Провадження № 33/803/2752/24 Справа № 243/7784/24 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
20 листопада 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Розумовського О.С. на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2024 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 на посаді стрільця у військовому званні сержант, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Як встановлено судом першої інстанції, 15 вересня 2024 року о 21 годині 08 хвилини, в Донецькій області Краматорському районі в м. Слов'янськ на перехресті вулиць Торгова та Короленко, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager 6820», Результат 1,39 проміле Тест № 437, від керування відсторонений, відео Body Cam VB 400 № 472674 та відео реєстратор 70 Mai, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судові витрати.
З таким судовим рішенням не погодився захисник ОСОБА_2 та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити, в разі не встановлення підстав для скасування постанови просить змінити та призначити стягнення без позбавлення права керування транспортним засобом. На обґрунтування своїх вимог вказує, що навіть враховуючи відсутність альтернативи накладення стягнення, з урахуванням обставин справи та особи правопорушника, який є діючим військовослужбовцем, обіймає посаду конкового взводу, навчає військовослужбовців управлінню технікою, виконує функціональні обов'язки водія, виїжджає на бойові позиції під час обстрілів, а тому позбавлення прав останнього не буде відповідати інтересам держави.
Відеозапис поліцейських наданий на оптичному диску та є електронним доказом, а тому має бути підписаний ЕЦП, який в даному випадку відсутній, а тому долучені відеозапис и не допустимим доказом.
Зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу законності зупинки транспортного засобу, при цьому, такої підстави для зупинки транспортного засобу, як порушення комендантської години, законом не передбачена. На наданих відеофайлах не вбачається, що ОСОБА_1 порушив ПДР України.
Також вказує, що в порушення вимог Інструкції ОСОБА_1 не відсторонено від керування транспортним засобом. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознакою керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 981653 від 15 вересня 2024 року; диском з відеозаписом; чеком про результат огляду Тест № 437 від 15 вересня 2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15 вересня 2024 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 494987 від 15 вересня 2024 року та іншими матеріалами справи.
Так, судом першої інстанції встановлені обов'язкові ознаки інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, зокрема факт керування транспортним засобом та перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки вказані обставини повністю підтверджені матеріалами справи. При цьому, вказані обставини не заперечуються стороною захисту, а зазначається про порушення порядку проведення огляду.
Твердження захисника про недопустимість відеозапису, у зв'язку із тим, що він не містить підпису ЕЦП, не заслуговують на увагу, оскільки положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Отже, відеозапис поліцейських є невід'ємною частиною протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно є додатком до нього, а тому не потребує надання окремого дозволу органів державної влади та накладання на нього електронного підпису, як окремого доказу. Більш того, норми КУпАП не зобов'язують накладання електронного підпису на надані докази до протоколу про адміністративне правопорушення.
У апеляційного суду не викликає сумніву дійсність даних, які зафіксовані на відеозаписі поліцейського, оскільки вони є логічними та послідовними, узгоджуються між собою та іншими доказами у справі.
Твердження захисника щодо відсутності причин зупинки транспортного засобу, спростовується відеозаписом, відповідно до якого, поліцейським повідомлено, що ОСОБА_1 зупинений у зв'язку із порушенням ПДР, зокрема, під час здійснення повороту не включив покажчик повороту. Сам ОСОБА_1 не заперечив, обставин наведених поліцейським. Крім того, за вказане правопорушення щодо ОСОБА_1 складена постанова №494987 від 15.09.2024 року за ч.2 ст.122 КУпАП.
Не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки в його діях наявні усі обов'язкові ознаки.
Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано.
Доводи захисника щодо накладення стягнення не ґрунтуються на вимогах закону, так відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Так, у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто, є безальтернативним видом стягнення, тому в даному випадку суд позбавлений права вибору у застосуванні стягнення, передбаченого санкцією цієї статті, оскільки санкцією не передбачено альтернативного застосування стягнення, тому суд першої інстанції, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 130, ст.ст. 33 - 35 КУпАП, обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Чинний КУпАП не містить норми, яка надає право суду призначити інший вид стягнення або більш м'яке стягнення ніж передбачено санкцією відповідної статті.
В даному випадку апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити апеляційні вимоги щодо застосування стягнення тільки у виді штрафу, без позбавленням права керування транспортними засобами.
Доводи захисника щодо особи ОСОБА_3 та його роду діяльності не є підставою для призначення стягнення за вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП без позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки такий вид стягнення прямо передбачений санкцією статті та не має альтернативи.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Розумовського О.С. залишити без задоволення.
Постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя