Справа № 128/4030/23
Іменем України
26 листопада 2024 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі - Кривоносі Д.О.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації, -
29.09.2023 адвокат Руденко Т.С. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до Вінницького районного суду із вищевказаною позовною заявою, яку обґрунтувала тим, що позивач у період з 25.04.2015 по 08.11.2021 перебувала у шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 , під час перебування в якому, за спільні сумісно нажиті кошти сім'ї ними було придбано земельну ділянку, кадастровий номер: 0520680200:01:007:0108, площею 0,09 га, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т.П., зареєстрованого в реєстрі за №2047.
Вказує, що згідно пункту 3.3. вказаного Договору земельна ділянка набувається ОСОБА_2 (покупцем) у спільну сумісну власність подружжя. Згода дружини покупця - ОСОБА_1 на купівлю її чоловіком земельної ділянки надана у письмовій формі, справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу 02 вересня 2016 року за реєстровим №2046.
У подальшому, на даній земельній ділянці був побудований дачний будинок з прибудовами, загальною площею 127,9 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м, та господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано 15.10.2020 на підставі рішення державного реєстратора Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області Сауляк Н.І., індексний номер: 54691543 від 21.10.2020.
Зазначає, що згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №346328456 від 13.09.2023 року) право власності на спільне сумісне майно зареєстровано за колишнім чоловіком позивача ОСОБА_2 .
Окрім того, за час перебування у шлюбі позивачем та відповідачем був придбаний транспортний засіб - автомобіль «HYUNDAI ACCENT», 2011 року випуску, сірого кольору, вид палива - газ/бензин, об'єм двигуна 1591 см.куб., VIN: НОМЕР_1 , який був зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного 16.08.2016 в територіальному сервісному центрі №0541 РСЦ МВС у Вінницькій області.
Представник позивача вказує, що земельна ділянка та дачний будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою; АДРЕСА_1 , а також автомобіль «HYUNDAI ACCENT», 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки дане майно було набуте під час перебування сторін у шлюбі і вони мають рівні права на користування такого майна. Однак, після розірвання шлюбу відповідач не дає позивачу змоги вільно користуватися і розпоряджатися спільним сумісним майном через різні інтереси та погляди, які породжують постійні конфлікти.
Також вказує, що автомобіль є неподільною річчю, адже, його неможливо поділити без втрати його цільового призначення, тому позивач має право на стягнення грошової компенсації за 1/2 частки у спільному майні, яким є транспортний засіб. Згідно консультаційного висновку Вінницької торгово-промислової палати про середньоринкову вартість колісного транспортного засобу №ІК-29 від 14.09.2023 середня ринкова (дійсна) вартість легкового автомобіля HYUNDAI ACCЕNT, 2011 року випуску складає 253 420 (двісті п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять) гривень. Тобто, належна позивачу грошова компенсація вартості 1/2 частини транспортного засобу «HYUNDAI ACCENT», 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_1 становить 126 710,00 гривень із розрахунку: 253 420,00:2=126 710,00 гривень.
Тому позивач вимушена звернутися із вищевказаним позовом до суду та просить суд:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер: 0520680200:01:007:0108, площею 0,09 га, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки дачного будинку з прибудовами, загальною площею 127,9 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м, господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль «HYUNDAI ACCENT», 2011 року випуску, сірого кольору, вид палива - газ/бензин, об'єм двигуна 1591 см.куб., VIN: НОМЕР_1 , який зареєстрований за ним на підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного 16.08.2016 року в територіальному сервісному центрі №0541 РСЦ МВС у Вінницькій області, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 126 710,00 гривень за належну їй 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на цей автомобіль.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 08.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.50).
Також, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.01.2024, в задоволені клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації,- відмовлено (а.с.66).
