Справа № 128/2367/24
Іменем України
25 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Кострюкова Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що АТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «Універсал Банк», ВАТ «Банк Універсальний». 27.07.2007 ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 15/04/636-к-07, відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у сумі 140 000 доларів США, за користування якими позичальник зобов'язалася сплачувати проценти та виконати свої зобов'язання до 26.07.2027. З метою забезпечення кредитних зобов'язань, 27.07.2007 між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17.05.2010 по справі № 2-948/2010 задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» та стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку борг в розмірі 1 325 300, 15 грн та 1 774 грн у рахунок відшкодування судових витрат. Станом на дату подачі позовної заяви рішення суду не виконано.
Боргові зобов'язання між АТ «Універсал Банк» та позичальником виникли в іноземній валюті, проте рішенням суду борг стягнуто в національній валюті України - гривні та без визначення еквівалента в іноземній валюті. Тривале невиконання обов'язку по сплаті боргу в гривні призводить до знецінення національної валюти внаслідок девальвації і спричинення кредитору матеріальних втрат, тому таке знецінення має бути відновлено у спосіб відшкодування інфляційних витрат
Позивач, посилаючись на положення ст. 625 ЦК України та практику Верховного Суду, вказує, що в АТ «Універсал Банк» є підстави для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 3 % річних за період з 14.05.2021 по 23.02.2022 в сумі 30 724, 83 грн, та інфляційних втрат за період з травня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 111 057, 72 грн відповідно до наданого суду розрахунку від 15.05.2024.
За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 3 % річних за період з 14.05.2021 по 23.02.2022, що становить 30 724, 83 грн., та інфляційні втрати за період з травня 2021 року по лютий 2022 року, що становить 111 057, 72 грн, а також судовий збір (а.с. 1 - 4).
Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 22).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.09.2024 позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, терміном п'ять днів (а.с. 48).
На виконання вимог ухвали від 18.09.2024, у встановлений строк представником позивача надано заяву про усунення недоліків разом із доданими до неї документами.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені судом належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання. Клопотань про відкладення розгляду справи або проведення судового засідання за відсутності відповідачів. Відзив на позовну заяву відповідачами до суду не подано.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Матеріалами справи доведено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17.05.2010 по справі № 2-948/2010, позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено частково. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 15/04/636-к-07 від 27.07.2007 в сумі 1 325 300, 15 грн, а також судові витрати в сумі 1 774 грн. Задоволено позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та розірвано кредитний договір № 15/04/636-к-07, що був укладений 27.07.2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк Універсальний» в даний час ВАТ «Універсал Банк» (а.с. 9 - 10).
Згідно інформації про виконавче провадження станом на 07.06.2024, виконавче провадження № 60558472 відкрито 10.11.2019 на підставі виконавчого листа № 2-948/10, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області від 13.08.2010, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - АТ «Універсал Банк», за виконавчим документом здійснюється солідарне стягнення коштів з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Універсал банк», заборгованість за кредитним договором № 15/04/636-к-07 від 27.07.2007 в сумі 1 325 300, 15 грн та судові витрати в сумі 1 774 грн; сума грошових коштів, яка підлягає стягненню - 1 327 074, 15 грн; в ході виконання рішення суду було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, постанови про арешт майна боржника та коштів боржника, а також постанову про зняття арешту з коштів (а.с. 11 - 12).
Відповідно до розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України), згідно рішення суду було стягнуто 1 325 300, 15 грн, сплачено по 23.02.2022 21 462, 18 грн, залишок станом на 23.02.2022 становив 1 303 837, 97 грн, з якого нараховано 3 % річних за період з 14.05.2021 по 23.02.2022 в сумі 30 724, 83 грн та інфляційні втрати в сумі 111 057, 72 грн, що в сумі складають 141 782, 55 грн (а.с. 13).
Згідно інформації про виконавче провадження станом на 20.09.2024, виконавче провадження № 75696542 відкрито 02.08.2024 на підставі виконавчого листа № 2-948/10, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області від 13.08.2010, боржник - ОСОБА_2 , стягувач - АТ «Універсал Банк», за виконавчим документом здійснюється солідарне стягнення коштів з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Універсал банк», заборгованість за кредитним договором № 15/04/636-к-07 від 27.07.2007 в сумі 1 325 300, 15 грн та судові витрати в сумі 1 774 грн; згідно заяви представника стягувача, залишок боргу - 1 302 947, 72 грн; в ході виконання рішення суду було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанови про арешт майна боржника та коштів боржника.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Відповідно до положень абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України N 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Таке право є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Подібний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07 лютого 2018 року по справі № 910/11249/17.
Так, Верховний Суд зробив висновок, що норма ст. 625 ЦК України, не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Згідно висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі N 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі N 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
В зв'язку з вищевикладеним, в разі несвоєчасного виконання рішення суду допускається можливість застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Обставини, наведені позивачем в позовній заяві, відповідачами не спростовані, відомостей про погашення заборгованості з виконання рішення суду не надано.
Таким чином, оскільки відповідачі не повернули позивачу заборгованість за вищевказаним кредитним договором, стягнуту з них рішенням суду, виконавчі провадження про примусове стягнення боргу перебувають на виконанні в приватного виконавця, що підтверджується наданими позивачем доказами, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості у розмірі 3 % річних та інфляційні витрати, підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів в рівних частках на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 гривень (а.с. 7). В зв'язку з чим з відповідачів на відшкодування судового збору слід стягнути по 1 514 грн з кожного (3 028 грн / 2 = 1 514 грн).
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536,611, 623, 624, 625, 638 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк»3% річних за період з 14.05.2021 по 23.02.2022 в сумі 30 724, 83 грн, та інфляційні витрати за період з травня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 111 057, 72 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору, а саме по 1 514 грн з кожного з відповідачів.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, поштовий індекс: 04082, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 25.11.2024.
Суддя: