Справа № 301/3141/24
1-кп/301/328/24
"26" листопада 2024 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024071100000307 від 06 липня 2024 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кушниця Іршавського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч.1 ст. 135 КК України,
ОСОБА_4 06.07.2024, біля 10:45 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Центральній села Кушниця, на відстані 34 метра від адміністративної будівлі Кушницької сільської ради, що в селі Кушниця по вулиці Центральній, №22, при проїзді лівого заокруглення дороги, Хустського району, Закарпатської області, грубо порушуючи п.п. 1.5; 2.3 «б»; 12.1; та 1.10 (в частині тлумачення поняття «безпечна швидкість») Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, маючи технічну можливість рухатись на транспортному засобі з безпечною швидкістю, (тобто швидкістю, що дає змогу водієві постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним), не врахував дорожні умови та дорожню обстановку, безпечну швидкість руху на заокругленні дороги та допустив виїзд керованого ним автомобіля марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на праве узбіччя, де здійснив наїзд передньою частиною керованого ним транспортного засобу, на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку АДРЕСА_2 , після чого, пішохода ОСОБА_8 , відкинуло на відстань 19,9 метра від місця наїзду на проїзну частину.
Внаслідок наїзду, пішохід ОСОБА_8 , отримала, тілесні ушкодження, у вигляді синців та саден шкірних покривів, крововиливів у м'які тканини, м'язи вказаних ділянок тіла мають ознаки тілесних ушкоджень з незначними скороминучими наслідками тривалістю не більше, як 6 днів, які за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р.; тілесні ушкодження у вигляді ран шкірних покривів вказаних ділянок тіла мають ознаки тілесних ушкоджень, тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня, які за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р.; тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер справа та зліва, багатоуламкового перелому у нижній третині малої гомілкової кістки справа, вивиху з розривом суглобової сумки гомілково-ступневого суглобу справа мають ознаки тілесних ушкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня, які за ступенем тяжкості кваліфікуються, як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень , затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р.; тілесні ушкодження у вигляді перелому хребта, повного розриву спинного мозку, розривів легенів, двобічного гемотораксу, травматичного шоку мають ознаки тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, які за ступенем тяжкості кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, згідно п.2.1.3 з, и, л, о «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р.
Між виявленими тілесними ушкодженнями трупа ОСОБА_8 у вигляді перелому грудного відділу хребта на рівні 6-7 хребців, травматичного розриву спинного мозку на рівні 6-7 хребців, переломів 1,2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребер справа, переломів 7, 8, 9 ребер зліва, травматичних розривів легенів, двобічного гемотораксу, травматичного шоку та настанням її смерті прослідковується прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Водій ОСОБА_4 , за вищевикладених обставин грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: п.1.5: Правил дорожнього руху - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків». Згідно п.12 Правил дорожнього руху - «Швидкість руху». П.2.3: Правил дорожнього руху - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ...б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі...»; П.12.1. Правил дорожнього руху - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. П.1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: …. безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.
Невиконання водієм ОСОБА_9 вказаних вимог Правил дорожнього руху, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, а саме: отриманням ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до її смерті.
Таким чином, ОСОБА_4 порушив правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, якщо воно спричинило смерть потерпілого, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 3 статті 286-1 КК України.
Також 06 липня 2024 року близько 10:45 год. водій автомобіля марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , рухаючись по вулиці Центральній с. Кушниця, на відстані 34 метра від адміністративної будівлі Кушницької сільської ради, що в АДРЕСА_3 , після вчинення ним наїзду на пішохода ОСОБА_8 , яка рухалася правим узбіччям дороги, після дорожньо-транспортної пригоди, діючи із прямим умислом, розуміючи, що він сам своїми діями поставив потерпілу ОСОБА_8 в небезпечний для життя стан, маючи реальну можливість надати допомогу, не виконав свого громадянського обов'язку, покладеного на нього Законом і проігнорував загальновизнані норми моралі та умисно залишив потерпілу у небезпеці, яка перебувала у небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження.
Покинувши місце дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_4 допустив порушення вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух», а також пункту 2.10 «а», «б», «г», «д» та «е» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме: - п. 2.10 «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди».