14.11.2024 у підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Руденко Т.С. не з'явилися; при цьому представник за допомогою системи «Електронний суд» подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Мазур О.В. також в підготовче засідання не з'явилися; попередньо 05.06.2024 відповідач ОСОБА_2 поштою на адресу суду скерував заяву, в якій зазначив, що він повністю визнає заявлені позивачем позовні вимоги щодо поділу спільного майна подружжя і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Окрім цього, 14.11.2024 представник відповідача - адвокат Мазур О.В. на електронну адресу суду скерував аналогічно змісту заяву про визнання позову, а також просив розгляд справи проводити у відсутності відповідача та його представника.
Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності не з'явившихся осіб та постановити процесуальне рішення на підставі наданих позивачем письмових доказів у справі у підготовчому засіданні, оскільки відповідач позов визнає в повному обсязі, про що його представник подав відповідну заяву.
З урахуванням вимог ст. 206 ЦПК України судом установлено, що по справі відсутні підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, а надані позивачем докази свідчать про те, що визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Тому, суд вважає за необхідне, прийняти визнання відповідачем ОСОБА_2 даного позову.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
З урахуванням поданих сторонами (їх представниками) письмових заяв, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд на підставі ч.ч.3, 4 ст.200, ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України, дійшов до висновку, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 08.11.2021 шлюб між сторонами по справі, зареєстрований 25.04.2015 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №775, був розірваний (а.с.11-12).
Згідно копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2016 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , останнім було придбано земельну ділянку площею 0,0900 га кадастровий номер 0520680200:01:007:0108, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 831 (а.с.15-16), що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №67579930 від 08.09.2016 (а.с.17) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0505885002017 від 08.02.2017 (а.с.18).
У п.3.3 вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки зазначено, що земельна ділянка набувається ОСОБА_2 (покупцем) у спільну сумісну власність подружжя. Згода дружини покупця - ОСОБА_1 на купівлю її чоловіком земельної ділянки надана у письмовій формі, справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу 02 вересня 2016 року за реєстровим №2046.
На замовлення позивача ОСОБА_1 , Вінницькою торгово-промисловою палатою, виготовлено консультаційний висновок №ІК-30/1 про оціночну вартість об'єкта нерухомості, згідно якого, оціночна вартість земельної ділянки площею 0,0900 га кадастровий номер 0520680200:01:007:0108, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1 043 942,00 грн. (а.с.24).
Крім цього, з копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №346328456 від 13.09.2023, судом встановлено, що 15.10.2020 за ОСОБА_2 було також зареєстровано право власності на дачний будинок, загальною площею 127,9 кв.м., житлова площа 47,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 (а.с.13-14).
Оціночна вартість дачного будинку, з прибудовами, загальною площею 127,9 кв.м., житлова площа 47,2 кв.м. та господарськими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , становить 6 303 258,00 грн., про що свідчить консультаційний висновок №ІК-30/2 про оціночну вартість об'єкта нерухомості, виготовлений Вінницькою торгово-промисловою палатою на замовлення позивача ОСОБА_1 (а.с.28).
Судом також встановлено, що у власності відповідача ОСОБА_5 перебуває транспортний засіб «HYUNDAI ACCENT» 2011 року випуску, сірого кольору, вид палива -газ/бензин, об'єм двигуна 1591 см. куб., VIN: НОМЕР_1 , який зареєстровано на підставі, договору купівлі - продажу транспортного засобу укладеного 16.08.2016 в територіальному сервісному центрі № 0541 РСЦ МВС у Вінницькій області, що підтверджується копією відповіді начальника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області №31/2-Р-138/аз від 04.09.2023 (а.с.23).
Згідно консультаційного висновку №ІК-29 про середньоринкову вартість колісного транспортного засобу, виготовленого на замовлення позивача ОСОБА_1 , Вінницькою торгово-промисловою палатою, середня ринкова (дійсна) вартість вищевказаного транспортного засобу становить 253 420 грн. (а.с.33).
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 60 СК встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Отже, суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до пунктів 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі - Постанови), сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Згідно п.п.23, 24 Постанови , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання; спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом; до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Судом установлено, що за час шлюбу, сторонами по справі було придбано: автомобіль «HYUNDAI ACCENT», 2011 року випуску, сірого кольору, вид палива - газ/бензин, об'єм двигуна 1591 см.куб., VIN: НОМЕР_1 та земельну ділянку кадастровий номер: 0520680200:01:007:0108, площею 0,09 га, розташовану по АДРЕСА_1 , та також на вищевказаній земельній ділянці побудовано дачний будинк з прибудовами, загальною площею 127,9 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м., а отже таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, де частки чоловіка та дружини є рівними.
У зв'язку із чим, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача, які визнанні у підготовчому засіданні відповідачем підлягають до задоволення, тому слід поділити вищевказане нерухоме майно порівну визнавши за кожним по частки, оскільки вказане майно набуте подружжям за час шлюбу.
Також суд вважає, що транспортний засіб марки «HYUNDAI ACCENT», 2011 року випуску, сірого кольору, вид палива - газ/бензин, об'єм двигуна 1591 см.куб., VIN: НОМЕР_1 , є спільною сумісною власністю подружжя та неподільною річчю.
Тому, оскільки вказаний транспортний засіб є неподільною річчю та в час придбання автомобілю його зареєстровано було на відповідача ОСОБА_2 , який ним користується, а також те, що спільне користування та володіння даним майном є неможливим, тому суд вважає, у порядку поділу спільного сумісного майна, яке набуте подружжями за час шлюбу транспортний засіб залишити у власності ОСОБА_2 , зі стягненням з нього на користь другого співвласника -позивача ОСОБА_1 грошової компенсації за 1/2 її частку вищевказаного транспортного засобу у розмірі 126 710,00 гривень, взявши за основу визначену вартість автомобіля згідно до консультаційного висновку №ІК-29 про середньоринкову вартість колісного транспортного засобу, виготовленого на замовлення позивача ОСОБА_1 , Вінницькою торгово-промисловою палатою, визнавши цей висновок належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом в даній справі.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.200, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_2 .
Позов ОСОБА_1 , - задовільнити в повному обсязі.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : земельну ділянку кадастровий номер: 0520680200:01:007:0108, площею 0,09 га, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення та дачний будинок з прибудовами, загальною площею 127,9 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м, господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Поділити земельну ділянку кадастровий номер: 0520680200:01:007:0108, площею 0,09 га, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення та дачний будинок з прибудовами, загальною площею 127,9 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м, господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які набуті сторонами як подружжями за час шлюбу між ними в рівних частках.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власності на ідеальну частку за кожним на: земельну ділянку кадастровий номер: 0520680200:01:007:0108, площею 0,09 га, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення та дачний будинок з прибудовами, загальною площею 127,9 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м, господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 транспортний засіб марки «HYUNDAI ACCENT», 2011 року випуску, сірого кольору, вид палива - газ/бензин, об'єм двигуна 1591 см.куб., VIN: НОМЕР_1 , як майно набуте подружжям за час шлюбу.
У порядку поділу спільного сумісного майна, яке набуте подружжями за час шлюбу, а саме: транспортний засіб марки «HYUNDAI ACCENT», 2011 року випуску, сірого кольору, вид палива - газ/бензин, об'єм двигуна 1591 см.куб., VIN: НОМЕР_1 , - залишити у власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зі стягненням з нього на користь другого співвласника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , грошової компенсації за 1/2 її частку вищевказаного транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_3 , - грошову компенсацію в сумі 126 710 (сто двадцять шість тисяч сімсот десять) гривень за 1/2 частку транспортного засобу марки «HYUNDAI ACCENT», 2011 року випуску, сірого кольору, вид палива - газ/бензин, об'єм двигуна 1591 см.куб., VIN: НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олена САЄНКО