Категорія №6.12
Іменем України
15 листопада 2010 року Справа № 2а-7700/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Агевича К.В.
при секретарі: Ворошило О.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: В.М. М'яч
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта імені Артема» про стягнення пені, -
11 жовтня 2010 року Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області (далі - позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта імені Артема» (далі - відповідач) про стягнення пені у сумі 332716,65 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідача зареєстровано у відділенні ВД ФСНВ в Перевальському районі Луганської області, у зв'язку з чим прийняло на себе зобов'язання страхувальника по сплаті страхових внесків. В порушення підпунктів 4.12, 3.13 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду СНВ України, затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 12.07.20097 № 36 , страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань відповідач не перерахував у повному обсязі, відповідно до акту перевірки № 59 від 15.09.2010.
У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам, а саме пеню у сумі 332716,65 грн.
У судове засідання представник позивача не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Фонду.(а.с.24, 41).
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення (а.с. 27-28) та у задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із Законом України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Статтею 46 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105-XIV) регламентовано, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, здійснює збір та акумулювання страхових внесків.
Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до ст.ст. 6, 7 Закону №1105-XIV юридичні особи або структурні підрозділи із відокремленим балансом є страхувальниками з обов'язкового страхування від нещасних випадків.
Відповідач у відповідності із вимогами статті 10 Закону 1105-XIV взятий на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області як страхувальник.(а.с.12).
Частиною 2 ст. 45 Закону встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно із ч. 8 статті 47 Закону страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -Інструкція).
Розділом 4 Інструкції встановлено порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду.
Страхові внески сплачуються в день перерахування коштів на особові рахунки - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків.
Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків. (п. 4.12 Інструкції).
Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (п. 4.13 Інструкції).
Згідно зі ст. 1, 2 Закону України 22 лютого 2001 року N 2272-III «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (із змінами і доповненнями) (далі Закон N 2272-III) структурним підрозділам встановлені страхові тарифи у розмірі фіксованих відсотків від фактичних витрат на оплату праці.
У відповідності до ст.1 Закону N 2272-III відповідачу встановлений страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) - 13,5 % (а.с.9).
Відповідно до п.5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.
При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.
З пункту 8 Інструкції № 867 вбачається, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.
З 08.09.2010 по 15.09.2010 Відділенням ВД Фонду СНВ в Перевальському районі Луганської області проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання відповідачем, за результатами якої складено акт від 15.09.2010 № 59.( а.с.9-10).
Перевіркою встановлено, що страхові внески сплачуються не в повному обсязі. Встановлені факти несвоєчасної сплати страхових внесків. Недоїмка по сплаті страхових внесків склала 3358273,42 грн. За результатами перевірки за виявлену недоїмку була нарахована пеня в сумі 332716,65 грн.
Вищезазначений акт підписаний керівником та головним бухгалтером без зауважень.
На час розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, а саме пеня у розмірі 332716,65 грн. не погашена.
Пункт 10 Інструкції передбачає, що усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.
Доводи представника відповідача, щодо незаконності нарахування пені є безпідставними, бо норми Господарського кодексу України регулюють договірні відносини, та не можуть бути застосовані до даних правовідносин. Крім того, згідно з п.5.5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна страхувальника, а також з дня визнання його банкрутом.
Відповідно до п5.8 зазначеної інструкції, при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись Законом України ”№1105-XIV від 23.09.1999 „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, ст.ст. 2, 17, 87, 94, 112, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта імені Артема» про стягнення пені задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області пеню в сумі 332716,65 грн.(триста тридцять дві тисячі сімсот шістнадцять грн. 65 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено 16 листопада 2010 року.
СуддяК.В. Агевич