Таким чином, ОСОБА_4 завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 1 статті 135 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково, та показав, що того дня він зранку відвіз свою дружину ОСОБА_10 на автомобілі марки Шевроле Авео до стоматолога, десь півтора кілометра від дому, у с. Кушниця. Коли вже повертався додому збив жінку, але як це сталося він не пам'ятає. Йому про це розповіли, коли його затримували. Кожного року він проходить лікування на тиск, цукровий діабет, серце. Того дня спиртні напої не вживав. Вживав алкоголь за день до вказаної події, після обуду, десь о 15 годині, 200-250 грам горілки. Автомобіль був у його користуванні, того дня він їхав за кермом. Право користування автомобілем має його дочка та зять, але вони закордоном. Коли приїхав додому, ліг спати. Автомобіль припаркував під навіс, накрив його брезентом, пошкоджень на машині не бачив, не пам'ятає, що було розбите лобове скло. За медичною допомогою не звертався, ліг спати. Нічого не пам'ятає. Вже пам'ятає як до хати зайшла дружина та правоохоронні органи, які затримали його, потім відвезли у лікарню освідчувати. Він казав у лікарні що вживав спиртні напої у п'ятницю, йому не казали скільки у нього проміле. Має 42 роки водійського стажу, свідомість за кермом ніколи не втрачав. Того дня сів за кермо, оскільки почував себе добре. Не пам'ятає чого не повернув управо додому. Десь за 50-100 метрів від повороту втратив пам'ять. Через який проміжок часу повернулася його дружина додому не пам'ятає. Також не пам'ятає як закривав ворота.
Крім часткового визнання вини ОСОБА_4 , його вина у скоєному злочині повністю підтверджується дослідженими в ході розгляду справи наступними доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що покійна ОСОБА_8 була його дружиною, з якою він прожив у шлюбі більше 33 років. Того дня вона поїхала у с. Кушниця за покупками і не повернулася додому, оскільки її збив (вбив) обвинувачений. Він не був очевидцем події, але він бачив відео, на якому зафіксовано факт наїзду автомобіля на його дружину. Йому зателефонували і повідомили, що дружина у реанімації, але вона вже була мертвою. Обвинувачений забрав у нього найдорожче. Він чув від людей, що обвинувачений часто вживав алкогольні напої. Цивільний позов про відшкодування шкоди він підтримує. До нього ні обвинувачений, ні будь-хто з його родини не підходили і не просили вибачення, не пропонували допомогу.
Свідок ОСОБА_11 , який є кумом обвинуваченого, суду показав, що того дня у суботу вони із дружиною йшли до ОСОБА_12 . Коли вони були біля аптеки та клубу у центрі с.Кушниці, під'їхав ОСОБА_4 на автомобілі, вікно було опущено, він з ним ще привітався. Обвинувачений зупинився на декілька секунд, розвернувся і поїхав до себе додому на АДРЕСА_4 . Коли вони з дружиною вже підійшли до місця події потерпіла лежала на землі, якась жінка телефонувала у поліцію. Там уже був і ОСОБА_13 , їх кум, який їм повідомив, що збили жінку. Потім приїхала швидка, він допоміг поставити потерпілу у швидку. Факт наїзду вони не бачили. Він зрозумів, що то був ОСОБА_4 , оскільки лобове скло на його автомобілі було розбите. Обвинувачений за характером спокійний, не знає чи зловживає він алкогольними напоями. ОСОБА_4 їхав нормально, нічого незвичного у його їзді він не помітив. Потерпіла лежала на обочині перед вул. Шевченка. Дружина обвинуваченого з працівниками поліції пішла додому. Вона запитала що сталося, він сказав, що кум наїхав на людину, вона почала плакати і пішла додому.
Свідок ОСОБА_10 , яка є дружиною обвинуваченого, суду показала, що 06.07.2024 зранку чоловік відвіз її до стоматолога, оскільки їй важко ходити (болять ноги). Вона залишилася там, оскільки була черга, а чоловік поїхав додому. Зателефонувавши чоловіку, він сказав щоб вона сама йшла додому. Коли вона поверталася додому побачила кума ОСОБА_14 і працівника поліції, які повідомили їй, що сталося. Після чого її відвезли додому. Там вже були працівники поліції. Потім чоловіка забрали і відвезли освідчувати. Вона була при огляді автомобіля, скло було розбите і загнутий капот. Вони постійно накривають автомобіль брезентом. Їй сказали, що чоловік збив жінку. Він нічого їй не розповідав, говорив щоб не плакала, казав, що нічого не пам'ятає. За станом здоров'я чоловік останній місяць почував себе погано, у нього була слабкість, його боліло серце, у нього тиск (гіпертонічний) і цукровий діабет. Він часто падав, у нього була втрата пам'яті. Вона не бачила напередодні щоб чоловік вживав алкогольні напої. Він зранку ніколи не пив алкоголь перед тим як сідати за кермо, оскільки багато років працював на фурі. Того ранку він нормально себе почував, а тому сів за кермо. Вона просить вибачення у потерпілого.
