ рішення: 123301681
№ справи: 303/9088/24
Дата рішення: 22.11.2024
Дата публікації: 28.11.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.02.2025)
Дата надходження: 26.12.2024
Предмет позову: Апел.скарга прокурора на ухв.від 19.12.2024 р. про прод.строку тримання від вартою Богдана С.Ф. за ч.5 ст.407 КК України
Розклад засідань:
22.11.2024 14:00 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
18.12.2024 10:30 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
18.12.2024 15:30 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
19.12.2024 10:00 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
30.12.2024 11:00 Закарпатський апеляційний суд
27.01.2025 11:00 Закарпатський апеляційний суд