іменем України
"26" листопада 2024 р. Справа153/1919/24
Провадження3/153/1074/24-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Гаврилюк Т.В., за участю прокурора Конончук В.В., розглянувши адміністративні справи, які надійшли від управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Реча республіки Молдова, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , інвалідності немає, раніше не судимого та протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, громадянин України, за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Штаб-сержант ОСОБА_1 будучи сержантом з матеріального забезпечення другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС - 787089 А, являючись згідно пп. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 та п. 2-7 Розділу ХIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік (2021) в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП. Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах: Відповідно до наказу №32 від 26.02.2022 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 , було призначено сержантом з матеріального забезпечення другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС-787089А, шпк «старший сержант». Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством. Статтями 2, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що кожен громадянин України, вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов'язання неухильно додержуватися Конституції України, цього Закону, Законів України «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інших законів України, а також прийнятих відповідно до них указів Президента України та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та сумлінно виконувати обов'язки військової служби. Відповідно до ч.9 ст.20 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, визначені Законом України «Про запобігання корупції», зобов'язані подавати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку та строки, встановлені законом України «Про запобігання корупції». Штаб-сержант ОСОБА_1 , являється військовою посадовою особою, в силу пп. «г» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону. Згідно до пп. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларації відповідно до цього Закону. В примітці до ст.172-6 КУпАП зазначено що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч.1 та 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 , є також суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю. Згідно із ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. У відповідності ст.65-1 Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст.3 цього Закону, притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Частиною 1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Так, згідно п.2-7 Прикінцевих положень ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст.45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у ч.7-14 ст.45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені ч.7-14 ст.45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше. Відповідно до п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. З метою реалізації цього повноваження та на виконання п.3 розділу II Закону України від 20.09.2023 №3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз'яснення від 13.11.2023 №4. Так, дані роз'яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику. НАЗК надає роз'яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб'єкта декларування, а саме:1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст.45 Закону, або абз.2 ч.2 ст.45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року; 2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до aбз.1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію, станом на останій день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності; 3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч.3 ст.45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено. Окрім цього, пунктом 1-1 даного Роз'яснення, за загальним правилом потрібно до 31.01.2024 подати: 1) щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди; 2) декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно); 3) декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно). Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2021 рік до 31.01.2024. За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені не веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 26.09.2024 о 17:09 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за 2021 рік (http://public.nazk.gov.ua/documents/efld0926-285e-4b88-93e6-ff503cb6f2be). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, слід врахувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою. ОСОБА_1 подав наступні Е-декларації:22.02.2024 перед звільненням за період з 01.01.2022 - 31.12.2022; 26.09.2024 щорічна за 2021; 25.09.2024 щорічна за 2022. У зв'язку із заповненням ОСОБА_1 вище вказаних декларацій, йому відомий порядок подачі декларацій. Відповідно до ч.9 ст.20 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» у ОСОБА_1 є обов'язок подавати декларації. Необхідно зауважити, що наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки об'єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб'єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу. Таким чином, враховуючи вищевикладені факти штаб-сержант ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді сержанта з матеріального забезпечення другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 будучизгідно пп.«г» п.1 ч.1 ст.3 ЗаконуУкраїни «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 та п.2-7 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 26.09.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 кодексу України про адміністративні правопорушення. Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначимі. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до п.10 ст.1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Згідно із ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є: місто Ямпіль, оскільки обов'язок у ОСОБА_1 виник перебуваючи на посаді сержанта з матеріального забезпечення другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ). Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є 26.09.2024, тобто дата фактичного подання декларації особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування. Датою виявлення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності й свідчать про всі ознаки правопорушення.