Свідок ОСОБА_15 , яка працює фельдшером швидкої допомоги, суду показала, що того дня, коли вони із водієм швидкої виїхали на місце пригоди, потерпіла лежала не на центральній дорозі, а на повороті на АДРЕСА_4 ), на лівому боці. Вона була без свідомості, не реагувала на їх звертання до неї. Вони прийняли рішення про її транспортування, поставили її в автомобіль швидкої. Вона почала надавати їй допомогу і викликала лікарську бригаду, оскільки потерпіла знаходилася у важкому агональному стані. Після проведених медичних маніпуляцій вони хотіли транспортувати її у лікарню, але у неї сталася зупинка дихання і кровообігу. Вони почали надавати їй серцево-легеневу реанімацію, але на жаль нічого не допомогло. Вони не були очевидцями ДТП, але зробили висновок, що потерпілу збив автомобіль. Обвинуваченого на місці події вона не бачила.
Свідок ОСОБА_16 , який працює водієм швидкої допомоги, суду показав, що того дня, вони із фельдшером приїхали на місце ДТП, потерпіла лежала на повороті на Лужок (вул. Шевченка). Він допомагав робити потерпілій штучне дихання. Вона була без свідомості. Очевидцем він не був, обвинуваченого на місці події він не бачив.
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що того трагічного дня, перед обідом, він був на подвір'ї і почув глухий удар. Оскільки біля двору, на вулиці був припаркований його мікроавтобус, він вийшов подивитися чи хтось не в'їхав у його автобус. Тоді біля нього проїхав автомобіль стального (сріблястого) кольору, вниз у сторону центра. Він не бачив ні марку, ні номерний знак. Швидкість була невелика десь 40 км за годину. Ще він почув «пригазовку» автомобіля. Потім він побачив, що напроти через дорогу лежить жінка, біля якої стояла старша жінка. Він подумав що їй погано, підбіг і вони почали надавати допомогу. Також зупинився ще один чоловік. Швидку викликала жінка. Через декілька хвилин (4-5) вказаний автомобіль (розбитий) повернувся на гору. Він побачив, що капот був пом'ятий, лобове скло розбите, а із радіатора витікав антифриз. Він не бачив хто був за кермом, автомобіль проїхав повз них, вони ще махали руками, але автомобіль не зупинився, пригальмував і повернув на Лужок (вул. Шевченка). Він вже потім зрозумів, що це був ОСОБА_4 на автомобілі Шевроле Авео. Відстань від його двору до місця, де лежала потерпіла, десь метрів 10. Вказаний автомобіль їхав нормально, нічого незвичного у їзді він не помітив. Останні два роки він не бачив обвинуваченого за кермом.
Також вина ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушеннях стверджується наступними письмовими доказами по справі:
- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 12024071100000307 від 06.07.2024 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.286-1 КК України з викладенням обставин про вчинення кримінального правопорушення, де зазначено, що 06.07.2024 в чергову частину ВП №1 Хустського РУП, через спец лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_5 , про те, що 06.07.2024, біля 10:45 год. невідома особа керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральна в с. Кушниця, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканку АДРЕСА_2 та поїхала з місця події. Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_8 від отриманих травм померла. Проведеними оперативно-розшуковими даними, встановленими, що наїзд на пішохода ОСОБА_8 , здійснив водій ОСОБА_4 , мешканець АДРЕСА_1 , який за кермом перебував у стані алкогольного сп'яніння (том 1а.с.1);
- рапортом ВП №1 Хустського РУП від 06.07.2024, з якого вбачається, що 06.07.2024 о 10:47 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 06.07.2024 о 10:47 год. автомобіль марки Шевроле авео, н.з. НОМЕР_2 здійснив наїзд на пішохода (том 1а.с.3-4);
- рапортом ВП №1 Хустського РУП від 06.07.2024 (том 1а.с.5);
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.07.2024 та фотоматеріалів, з якого слідує, що місцем огляду є с. Кушниця, перехрестя вулиць Центральна та Шкільна Хустського району, на місці ДТП т/з відсутній. На місці ДТП на правому узбіччі видно слід т/з, який починається на відстані 26,2 метри від будівлі Кушницької с/р протягується по траєкторії 17,7 метра. На правому узбіччі та кюветі видно жіночі капці чорно кольору. На місці ДТП труп відсутній (том 1 а.с.6-25);
- протоколом огляду місця події від 06.07.2024 та фототаблицями до нього з відеозаписом, з якого слідує, що об'єктом огляду являється дворогосподарство АДРЕСА_1 , яке розташоване з лівого боку у напрямку вул. Центральна с. Кушниця. Дворогосподарство обгороджене. Прямо по ходу під заїздом наявний автомобіль марки «Chevrolet Aveo», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який припаркований задом до воріт. З правої сторони автомобіля виявлено деформовану кришку капоту ближче справа та пошкоджене бокове скло, більше до лівої сторони, де по центру наявне пасмо волосся коричневого кольору. Відкривши передню водійську дверку автомобіля, на передній панелі виявлено осколки скла більше збоку переднього пасажира та на пасажирському передньому сидінні. На сидінні водія наявні декілька осколків скла (том 1 а.с.32-39);
