Cправа № 127/29580/24
Провадження № 1-кс/127/12770/24
Іменем України
24 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу, адвоката ОСОБА_3 ,
особи, в інтересах якої подано скаргу, ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 19 липня 2024 року про закриття кримінального провадження №12023025020000330 від 09.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з даною скаргою, обгрунтовуючи свої доводи тим, що 28 серпня 2024 року потерпіла ОСОБА_4 отримала від дізнавача постанову про закриття кримінального провадження №12023025020000330 від 09.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження є передчасною, дізнавач провела одночасний допит потерпілої та особи, яка завдала тілесні ушкодження. Більше жодних слідчих дій дізнавачем проведено не було. В постанові про закриття кримінального провадження від 19 липня 2024 року дізнавач, як на підставу закриття посилається лише на одночасний допит, робить незаконний висновок про те, що умисел ОСОБА_7 на нанесення тілесних ушкоджень відсутній. Однак, даний висновок дізнавача суперечить навіть тим обставинам, які також вказані в цій постанові, а саме (2 стор. 6 абз.) «… було встановлено, що ОСОБА_7 кидала в сторону потерпілої уламки посудини в результаті чого влучила в область голови одним із уламків, чим нанесла тілесні ушкодження…». Отже, із встановлення даного факту вже слідує умисел на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 . Окрім того, є ще безліч процесуальних вимог КПК України, які не виконала дізнавач: не виконала вимоги задоволеного клопотання про допит потерпілої ОСОБА_4 , не провела слідчого експерименту, не допитала усіх свідків по справі, не провела огляд місця вчинення кримінального правопорушення, а також не виконала інших процесуальних дій, які виникають при проведенні першочергових дій дізнавача. Оскаржувана постанова містить в собі більше теоретичний матеріал щодо визначення складу кримінального правопорушення за ст. 125 КК України і не містить конкретних доказів чи фактів у даному кримінальному провадженні. З яких саме підстав дізнавач дійшла висновку про відсутність прямого умислу на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій так і не зрозуміло. Адже, якщо це твердження лише зі слів особи, яка фактично визнала нанесення нею ушкоджень потерпілій, то дане розслідування проведено однобоко, з порушенням принципів диспозитивності, рівності сторін у справі, законності та обгрунтованості. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дізнавач під час проведення досудового розслідування у формі дізнання не виконала у повному обсязі вимог ст. 40 КПК України, не вичерпала можливості отримання доказів по справі, хоча вказані слідчі дії прямо передбачені у ст. 40 КПК України. Враховуючи вищевикладене, адвокат ОСОБА_3 просила скасувати постанову дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 19 липня 2024 року про закриття кримінального провадження №12023025020000330 від 09.08.2023 та направити матеріали кримінального провадження до відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для продовження досудового розслідування у формі дізнання.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 та особа, інтереси якої остання представляє, ОСОБА_4 , пославшись на вищезазначені обставини, скаргу підтримали та просили їх вимоги задовольнити.
Прокурор Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги, пославшись на те, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог КПК України.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12023025020000330 від 09.08.2023, слідчий суддя вважає, що скарга обгрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед даного переліку є рішення дізнавача про закриття кримінального провадження.
В статті 284 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких кримінальне провадження підлягає закриттю. Серед яких закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Постанова про закриття кримінального провадження є законною та обгрунтованою, коли: зі змісту оскаржуваної постанови слідчого, дізнавача вбачається, що прийняття зазначеної постанови у відповідності до ст.ст. 91-94 КПК України базувалось на підставі сукупності зібраних доказів, їх повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження, оцінці та аналізу доказів, під час здійснення яких слідчий, дізнавач обгрунтовано та вмотивовано прийшов до висновку про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України; матеріали кримінального провадження свідчать про те, що слідчий, дізнавач у відповідності до вимог параграфу другого КПК України, ст. 92 КПК України, виконав покладені на нього вимоги закону про обов'язок доказування у кримінальному провадженні; слідчим, дізнавачем були вжиті усі передбачені законом заходи для виконання вимог ст. 91 КПК України.
При вирішенні зазначеної скарги суд враховує положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
В судовому засіданні встановлено, що сектором дізнання відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області здійснювалося досудове розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні №12023025020000330 від 09.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 серпня 2023 року до відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області звернулася ОСОБА_4 з приводу того, що 08 серпня 2023 року, під час словесної суперечки з ОСОБА_7 , остання нанесла їй тілесні ушкодження. По даному факту були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування у формі дізнання.
Згідно з постановою дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 19 липня 2024 року кримінальне провадження №12023025020000330 від 09.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального проступку.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Із оскаржуваної постанови вбачається, що дізнавач ОСОБА_6 дала визначення, що таке легке тілесне ушкодження, що охоплюється складом кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, однак, не зазначила, які слідчі дії у даному кримінальному провадженні були проведені, які докази були здобуті, докази не проаналізовані та не надана їм належна правова оцінка.
Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова дізнавача, слідчого, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, приймаючи процесуальне рішення, дізнавач, слідчий, прокурор складає мотивовану постанову, де аргументує прийняте рішення.
Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однак, як вбачається із оскаржуваної постанови, дізнавач ОСОБА_6 , в порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, не зазначає мотиви прийняття постанови, не аргументує прийняте рішення, не вказує жодної конкретної слідчої (розшукової), процесуальної дії, яка була проведена нею під час досудового розслідування.
Як зазначено в ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування, вважає, що постанову дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 19 липня 2024 року про закриття кримінального провадження №12023025020000330 від 09.08.2023 слід скасувати, оскільки досудове розслідування у формі дізнання проведено поверхово, неповно, без усебічного дослідження обставин справи.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 93, 94, 110, 284, 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 19 липня 2024 року про закриття кримінального провадження №12023025020000330 від 09.08.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №12023025020000330 від 09.08.2023 направити до відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області для організації проведення подальшого досудового розслідування.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_1