Також, штаб-сержант ОСОБА_1 , будучи звільненим 11.07.2022 з посади сержанта з матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись згідно пп.«г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період раніше неохоплений деклараціями (при звільненні), в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах: Відповідно до витягу з наказу №32 від 26.02.2022, ОСОБА_1 призначено сержантом з матеріального забезпечення другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС-787089А. Відповідно до наказу №21-РС від 11.07.2022, штаб-сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас з 11.07.2024 та з 12.07.2022 виключено із списків особового складу й усіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно обов'язків ОСОБА_1 , являється військовою посадовою особою в силу підпункту «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону. Згідно до пп.«г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларації відповідно до цього Закону. В примітці до ст.172-6 КУпАП зазначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч.1 та 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 , є також суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю. Згідно із ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. У відповідності ст.65-1 Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст.3 цього Закону, притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Частиною 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у п.1, пп. «а» і «в» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Відповідно до п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. З метою реалізації цього повноваження та на виконання п.3 розділу II Закону України від 20.09.2023 №3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз'яснення від 13.11.2023 №4. Так, дані роз'яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику. НАЗК надає роз'яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб'єкта декларування, а саме:1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст.45 Закону, або абз.2 ч.2 ст.45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року; 2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до aбз.1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останій день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності; 3)декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч.3 ст.45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено. Згідно даного Роз'яснення: днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «г» п.2 ч.1 ст.3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п.1, пп. «а», «в» - «г» п. 2 ч.1 ст.3 Закону. Окрім цього, пунктом 2-2 даного Роз'яснення, визначені типи декларацій та строки їх подачі для осіб, які звільнились у період з 01.01.2023 до 11.10.2023, зокрема: Звільнились у період з 12.10.2023 до 31.12.2023 - подають: 1) декларацію за 2021 рік (щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» або кандидата на посаду - за потреби та якщо відповідна декларація не подана раніше) до 31.01.2024; 2) щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» за 2022 рік - до 31.01.2024 (якщо така декларація не подана раніше); 3) декларацію з позначкою «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями - до 31.01.2024; 4) декларацію з позначкою «я припинив виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)» за 2022 рік - до 31.01.2024. Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію (при звільненні) до 23:59 год. 31.01.2024. За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 22.02.2024 о 10:52 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи при звільненні (за період 3 01.01.2022 - 11.07.2022) (https://public.nazk.gov.ua/documents/b6а61b43-4е9d-4е1а-87е5-6а25еddа35е7). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, слід врахувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою. ОСОБА_1 подавав наступні Е-декларації: 22.02.2024 перед звільненням за період з 01.01.2022 - 11.07.2022; 25.09.2024 щорічна за 2022 (після звільнення); 26.09.2024 щорічна за 2021; 26.09.2024 щорічна за 2022 виправлена (після звільнення). У зв'язку із заповненням ОСОБА_1 вище вказаних декларацій йому відомий порядок подачі декларацій. Відповідно до ч.9 ст.20 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» у ОСОБА_1 є обов'язок подавати декларації. Необхідно зауважити, що наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки об'єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб'єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу. Таким чином, враховуючи вищевикладені факти штаб-сержант ОСОБА_1 , будучи звільненим 11.07.2022 з посади сержанта з матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи згідно пп.«г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз.1 ч.2 ст.45 та Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 22.02.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП. Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначимі. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до п.10 ст.1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну або цивільно-правову відповідальність. Згідно із ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є: місто Ямпіль, оскільки обов'язок у ОСОБА_1 виник перебуваючи на посаді у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ). Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є 22.02.2022, тобто дата фактичного подання декларації особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування. Датою виявлення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності й свідчать про всі ознаки правопорушення.
Окрім того, штаб-сержант ОСОБА_1 , будучи звільненим 11.07.2022 з посади сержанта з матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись згідно пп.«г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічна за минулий рік 2022 (після звільнення) в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах: Відповідно до витягу з наказу №32 від 26.02.2022, ОСОБА_1 призначено сержантом з матеріального забезпечення другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС -787089A. Відповідно до наказу №21-РС від 11.07.2022, штаб-сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та з 11.07.2024 та з 12.07.2022 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно обов'язків ОСОБА_1 , являється військовою посадовою особою, в силу підпункту «г» пункту 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону. Згідно до пп.«г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларації відповідно до цього Закону. В примітці до ст.172-6 КУпАП зазначено що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч.1 та 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 , є також суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю. Згідно із ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. У відповідності ст.65-1 Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст.3 цього Закону, притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Абзацом 2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"г" п. 2 ч.1 ст.3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому ч.1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Відповідно до п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз'яснення від 13.11.2023 №4. Так, дані роз'яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику. НАЗК надає роз'яснення щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб'єкта декларування, а саме: 1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст.45 Закону, або абз.2 ч.2 ст.45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. 