- протоколом огляду трупа від 06.07.2024 та фототаблицями до нього (том 1 а.с.43-50);
- лікарським свідоцтвом про смерть від 07.07.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_8 , 1973 року народження померла 06.07.2024, потерпіла внаслідок наїзду легкового автомобіля (том 1 а.с.55-56);
- протоколом затримання особи від 06.07.2024, з якого слідує, що 06.07.2024 о 13:10 год. ОСОБА_4 було затримано та доставлено на територію КНП «Іршавська міська лікарня» (а.с.57-60);
- результатом тесту «Drager», згідно якого, 06.07.2024 о 12:40 год., особа, що тестують, ОСОБА_4 , результат - 1,46 проміле (том 1 а.с.75);
- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 52 від 06.07.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_4 06.07.2024 о 13:40 год перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат обстеження - Алкофор 1,3 (том1 а.с.76);
- постановою про відібрання взірців для експертного дослідження від 06.07.2024, згідно якої доручено органу досудового розслідування ВП №1 Хустського РУП виконати постанову про відібрання біологічних зразків крові від ОСОБА_4 (том1 а.с.92-93);
- протоколом отримання зразків для експертизи від 06.07.2024, з якого вбачається, що спеціалістом відібрано від ОСОБА_4 зразки крові для проведення токсикологічної експертизи (том1 а.с.94-95);
- постановою про відібрання взірців для експертного дослідження від 06.07.2024, згідно якої доручено органу досудового розслідування ВП №1 Хустського РУП виконати постанову про відібрання зразків букального епітелію від ОСОБА_4 (том1 а.с.96-97);
- протоколом отримання зразків для експертизи від 06.07.2024, з якого вбачається, що спеціалістом відібрано від ОСОБА_4 зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи експертизи (том1 а.с.98-99);
- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 12024071100000308 від 06.07.2024 за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 135 КК України з викладенням обставин про вчинення кримінального правопорушення, де зазначено, що 06.07.2024, біля 10:45 год. ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оставивши ОСОБА_8 в небезпечний для життя стан, покинув місце ДТП, завідомо залишивши ОСОБА_8 без допомоги (том1 а.с.100-101);
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 06.07.2024 (том 1 а.с.102-104);
- постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 07.07.2024, згідно якої матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні№ 12024071100000307 від 06.07.2024 за правовою кваліфікацією ч.3 ст. 286-1 КК України об'єднано з матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024071100000308 від 06.07.2024 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 135 КК України (том1 а.с.110-112);
- протоколом огляду документа, а саме відеозапису, з якого слідує, що 06.07.2024 о 08:54 год. у лівому кутку відео уздовж дороги прямує особа жіночої статі, як встановлено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка йде в напрямку до перехрестя вул. Центральна та вул. Шевченка. Коли на даті відображено 06.07.2024 08:55 автомобіль марки Шевроле Авео зачіпає узбіччя колесами з правого боку. Після цього відбувається наїзд на ОСОБА_8 , внаслідок удару ОСОБА_8 перекидає через автомобіль та паде на асфальт, а автомобіль продовжує рух по вул. Центральній. Після цього до ОСОБА_8 підходять очевидці (том 1 а.с.115-126);
- висновком експерта № 1403 від 12.07.2024, згідно якого в результаті проведеної судово-медичної (токсикологічної) експертизи крові з вени ОСОБА_4 , 1959 р.н. в крові виявлено етиловий спирт в концентрації - 1,74 проміле, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння (забір крові проведено 06.07.2024 о 15:30 год) (том1 а.с.171-174);
- висновком експерта № СЕ-19/107-24/7589-ІТ від 24.07.2024, згідно якого на момент експертного огляду та на момент ДТП, робоча гальмова система досліджуваного автомобіля Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходилась у працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небуть несправностей системи, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було. На момент експертного огляду та на момент ДТП, система рульового керування досліджуваного автомобіля Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходилась у працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небуть несправностей системи, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було (том2 а.с.6-14);
