Єдиний унікальний номер 229/7588/24
Номер провадження 3/229/3018/2024
08 листопада 2024 року Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Амвросіївка Донецької області, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира взводу матеріального технічного забезпечення стрілецького спеціалізованого батальйону, у військовому званні- солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення не притягувався,
за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
01 листопада 2024 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК/Б-2 № 1323 від 30.10.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
В протоколі зазначено, що 30.10.2024 року близько о 03 год. 00 хв. на території АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_2 знаходився в добовому наряді в стані алкогольного сп'яніння та здійснив наїзд на електроопору військовим транспортним засобом - автобусом ПАЗ 3205 (військовий номер НОМЕР_3 ), в результаті чого було пошкоджено транспортний засіб та електроопору. Подія сталася в результаті безконтрольності командування військової частини, а саме солдата ОСОБА_1 , який є командиром взводу матеріального технічного забезпечення стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 та який повинен був здійснювати контроль за особовим складом, який призначений для несення служби в добовому наряді відповідно до своїх посадових обов'язків визначених у ст. 119, абзаців 9, 10, 11, 14 ст. 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого ЗУ від 24.03.1999 року № 548-ХІV.
Таким чином, солдат ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме «Недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду».
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився та пояснив, що солдат ОСОБА_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 та підпорядкований йому. Свою провину визнав.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов до висновку, що справа підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду надані такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК/Б-2 № 1323 від 30.10.2024 р., копія військового квитка правопорушника, письмове пояснення правопорушника, копія наказу начальника ВСП у ЗСУ № 228 від 08.09.2017 року, заява та клопотання правопорушника.
Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
У зв'язку з відсутністю в КУпАП тлумачення поняття «недбале ставлення до військової служби», для вирішення даних спірних правовідносин суд застосовує аналогію закону.
Згідно статті 425 КК України, а саме коментарю до неї - недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.
Під невиконанням обов'язків розуміють невиконання дій, які входять у коло службових обов'язків, під неналежним виконанням нечітке, формальне або неповне здійснення обов'язків.
Відповідно до Примітки 1 ст.172-13 КУпАП та Примітки 1 ст. 425 КК України під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Виконання спеціальних доручень службового характеру, не пов'язаних зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, не дає підстав розглядати такого військовослужбовця як військову службову особу.
Відповідно до роз'яснень Національного агенства з питань запобігання корупції № 11 від 29.12.2021 року, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Згідно п.7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНК/Б-2 № 1323 від 30.10.2024 р. не долучено жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтвердили, що солдат ОСОБА_1 є військовим начальником або іншим військовослужбовцем, який обіймає постійно чи тимчасово посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконує такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
До матеріалів справи не долучено копії наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) про призначення солдата ОСОБА_1 на посаду командира взводу матеріально-технічного забезпечення.
Також не долучено належних доказів того, що солдат ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та безпосередньо підпорядкований солдату ОСОБА_1 .
В матеріалах справи відсутні письмові пояснення солдата ОСОБА_2 , свідків вчиненого правопорушення, рапортів посадових осіб, копій матеріалів про проведення службового розслідування, якщо таке проводилось та інших документів, що стосуються правопорушення.
У зв'язку з вищенаведеним, суддя прийшов до висновку, що солдат ОСОБА_1 не відноситься до військових службових осіб в розумінні приписів ст. 173-13 КУпАП і відповідно не є суб'єктом вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.
Суддя вважає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Склад адміністративного правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Подія правопорушення пов'язана з відбуттям певного явища, тобто факту правопорушення. Така подія може бути обумовлена як усвідомленими діяннями, так і не залежати від волі і бажання особи.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, наявні в матеріалах справ докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість солдата ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 36, 247, 251, 283-284, 287, 289, 291 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-15 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.147 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. Л. Гонтар