Справа № 132/3018/24
1-кп/132/388/24
Ухвала
Іменем України
21 листопада 2024 року місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участі: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання прокурора Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, заявленого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024020000000038 від 17 січня 2024 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.436-2 КК України,
До Калинівського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024020000000038 від 17 січня 2024 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.436-2 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області від 18.09.2024 року, визначено склад суду з розгляду обвинувального акту: суддю ОСОБА_8 .
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 01.10.2024 року, дане кримінальне провадження призначене до судового розгляду.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 17.10.2024 року, винесеною у протокольній формі, що зафіксовано у відповідному журналі судового засідання, визначено обсяг доказів, яку будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, відповідно до якого суд після дослідження письмових доказів перейшов до допиту свідків обвинувачення, зазначених в реєстрі матеріалів доданих до обвинувального акту.
Частиною 1 статті 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно приписів частини 3 статті 23 КПК України, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Відповідно до частини 2 статті 327 КПК України, прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 11.08.2020 року в справі № 288/113/15-к, суд не має вживати активних дій для забезпечення явки свідків обвинувачення, оскільки це суперечитиме засаді об'єктивності та неупередженості суду, відображеної, зокрема у частині 6 статті 22 КПК України.
Суд, з метою сприяння стороні обвинувачення у забезпеченні явки свідків обвинувачення у судове засідання, відповідно до положень частини 3 статті 23 КПК України, неодноразово звертався до Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області (бувшої Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області) із листами, в яких просив забезпечити присутність свідків обвинувачення в судове засідання для їх допиту, та з цією метою долучав до листа відповідні судові повістки.
Не зважаючи на створення судом необхідних умов для проведення допиту свідків обвинувачення, прокурором не забезпечена явка свідка ОСОБА_9 в судове засідання для його допиту, що призводить до відкладення судових засідань та до затягування розгляду справи, а відтак не дозволяє суду завершити допит свідків обвинувачення та перейти до наступної стадії судового розгляду.
За частиною першою статті 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дана норма імплементована в національне законодавство та закріплена в частині першій статті 21 КПК України.
Згідно частини першої статті 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 28 КПК України, розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
За частиною п'ятою статті 28 КПК України, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Забезпечення проведення судового провадження у розумні строки покладається на суд (частина друга статті 28 КПК України).
Згідно пункту 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист (частини перша, друга статті 114 КПК України).
Виходячи з положень кримінально-процесуального закону, враховуючи тривалий час перебування даної справи в провадженні суду, зокрема через недотримання стороною обвинувачення вимог ст.ст.23, 327 КПК України, усвідомлюючи особисту відповідальність, з метою вжиття всіх необхідних заходів відносно неухильного дотримання процесуальних строків та не порушення прав учасників провадження щодо справедливого розгляду та вирішення справи в розумні строки, уникнення обставин, які негативно впливають на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади, суд вважає за необхідне встановити стороні обвинувачення граничний строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні, а саме забезпечити присутність свідка обвинувачення: ОСОБА_9 , для його допиту в судовому засіданні 26 листопада 2024 року на 15год.00хв.
Суд звертає увагу, що вчинення відповідних процесуальних дій стороною обвинувачення є правом, а не обов'язком. Однак, визнання судом строку для їх вчинення означає, що після завершення таких строків, вважатиметься, що прокурором були реалізовані відповідні процесуальні права та обов'язки незалежно від того, вчиненні ним зазначені процесуальні дії, чи ні.
Відповідно до частини 1 статті 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Права та обов'язки свідка визначені статтею 66 КПК України.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 66 КПК України, свідок зобов'язаний прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Із системного аналізу статті 66 КПК України убачається, що беззаперечним обов'язком свідка є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених статтею 138 КПК України, свідок зобов'язаний заздалегідь про це повідомити суд.
В порушення зазначених вище вимог процесуального закону, свідок ОСОБА_9 в судове засідання, призначене на 21.11.2024 року не з'явився, про причини неможливості прибути до суду у визначений час, не повідомив.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик згідно положень статті 138 КПК України, є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Матеріали кримінального провадження не містять даних, які вказують на поважність причин повторного неприбуття ОСОБА_9 на виклик до суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.
Свідок обвинувачення ОСОБА_9 в судове засідання, призначене на 21.11.2024 року не з'явився, без поважних причин.
Така поведінка свідка ОСОБА_9 свідчить про явну зневагу до суду та небажання виконувати передбачені кримінальним процесуальним законом покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що свідок ОСОБА_9 в черговий раз, без поважних причин не з'явився у судове засідання, тому суд, приходить до висновку про необхідність накладення на нього грошового стягнення та застосування примусового приводу.
Керуючись ст.ст.23, 327, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -
Встановити граничний строк стороні обвинувачення для виконання нею вимог статей 23, 327 КПК України, а саме забезпечення прибуття свідка обвинувачення ОСОБА_9 , для його допиту під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024020000000038 від 17 січня 2024 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.436-2 КК України, в судове засідання Калинівського районного суду Вінницької області на 26 листопада 2024 року на 15год.00хв.
З метою сприяння стороні обвинувачення у забезпеченні явки зазначеної особи, секретарю судового засідання невідкладно виписати та надати прокурору судову повістку на ім'я свідка ОСОБА_9 , про його виклик у судове засідання, призначене на 26 листопада 2024 року на 15год.00хв., для його вручення останньому.
Звернути увагу сторони обвинувачення на те, що розписку про вручення судової повістки на ім'я свідка обвинувачення ОСОБА_9 про його виклик у судове засідання, призначене на 26 листопада 2024 року на 15год.00хв., необхідно повернути на адресу суду.
Роз'яснити стороні обвинувачення, що у разі незабезпечення явки свідка обвинувачення ОСОБА_9 до Калинівського районного суду Вінницької області - 26 листопада 2024 року на 15год.00хв., суд визнає допит вказаної особи під час розгляду цього кримінального провадження неможливим, через незабезпечення його прибуття внаслідок недотримання прокурором вимог статей 23, 327 КПК України.
Копію вказаної ухвали разом із судовою повісткою невідкладно надіслати на адресу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області.
Одночасно із цим, накласти на свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028грн.00коп., у зв'язку з невиконанням процесуального обов'язку, а саме неприбуттям на виклик суду, яке стягнути на користь держави.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати на адресу свідка ОСОБА_9 , якому запропонувати добровільно сплатити зазначений розмір грошового стягнення на протязі десяти діб з моменту отримання цієї ухвали, в іншому випадку суд зверне його до примусового виконання.
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення.
Здійснити привід свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області, за адресою: Вінницька область, місто Калинівка, вулиця В.Нестерчука, 70, під головуванням судді ОСОБА_8 - 26 листопада 2024 року на 15год.00хв.
Відповідно до вимог ч.1 ст.140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Роз'яснити свідку, що згідно вимог ч.3 ст.143 КПК України, особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов'язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу. У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику.
Виконання ухвали про здійснення приводу доручити Управлінню Служби безпеки України у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали про здійснення приводу покласти на Хмільницьку окружну прокуратуру Вінницької області.
У разі неможливості здійснення приводу, відповідно до ч.4 ст.143 КПК України, особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Дана ухвала згідно вимог частини 2 статті 21 КПК України, частин 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання ухвали має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Суддя