2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності. 3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч.3 ст.45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено. Згідно даного Роз'яснення: днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп.«а», «в» - «г» п. 2 ч.1 ст.3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «г» п. 2 ч.1 ст.3 Закону. Окрім цього, пунктом 2-2 даного Роз'яснення, визначені типи декларацій та строки їх подачі для осіб, які звільнились у період з 01.01.2023 до 11.10.2023, зокрема: Звільнились у період з 12.10.2023 до 31.12.2023 - подають: 1) декларацію за 2021 рік (щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» або кандидата на посаду - за потреби та якщо відповідна декларація не подана раніше) до 31.01.2024; 2) щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» за 2022 рік - до 31.01.2024 (якщо така декларація не подана раніше); 3) декларацію з позначкою «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями протягом 30 днів з дня припинення перебування на посаді в статусі, що визначені ст.3 Закону; 4) декларацію з позначкою «я припинив виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)» за 2022 рік - до 31.01.2024. Тобто, у ОСОБА_1 , виник обов'язок подати декларацію (після звільнення) за 2022 рік до 23:59 год. 31.01.2024. За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 25.09.2024 о 17:36 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за минулий рік 2022 (декларація після звільнення) (https://public.nazk.gov.ua/documents/ ff7be0eb-a7bd-4173-af2c-8f554d2feb18). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, слід врахувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою. ОСОБА_1 подавав наступні Е-декларації: 22.02.2024 перед звільненням за період з 01.01.2022 - 11.07.2022; 25.09.2024 щорічна за 2022 (після звільнення); 26.09.2024 щорічна за 2021; 26.09.2024 щорічна за 2022 виправлена (після звільнення). У зв'язку із заповненням ОСОБА_1 вище вказаних декларацій йому відомий порядок подачі декларацій. Відповідно до ч.9 ст.20 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» у ОСОБА_1 є обов'язок подавати декларації. Необхідно зауважити, що наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки об'єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб'єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу. Таким чином, враховуючи вищевикладені факти штаб-сержант ОСОБА_1 будучи звільненим 11.07.2022 з посади сержанта з матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи згідно пп. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 та Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 25.09.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2022 рік, (після звільнення) чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП. Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначимі. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до п.10 ст.1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну або цивільно-правову відповідальність. Згідно із ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є: місто Ямпіль, оскільки обов'язок у ОСОБА_1 виник перебуваючи на посаді у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ). Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є 25.09.2024, тобто дата фактичного подання декларації особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування. Датою виявлення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності й свідчать про всі ознаки правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав.
Прокурор Конончук В.В. у судовому засіданні просив ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні даних правопорушень та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі передбаченому санкціями даних статей.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора Радько С.Б., дослідивши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення №636, 637, 638 від 26.10.2024; супровідний лист щодо направлення матеріалів до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області від 19.09.2024; Інформацію на Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, щодо несвоєчасного подання декларації від 11.09.2024; повідомлення Національному агентству про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №1024 від 13.02.2024; послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» які вчинив ОСОБА_1 дата реєстрації 14.02.2024; Результат пошуку-12; копію декларації від 22.02.2024 «При звільненні, період з 01.01.2022 по 31.12.2022»; запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання інформації та копії документів від 25.09.2024; супровідний лист адресований Управлінню стратегічних розслідувань у Вінницькій області від 04.10.2024; копію витягу з наказу №32 від 26.02.2022; копію витягу з наказу №152 від 12.07.2022; копію військового квитка серії НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_1 ; копію витягу з наказу (по стройовій частині) №32 від 26.02.2022; копію витягу з наказу (по стройовій частині) №152 від 12.07.2022; копію функціональних обов'язків - сержанта з матеріального забезпечення роти охорони, Другий відділ Ямпіль 2021; копію інформації Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя від 06.08.2024, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6 та ч.1 ст.172-6 КУпАП.
При призначені адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер скоєних правопорушень та особу винного.
Визнання вини та щире розкаяння відношу до обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено.
З врахуванням зазначених обставин справи та особи винного, маю підстави застосувати відносно ОСОБА_1 захід адміністративного стягнення, який передбачений санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією даної статі
Відповідно ч.1 ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Відповідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Тому, маю підстави для накладення адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 605 гривень 60 копійок. Тому, є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст.7, 8, 36, 221, 245, 251, 266, 268, 283, 284, 287, 288, 289, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 867 гривень.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 884 гривні.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП обрати відносно ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення шляхом поглинання менш суворого адміністративного стягнення більш суворим у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 884 (вісімсот вісімдесят чотири) гривні.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 605 (шістсот п'ять ) грив ень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Ямпільського районного суду
Вінницької області Т. В. Гаврилюк