Справа № 132/3159/24
Провадження № 2-а/132/37/24
Рішення
Іменем України
22 листопада 2024 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Карнауха Н.П.,
за участі: секретаря судового засідання Лисюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
До Калинівського районного суду Вінницької області 01.10.2024 надійшов позовов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, який згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 було передано на розгляд судді Карнауху Н.П.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Карнауха Н.П. від 07.10.2024 за вказаним позовом відкрито провадження, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 15:30 год. 16.10.2024.
Сторонам 08.10.2024 направлено копію вказаної ухвали та повістки про виклик до суду, відповідачу також копію позову ОСОБА_1 з додатками.
У призначені день та час судовий розгляд справи не відбувся, розгляд справи відкладено на 16:00 год. 28.10.2024 через неявку сторін та відсутність відомостей про причини їх неявки.
До Калинівського районного суду Вінницької області 22.10.2024 надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.
У судове засідання, призначене на 16 год. 28.10.2024 представник відповідача не з'явився, відомостей про причини його неявки не надходило. У зв'язку з цим розгляд справи відкладено на 15:00 21.11.2024.
До Калинівського районного суду Вінницької області 08.11.2024 надійшов відзив представника відповідача Департаменту патрульної поліції - Грінченка Д.М.
В судове засідання, призначене на 21.11.2024 позивач не з'явився. В це судове засідання прибув представник відповідача Департаменту патрульної поліції - Грінченко Д.М.
В судовому засіданні 21.11.2024 оголошено технічну перерву до 08:10 год. 22.11.2024.
У судове засідання 22.11.2024 сторони не з'явилися, представник відповідача - Грінченко Д.М. 21.11.2024 до суду подав заяву про розгляд справи без його участі.
Частиною 8 ст. 263 КАС України встановлено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 269, ст. 286 КАС України у адміністративних справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Згідно із позовною заявою ОСОБА_1 він просить скасувати постанову серії ЕНА №3074085 від 18.09.2024 про накладення адміністративного стягнення, винесену поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону ПП з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Гурницькою І.В., за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн., та закрити провадження у справі. Стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 605,6 грн. Справу розглядати в порядку спрощеного провадження, без його присутності.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що в гр. 5 оскаржуваної постанови зазначено, що начебто «…керував транспортним засобом з номерним знаком, який не належить даному транспортному засобу, чим порушив п.2.9в ПДР».
ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - були відсутні жодні підстави відповідно до ст. 35 Закону «Про національну поліцію» для пред'явлення ним документів на право керування автомобілем, який працівники поліції не зупиняли і який не здійснював рух, яким він не керував, автомобіль був просто припаркований біля бази, а отже подальші вимоги та рішення інспекторів є такими, що не відповідають Закону.
Позивач вважає, що відсутні будь-які докази керування ним автомобілем. Фото, чи відеофіксація не здійснювались, пояснення свідків відсутні. При цьому обов'язок збирання доказів і доказування покладається на відповідача.
Єдиним доказом вчинення правопорушення ОСОБА_1 є оскаржувана постанова, однак, вона не може розглядатись як доказ.
У судовому засіданні 21.11.2024 представник відповідача Департаменту патрульної поліції - Грінченко Д.М. проти задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві.
Відповідно до відзиву Департаменту патрульної поліції 17.09.2024 на адресу батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, під вх. № 518 надійшов лист Державної служби України з безпеки на транспорті «Про експлуатацію транспортним засобом номерного знаку НОМЕР_1 , що не належить цьому транспортному засобу» від 17.09.2024 (додаток 1).
Згідно даного листа, посадовими особами відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації у сфері безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) при опрацюванні подій з ознаками порушень пункту 22.5 розділу 22 «Перевезення вантажу» було виявлено факт використання державного номерного знаку НОМЕР_1 на вантажному транспортному засобі марки Volvo чорного кольору, що має неактуальну реєстрацію та раніше належав іншому транспортному засобу (відповідно до інформаційних даних, що надійшли від Головного сервісного центру МВС України).
В результаті опрацювання інших проїздів було встановлено, що ймовірний державний номерний знак вантажного авто Volvo FHA3C 2013 НОМЕР_2 .
18.09.2024 нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби по вул. Київська, 3, в с. Корделівка Хмільницького району Вінницької області, виявлено вантажний транспортний засіб - Volvo FHA3C (далі - ТЗ) державні номерні знаки НОМЕР_2 , в якого 14.09.2024, близько 16 год 27 хв під час руху по АД М-21 сполученням «Виступовичі - Житомр - Могилів-Подідьський» (через м. Вінницю), км. 247+432 (13) були встановлені державні номерні знаки НОМЕР_1 , що не належать цьому ТЗ. Цим самим, водій порушив вимоги підпункту «в» пункту 2.9 ПДР України.
Факт правопорушення та відомості які його підтверджують (час/дата, геокординати та відрізок кілометражу) зафіксовано на фото які розміщено у витягу з Інформаційної карти габаритно-вагового контролю (додаток 2 до листа Укртрансбезпеки).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Підійшовши до вказаного ТЗ, поліцейський керуючись вимогами частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», представився водію та повідомив суть правопорушення.
Після виконання вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 ПДР пред'явив водію законну вимогу про надання для перевірки документів передбачених підпунктами «а», «б», «ґ» пункту 2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Водієм виявився ОСОБА_1 , 1986 року народження - позивач, який виконав законну вимогу поліцейського, пред'явивши для перевірки вищевказані документи.
Вході перевірки документів, працівниками поліції встановлено, що даний транспортний засіб Volvo FHA3C (далі - ТЗ) державні номерні знаки НОМЕР_2 знаходиться у розшуку Державною службою України з безпеки на транспорті від 14.09.2024 за фактом порушення підпункту «в» пункту 2.9 ПДР України.