- висновком експерта № СЕ-19/107-24/7587-ІТ від 24.07.2024, згідно якого у даній дорожній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 повинен був керуватись технічними вимогами пунктів 2.3Б) та 12.1 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна швидкість». Технічна можливість уникнути даної пригоди для водія автомобіля Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 , полягає у виконанні ним вимог пунктів 2.3Б) та 12.1 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна швидкість». Із технічної точки зору, при заданих вихідних даних, у діях водія автомобіля Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 вбачпються невідповідності технічним вимогам пунктів 2.3Б) та 12.1 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна швидкість», недотримання яких, у своїй сукупності, знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди (том2 а.с. 20-25);
- відповіддю з СМЕ від 08.07.2024, згідно якої надано інформацію про те, що на підставі розтину трупа ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлена наступна причина її смерті: «Перелом грудного відділу хребта. Пішохід травмований при зіткненні з легковим автомобілем (том2 а.с.27);
- висновком експерта № 60-і від 06.07.2024, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено такі тілесні ушкодження: садно шкірних покривів зовнішньої поверхні лівого плеча, синець шкірних покривів зовнішньо-задньої поверхні нижньої третини плеча та ліктьового суглобу зліва, садно шкірних покривів зовнішньої поверхні у нижній третині лівого плеча, садно шкірних покривів внутрішньо-задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синець шкірних покривів верхньо-задньої поверхні правого плечового суглобу з дрібними саднами па площині, два паралельні садна шкірних покривів задньої поверхні плечового поясу справа, садно шкірних покривів зовнішньої поверхні правого плечового суглобу та верхньої третини правого плеча зі зчосами у нижньому краї, садно зовнішньої поверхні правого ліктьового суглобу, рана шкірних покривів внутрішньо-задньої поверхні правого ліктьового суглобу, садно шкірних покривів ділянки кульшового суглобу справа з саднами-зчосами, садно шкірних покривів тильної поверхні п'ястково-фалангового суглобу II пальця правої кисті, синець шкірних покривів тильної поверхні основної фаланги та п'ястково-фалангового суглобу III пальця правої кисті, синець шкірних покривів тильної поверхні основної фаланги та п'ястково-фалангового суглобу II пальця лівої кисті, садно шкірних покривів тильної поверхні основної фаланги II пальця лівої кисті та зміщення надшкір'я проксимально, синець шкірних покривів основної фаланги та п'ясткової ділянки 1 пальця лівої кисті, садно тильної поверхні основної фаланги І пальця лівої кисті, садно шкірних покривів тильної поверхні п'ясткової ділянки першого пальця лівої кисті, садно шкірних покривів передньо-зовнішньої поверхні правої гомілки, садно шкірних покривів ділянки зовнішньої кісточки правої стопи, два садна шкірних покривів зовнішнього краю правої стопи, два садна шкірних покривів внутрішньої кісточки лівої стопи, садно шкірних покривів плюснево-фалангового суглобу І пальця лівої стопи, синець шкірних покривів задньої поверхні у нижній третині лівого стегна, синець шкірних покривів задньої поверхні у верхній третині лівої гомілки, крововиливи у підшкірно- жирову клітковину грудної клітки справа та зліва, масивний крововилив у клітковину заднього середостіння, множинні розриви парієтальної плеври, двобічний гемоторакс, розриви тканини легенів, перелом 1-го ребра справа за лопатковою лінією з крововиливом у м'які тканини, переломи 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10-го ребер справа за прихребтовою лінією з крововиливами у м'які тканини, переломи 4, 5, 6 ребер зліва за прихребтовою лінією з крововиливами у м'які тканини, перелом 7-го ребера зліва за лопатковою лінією з крововиливами у м'які тканини, масивний крововилив у м'які тканини в ділянці спини (з відшаруванням м'яких тканин від ребер та хребта). Перелом хребта на рівні 6-7 грудних хребців з повним зміщенням, розрив спинного мозку на рівні 6-7 грудних хребців, масивний крововилив у м'язи нижньої третини стегна та литкової ділянки зліва, крововилив у м'які тканини нижньої третини литки справа, багатоуламковий перелом у нижній третині малої гомілкової кістки справа з вивихом та розривом суглобової сумки гомілково-ступневого суглобу справа, припухлість м'яких тканин тім'яно-потиличної ділянки справа, синець шкірних покривів лівого ліктьового згину з дрібними ранками на площині за ходом вен, припухлість м'яких тканин лобного горба зліва, синець шкірних покривів лобного горба зліва, садно шкірних покривів передньо-зовнішньої поверхні правого колінного суглобу, рана шкірних покривів подушечки І пальця правої стопи, два садна шкірних покривів передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу. Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії тупих, твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею і такими могли бути окремі зовнішні виступаючі частини легкового автомобіля при наїзді на пішохода, що перебуває у русі - хода - у попутньому з автомобілем напрямку. Механізм травми наступний: в результаті первинного удару у ділянку задніх поверхонь обох гомілок та лівого стегна (з розворотом тіла вправо при фіксованій правій нижній кінцівці) відбулося підкидання тіла з падінням на капот та вітрове скло автомобіля задньою частиною тулуба з наступним падінням потерпілої з автомобіля долілиць та ударом об тверде дорожнє покриття. Причиною смерті ОСОБА_8 стала тупа закрита травма грудей, хребетно-спінальна травма: перелом грудного відділу хребта на рівні 6-7 хребців, травматичний повний розрив спинного мозку на рівні 6-7 хребців, переломи І, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребер справа, переломи 7, 8, 9 ребер зліва, травматичні розриви легенів, двобічний гемоторакс, що призвели до розвитку травматичного шоку. Виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 тілесні ушкодження можуть розцінюватися, як спричинені пішоходу внаслідок наїзду легкового автомобіля, що рухається зі значною швидкістю. Між виявленими при експертизі трупа ОСОБА_8 тілесними ушкодженнями у вигляді перелому грудного відділу хребта на рівні 6-7 хребців, травматичного розриву спинного мозку на рівні 6-7 хребців, переломів 1,2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребер справа, переломів 7, 8, 9 ребер зліва, травматичних розривів легенів, двобічного гемотораксу, травматичного шоку та настанням її смерті прослідковується прямий причинно-наслідковий зв'язок.Тілесні ушкодження у вигляді синців та саден шкірних покривів, крововиливів у м'які тканини, м'язи вказаних ділянок тіла мають ознаки тілесних ушкоджень з незначними скороминучими наслідками тривалістю не більше, як 6 днів, і такі за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як легкі тілесні ушкодження, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р. Тілесні ушкодження у вигляді ран шкірних покривів вказаних ділянок тіла мають ознаки тілесних ушкоджень, тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня, і такі за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р. Тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер справа та зліва, багатоуламкового перелому у нижній третині малої гомілкової кістки справа, вивиху з розривом суглобової сумки гомілково-ступневого суглобу справа мають ознаки тілесних ушкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня, і такі за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень , затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р. Тілесні ушкодження у вигляді перелому хребта, повного розриву спинного мозку, розривів легенів, двобічного гемотораксу, травматичного шоку мають ознаки тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і за ступенем тяжкості такі слід кваліфікувати, як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, згідно п.2.1.3 з, и, л, о «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р. Смерть ОСОБА_8 настала 06.07.2024. Згідно результатів судово-токсикологічної експертизи у крові від трупа ОСОБА_8 алкоголів не виявлено (том 2 а.с.53-61).
Судом також досліджені характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлено наступне.
Відповідно до характеристики наданої старостою с. Кушниця ОСОБА_4 від 08.07.2024 № 165, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно. Проживає у будинку з дружиною. Скромний у побуті, товариський, у добрих стосунках з сусідами, у громадських місцях поводиться ввічливо (том 1 а.с.163).
Згідно відповіді КНП «Іршавська міська лікарня» ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває (том 1 а.с. 166).
Доводи ОСОБА_4 про те, що він в момент ДТП не перебував у стані алкогольного сп'яніння, суд оцінює критично, оскільки дані обставини об'єктивно спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме результатом тесту Драгер від 06.07.2024, згідно якого результат 1,46 проміле та висновком експерта № 1403 від 12.07.2024, згідно якого у крові ОСОБА_4 виявлено алкоголю 1,74 проміле, а також підтверджуються і самими показами ОСОБА_4 , який показав, що напередодні вживав алкогольні напої.
Також показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не пам'ятає, як здійснив ДТП та те, що пошкоджень на машині не бачив, не пам'ятає, що було розбите лобове скло, суд розцінює також критично та як спробу уникнути покарання, оскільки такі показання повністю спростовуються показаннями свідків та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, відеозаписом.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти:
здійснення ОСОБА_4 порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, якщо воно спричинили смерть потерпілого, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 286-1КК України та завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 135 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що обтяжують чи пом'якшують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України є тяжким та нетяжким злочинами.
Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, суд також приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), які відповідно до положень ст.12 КК України, класифікуються як тяжкий та нетяжкий злочини, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , матеріальний та сімейний стан, відсутність судимостей, а також враховуючи конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчинених злочинів, відсутність щирого каяття та вибачення перед потерпілим, часткове визнання вини у скоєному, не відшкодування потерпілому заподіяної матеріальної та моральної шкоди та не вжиття обвинуваченим протягом тривалого періоду часу жодних заходів для відшкодування потерпілому такої шкоди, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, сукупність усіх характеризуючих обставин, обстановку та спосіб вчинення злочинних діянь та наслідки, що спричинили смерть ОСОБА_8 , суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, у зв'язку з чим вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, наближене до максимального строку, передбаченого санкціями ч.3 ст.286-1 та ч.1 ст.135 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Крім того, при призначенні ОСОБА_4 покарання суд застосовує положення ч.1 ст.70 КК України.
Підстав для застосування положень ст. ст. 69,75,76 КК України суд не вбачає з огляду на наступне.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підстав для застосування відносно ОСОБА_4 положень статті 69 КК України немає, оскільки наявність пом'якшуючих обставин під час розгляду справи не встановлено, а також не встановлено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
Крім того, суд при призначенні покарання відхиляє можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 вимог ст.75 КК України, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №1231-IX від 16 лютого 2021, звільнення від відбування покарання з випробуванням не допускається у випадках засудження за кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, суд також відзначає, що дорожньо-транспортна пригода, в якій ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження, від який остання померла, виникла внаслідок того, що своїми діями ОСОБА_4 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, які регламентують безпечне управління транспортним засобом, що призвело до таких тяжких наслідків.
Під час розгляду справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху, водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та третіх осіб.
Так як ОСОБА_4 грубо порушив чисельні вимоги пунктів Правил дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки та призвело до таких незворотних наслідків як смерть жінки, тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд враховує те, що ОСОБА_4 , рухаючись у населеному пункті, керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, при цьому знехтував Правилами дорожнього руху, пов'язаними з імперативною забороною керувати транспортним засобом у такому стані, та піддав небезпеці як себе, так і інших осіб, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи обвинуваченого та, крім того, після вчинення ДТП залишив без допомоги потерпілу та зник з місця події, а його протиправні дії призвели до тяжких непоправних наслідків - смерті потерпілої.
Cтатті 3, 27 Конституції України визначають, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Враховуючи вчинення обвинуваченим ряду кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, допущення ОСОБА_4 чисельних порушень вимог Правил дорожнього руху, у тому числі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а для суспільства в цілому, тому суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 додаткове покарання за ч.3 ст.286-1 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на вісім років.
Що стосується заявленого до ОСОБА_4 цивільного позову суд приходить до наступного.
Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов, згідно якого потерпілий просив стягнути з обвинуваченого 100 000 грн матеріальної шкоди, 300 000 грн моральної шкоди та витрат на правничу допомогу. Позовні вимоги мотивує тим, що внаслідок дій ОСОБА_4 загинула його дружина ОСОБА_8 , яка від отриманих травм померла на місці, а останній здійснивши наїзд на місці пригоди не зупинився і втік з місця події. Діями ОСОБА_4 йому було спричинено значну матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода складається із витрат, пов'язаних із проведенням похорону та читання псалтиря за покійною, в тому числі на сороковий день після смерті, закупівлі одягу для покійної, а також встановлення надмогильного пам'ятника. Розмір таких витрат у загальному орієнтовно становить 100 000 гривень. Завдану йому смертю дружини моральну шкоду оцінити практично неможливо. Він втратив близьку йому людину, з якою в мирі, любові та злагоді вони прожили разом більше 33 років. Неможливо описати та оцінити рівень душевного болю, який він переніс і продовжує зараз переносити, рівень душевних страждань. Тому, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, виходячи з вимог розумності та справедливості, вважає можливістю компенсувати йому хоча б те, що вимушено ним потрачено, а повноцінного життя в нього вже не буде ніколи. Тому виходячи з наведеного, такий розмір моральної шкоди вважає 300 000 гривень. Відшкодувати спричинену йому шкоду в добровільному порядку ОСОБА_4 не бажає.
Згідно ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
У ч.1 ст. 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частина перша статті 129 КПК України передбачає, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст. ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 , цивільний позов визнав частково, зазначивши, що визнає позов в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди у розмірі 50 000, 00 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень, а у частині стягнення із нього відшкодування моральної шкоди просив задовольнити частково.
Вирішуючи вказаний цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди суд приходить висновку, що такий підлягає до часткового задоволення, а саме в розмірі 87 725, 00 гривень, оскільки такий розмір матеріальної шкоди підтверджено належними доказамию Так, згідно довідки, виданої 07.11.2024 ФОП ОСОБА_20 , вбачається, що вартість виготовлення та доставки в с. Лисичово Хустського району надмогильного пам'ятника в цілому на даний час становить в середньому 60 000,00 гривень. Згідно накладної від 08.07.2024 ОСОБА_6 придбав продукти на 11725,00 гривень. Відповідно до довідки, виданої старостою села Лисичово ОСОБА_21 , ОСОБА_6 дійсно витратив на поховання своєї дружини ОСОБА_8 , яка померла 06.07.2024 приблизно 16 000,00 гривень.
У іншій частині задоволення матеріальної шкоди слід відмовити, оскільки не додано доказів понесення ним таких витрат, а отже інша частина вимог про стягнення матеріальної шкоди є недоведеною.
При вирішенні питання щодо цивільного позову потерпілого в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілому ОСОБА_6 . протиправними діями ОСОБА_4 , суд враховує встановлені під час судового розгляду справи обставини, глибину душевних страждань, пов'язаних з противоправною поведінкою обвинуваченого, обсяг і характер змін у житті потерпілого, пов'язаними із смертю його дружини ОСОБА_8 , інтенсивність та тривалість моральних страждань. З урахуванням цього, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілому заподіяно моральну шкоду на суму 300 000,00 грн, яка повинна бути стягнута з обвинуваченого.
Стосовно процесуальних витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 1 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Як вбачається, між адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат ОСОБА_7 надає потерпілому послуги юридичного характеру. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу були додані: додаток до договору про надання правничої допомоги від 12.09.2024, згідно якого сторони домовились про те, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги по договору між сторонами від 12.09.2024 становить 16 000,00 гривень, акт виконаних робіт та затраченого адвокатом часу від 21.11.2024, квитанції № 9 та № 9а, згідно яких ОСОБА_6 передав гонорар адвокату ОСОБА_7 у розмірі 16 000,00 гривень.
Отже, відповідно до ст. ст. 118, 120 та 124 КПК України, суд вважає стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого витрати на правову допомогу у сумі 16 000,00 грн..
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
У відповідності до ч.4 ст. 174 КПК України слід також скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вжиті за ухвалою слідчого судді.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені - вартість проведених експертиз у сумі 4 543,68 грн слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано у вигляді тримання під вартою, підстав для його скасування чи зміни немає, тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту його затримання - 06 липня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд,
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.135 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.286-1 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 8 (вісім) років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 8 (вісім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання - 06 липня 2024 року.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 завдану йому кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 87 725, 00 (вісімдесят сім тисяч сімсот двадцять п'ять) гривень, моральну шкоду в розмірі 300 000,00 (триста тисяч) гривень та 16 000,00 (шістнадцять тисяч) гривень витрат на правову допомогу. У задоволенні решти вимог цивільного позову відмовити.
Речові докази:
- автомобіль марки Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на зберігання на штраф майданчик ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, ключ з пультом сигналізації від автомобіля марки Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , який вилучено та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ №1, після набрання вироком законної сили повернути власнику;
- посвідчення водія серії НОМЕР_3 , упаковане в спецпакет НПУ СУ № НОМЕР_4 , після набрання вироком законної сили передати до відповідного територіального сервісного центру МВС за місцем проживання ОСОБА_4 ;
- пасмо волосся коричневого кольору, яке вилучено та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ № 2; змив з керма автомобіля марки Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , який вилучено й упаковано в паперовий конверт НПУ СУ №3; змив з ручки перемикання швидкостей, який вилучено та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ №4; блузу жіночу синтетична темно синього кольору з візерунком горошок, яка вилучена та упакована до паперового конверту НПУ №1; жіночі бріджі полотняні сірого кольору з верхніми врізними кишенями, які вилучено та упаковано до паперового конверту НПУ СУ №2, зразки букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 , які впаковано в паперовий конверт НПУ СУ, після набрання вироком законної сили - знищити.
Арешт накладений на вказані речові докази скасувати відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені - вартість проведених експертиз у сумі 4 543,68 гривень стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Іршавського
районного суду: ОСОБА_1