Категорія №6.13
Іменем України
11 листопада 2010 року Справа № 2а-7744/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ірметової О.В.,
при секретарі судового засідання Вівдюк М.М.,
За участю сторін:
представник позивача: Савчук О.О.,
представник відповідача: Турченко М.І,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський райагротехсервіс» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на пільгових умовах за списком №2 у сумі 1222,88 грн.,-
12 жовтня 2010 року до суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський райагротехсервіс» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на пільгових умовах за списком №2 у сумі 1222,88 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі зареєстровано платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відкрите акціонерне товариство «Слов'яносербський райагротехсервіс», код ЄДРПОУ: 00902814, яке знаходиться за адресою вул. Енгельса, 1, с.Фрунзе, Луганська область.
За відповідачем склався борг до УПФУ в Слов'яносербському районі з відшкодування пільгових пенсій у розмірі 1222 грн. 88 коп. за Списком №2, який виник за вересень 2010 року та залишила непогашеною по теперішній час.
Всі списки з розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «а» та «б» - «з» ст. 13 закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідачем отримані, про що свідчать розписи на корінцях повідомлень та розписи на корінцях поштових повідомлень про вручення.
Заборгованість відповідача до УПФУ в м. Стаханові по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 1222,88 грн. на теперішній час невідшкодована.
У зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду з даним адміністративними позовом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення щодо суті позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій у сумі 1222,88 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву у якій визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Слов'яносербський райагротехсервіс» зареєстровано як юридична особа Слов'яносербською районною державною адміністрацією 18.07.2000 року за № 13751200000000339, та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до матеріалів справи, а саме розрахунку суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат вбачається, що відповідач, станом на 27.09.2010 року має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 1222,88 грн., яка по теперішній час залишилась непогашеною (а.с.8).
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємство отримувало, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за особистим підписом уповноваженої особи.
Розрахунки фактичних витрат підприємством не оскаржені в установленому Законом порядку, тобто суму по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій визнано, але до теперішнього часу добровільно суму боргу підприємство не сплатило.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б" - “з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року N 1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пільгових пенсій, сплачених відповідно пп. «б» - «з» статті 13 зазначеного Закону та фактичні витрати на їх доставку, відшкодовуються Пенсійному фонду України підприємством, установою, організацією, на якому працював пенсіонер, за рахунок коштів на оплату праці до досягнення працівником пенсійного віку: 60 років - чоловіки, 55 років - жінки.
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (підп. 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції). Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Порядок надіслання підприємствам повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений п. 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.03 № 231-1 та зареєстрованої в Мінюсті України 16.01.04 № 64/8663.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а також те, що представником відповідача визнано в повному обсязі адміністративний позов, визнання позову прийнято судом, та відповідач відповідно до вірності має право на визнання позову, позовні вимоги про стягнення заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій у розмірі 1222,88 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені документально підтверджені судові витрати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 72, 87, 94, 98, 112, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський райагротехсервіс» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у сумі 1222,88 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з ВАТ "Слов'яносербський райагротехсервіс" на користь УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень 2010 року за Списком №2 у сумі 1222,88 грн. (одна тисяча двісті двадцять дві гривні 88 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 11 листопада 2010 року.
СуддяО.В. Ірметова