Відповідно до положень статті 222 КУпАП, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Гурницька Ірина Василівна, як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. за статтею 121-3 КУпАП, оголосила про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 121-3 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи позивача ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України.
Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейською, після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень. Позивачу роз'яснено порядок виконання та оскарження даного рішення.
Після цього, поліцейською винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3074085 від 18.09.2024 року з накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 1190 грн.
В порядку статті 285 КУпАП позивачу оголошено зміст винесеної постанови та під підпис вручено її копію.
Постанову винесено згідно з положеннями діючого законодавства, уповноваженою не це посадовою особою.
Вивчивши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши письмові докази у справі, заслухавши усне пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 17.09.2024 на адресу батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, під вх. № 518 надійшов лист Державної служби України з безпеки на транспорті «Про експлуатацію транспортним засобом номерного знаку НОМЕР_1 , що не належить цьому транспортному засобу» № 10736/3.1.1/14-24 від 17.09.2024.
У цьому листі вказано, що посадовими особами відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації у сфері безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) при опрацюванні подій з ознаками порушень пункту 22.5 розділу 22 «Перевезення вантажу» було виявлено факт використання державного номерного знаку НОМЕР_1 на вантажному транспортному засобі марки VOLVO чорного кольору, що має неактуальну реєстрацію та раніше належав транспортному засобу CHERY TIGGO 5 2018 року (відповідно до інформаційних даних, що надійшли від Головного сервісного центру МВС України).
В результаті опрацювання інших проїздів було встановлено, що ймовірний державний номерний знак вантажного авто VOLVO FHA3C, 2013 року, - НОМЕР_2 .
До цього листа долучено фото з фіксацією руху сідельного тягача з причепом з номерним знаком НОМЕР_1 о 16:27 14.09.2024 по автодорозі М-21, Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (вага 50,8).
Нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП 18.09.2024 під час несення служби по вул. Київська, 3, в с. Корделівці Хмільницького району Вінницької області, виявлено вантажний транспортний засіб - Volvo FHA3C, державний номерний знак НОМЕР_2 , в якого 14.09.2024, близько 16 год 27 хв під час руху по АД М-21 сполученням «Виступовичі - Житомр - Могилів-Подідьський» (через м. Вінницю), км. 247+432 (13) були встановлені державні номерні знаки НОМЕР_1 , що не належать цьому ТЗ.
Водієм цього транспортного засобу виявився ОСОБА_1 , 1986 року народження, який виконав законну вимогу поліцейського, пред'явивши для перевірки посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. .
Під час перевірки документів працівниками поліції встановлено, що даний транспортний засіб Volvo FHA3C (далі - ТЗ) державні номерні знаки НОМЕР_2 знаходиться у розшуку Державною службою України з безпеки на транспорті від 14.09.2024 за фактом порушення підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Після цього інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Гурницькою Іриною Василівною за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову серії ЕНА №3074085 від 18.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213-3 КУпАП.
Згідно із цією постановою ОСОБА_1 14.09.2024 о 16:27 на автодорозі М-21 247, 432 км., керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 , який не належить цьому транспортному засобу, чим порушив п. 2.9.в Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 вручено копію вказаної постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 55 та ч. 3 ст. 62 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, і щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Окрім того, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Таким чином, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи лише на підставі доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на особу, яка складає відповідний протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП передбачено відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями підпункту в) п. 2.9 Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу.
Оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП і полягають у тому, що він керував транспортним засобом з номерним знаком, який належить іншому транспортному засобу, то відповідно до положень ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, серед іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення, тобто, чи керувала дана особа зазначеним в протоколі транспортним засобом на момент його виявлення працівниками поліції.
Згідно із ч. 1 ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, серед інших, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 121-3 КУпАП розглядають органи Національної поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що факт правопорушення та відомості які його підтверджують (час/дата, геокординати та відрізок кілометражу) зафіксовано на фото, які розміщено у витягу з Інформаційної карти габаритно-вагового контролю (додаток № 2 до листа Укртрансбезпеки), оскільки на долучених до цього листа фотознімках не відображено, що цим вантажним автомобілем керує саме позивач - ОСОБА_1 .
Крім цього, відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 258 КУпАП протоколи не складаються, зокрема, у випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Згідно із вказаним вище листом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртраснбезпека) від 17.09.2024 № 10736/3.1.1/14-24 правопорушення вчинено 14.09.2024 на автодорозі М-21, сполученням «Виступовичі - Житомр - Могилів-Подідьський» (через м. Вінницю), км. 247+432. Водночас інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Гурницькою І.В. оскаржувану постанову серії винесено через кілька днів - 18.09.2024, тобто, не на місці вчинення (фіксації) порушення.
Частинами 1-3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно із пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У постанові від 21 січня 2020 року (справа № 754/17019/17) Верховний Суд зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний, зокрема, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем поза розумним сумнівом не доведено, що притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності здійснено з дотриманням вимог закону, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови в діях ОСОБА_1 посадовими особами належним чином не встановлена. Тому, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3074085 від 18.09.2024, винесена поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону ПП з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Гурницькою І.В., за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн., є протиправною і підлягає скасуванню.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору в сумі 605,6 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Відомості про здійснені сторонами інші судові витрати в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене та на підставі ст.ст. 19, 55, 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 121-3, 245, 247, 251, 256, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 77, 242-246, 268-271, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі серії ЕНА №3074085 від 18.09.2024 та закриття провадження у справі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3074085 від 18.09.2024, винесену інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Гурницькою Іриною Василівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605,6 грн. судового збору.
Судове рішення, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: