Іменем України
26 листопада 2024 року
м. Харків
справа № 643/5183/24
провадження № 22-ц/818/3438/24
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 28 червня 2024 року, постановлене суддею Довготько Т.М.,
У травні 2024 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за заявою-договором № 002/11887174-SP від 04.10.2021 в розмірі 105 089 ,06 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 50094,56 грн., заборгованість за процентами - 54 994,50 грн., та судові витрати.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 28 червня 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 002/11887174-SP від 04.10.2021 у розмірі 105089 /сто п'ять тисяч вісімдесят дев'ять/ грн 06 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 50094,56 грн., заборгованість за процентами - 54994,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зауважує, що 03.10.2021 року підписав заяву-анкету №890602 щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки. Разом з тим, через військову агресію він вимушений був припинити свою господарську діяльність, про що повідомив банк письмово. Наголошує, що через форс мажорні обставини про які він повідомив, Банк не мав права нараховувати відсотки за прострочення заборгованості, оскільки через незалежні від нього причини він не мав можливості виконувати зобов'язання.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконував, тому з нього слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 002/11887174-SP від 04.10.2021 в розмірі 105089,06 грн, що складається із заборгованості по тілу кредита та відсоткам.
Такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву - анкету №890602 щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank.
За умовами заяви-анкети №1055961 був укладений кредитний договір №002/11887174-SP про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки в межах проекту «Sportbank» на споживчі потреби та відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в сумі 50000 грн.
Як убачається зі змісту довідки ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/11887174-SP від 04.10.2021, вбачається, що станом на 06.11.2023 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмір 105089, 06 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 50094,56 грн., заборгованість за процентами - 54994,50 грн.
АТ «ТАСКОМБАНК» у вересні 2023 року направив ОСОБА_1 повідомлення-вимога, у якій просив дострокового повернення кредиту в повному обсязі із зазначенням строків та умов такого повернення.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч 2. ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
На підставі заяви-анкети №890302 був укладений кредитний договір №002/11887174-SP про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки в межах проекту «Sportbank» на споживчі потреби, який підписаний відповідачем, а тому, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідач підтвердив, що перед підписанням ознайомився із Публічною пропозицією разом з додатками, в тому числі, але не виключно Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, що розміщені на сайті Банку http://tascombank.ua/та Лендиговій сторінці http://sportbank.ua/ посилання на примірник якої повністю була згодна, зміст розуміла, положення якої зобов'язувалась неухильно дотримуватись, а також підтвердила, що проект Заяви-анкети та Публічна пропозиція були надані їй Банком.
Проте, підписана сторонами заява-анкета №890302 не містить всіх істотних умов, а саме сплати відсотків за користування наданим кредитним лімітом, їх розмір та порядок нарахування.
За ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України, невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання.
Згідно зі ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із наданих позивачем доказів тільки заява-анкета містить підпис відповідача. Водночас, ця заява-анкета не містить відповідних істотних умов кредитного договору, а саме: розміру процентів за користування кредитом.
В матеріалах справи міститься виписка по особовому рахунку, з якої вбачається фактичне використання коштів (зняття; переказ) та їх повернення.
Надані АТ «Таскомбанк» умови публічної пропозиції (оферти) на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank» і Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в Банку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в документі про умови кредитування, який безпосередньо підписаний позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
У підписаній позичальником заяві - анкеті не зазначено погодженого сторонами розміру відсотків за користування кредитними коштами.
Зазначене позбавляє суд можливості перевірити розрахунок заборгованості та дійти висновку про розмір заборгованості за відсотками.
Щодо доводів апеляційної скарги про настання форс мажорних обставин, судова колегія зазначає наступне.
За умовами підписаної заяви-анкети сторони погодили, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин(дії, непереборної сили), що не залежить від волі сторін, такі як: війна, військові дії, блокади, міжнародні санкції, інші дії щодо держави, що створюють неможливість виконання сторонами своїх зобов'язань, пожежі, повені, інші стихійні лиха. Сторони звільняють від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору на період дії зазначених обставин.
Таким чином настання форс мажорних обставин звільняє позичальника від відповідальності за невиконання зобов'язання, а не від самого зобов'язання. Тобто позичальник не сплачуватимє неустойку (штраф, пеню), якщо прострочив повернення боргу кредитодавцю (позикодавцю).
Отже направлення відповідачем Банку листа про настання форс - мажорних обставин не звільняє його від виконання зобов'язань.
Підстав для відмови у позові у повному обсязі не вбачається.
Разом з тим рішення суду першої інстанції підлягає скасування в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками, з ухваленням в цій частині нового про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. п. в п. 4 ч. 1ст.382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь АТ «Таском Банк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1441,32 грн, з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 2380,00 грн, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, шляхом взаємозаліку з АТ «Таскомбанк» підлягає стягненню судовий збір у сумі 938,68 грн.
Керуючись ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 28 червня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками скасувати, у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги 938,68 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст постанови складено 26.11.2024 року