Справа № 154/2662/24 Провадження №33/802/769/24 Головуючий у 1 інстанції:Кусік І. В.
Доповідач: Денісов В. П.
25 листопада 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Полетила П.С. на постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та провадження у справі закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 14 липня 2024 року близько 16 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння магазині «Міні Бум» на вул. Дружби у м. Устилуг Володимирського району, виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_3 , пошкодив продукти харчування та вилив воду на ОСОБА_3 ..
В поданій апеляційній захисник Полетило П.С. вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які підтверджують факт вчинення даного адміністративного правопорушення. Просить постанову судді змінити, виключити визнання ОСОБА_1 винним у скоєні правопорушення.
ОСОБА_1 та його захисник у судове засідання не з'явилися, належним чином та завчасно повідомлялися про час, дату та місце проведення апеляційного розгляду, що підтверджується телефонограмою, яка міститься у матеріалах справи (а.с.47), до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.48), а тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд першої інстанції послався на те, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується наступними доказами.
Так, відповідно до рапорту поліцейського, 14 липня 2024 року о 16 годині 23 хвилині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14 липня 2024 року о 16 годині 23 хвилині за адресою: Володимирський район м. Устилуг, вул. Дружби буд. 3, в магазині Мінібум прийшов ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, пошкодив дзеркало, розкинув товар, а також наніс тілесні ушкодження чоловіку заявниці (а.с.5).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 , 14.07.2024 о 16 годині 00 хвилин в магазині «Мінібум» прийшов раніше знайомий ОСОБА_1 , останній перебував в стані алкогольного сп'яніння, пошкодив продукти харчування, вилив на неї воду та виражався на її адресу нецензурною лайкою (а.с.6).
Відповідно до письмової заяви ОСОБА_3 від 14.07.2024, вона просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , а саме за вчинення хуліганських дій (а.с.7).
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. При цьому, громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Вулиця в цьому сенсі є громадським місцем.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Показання потерпілої ОСОБА_3 вказують на те, що ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , пошкодив продукти харчування та вилив воду на потерпілу, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Суд апеляційний суд вважає, що висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 в магазині «Мінібум», є хуліганськими діями.
В даному випадку, матеріалами справи та наданими суду доказами доведено, що ОСОБА_1 порушив громадський порядок, виявивши та показавши зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, до інших громадян.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
При цьому місцевий суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП правильно з'ясував чи винний ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та обґрунтовано закрив провадження у даній справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
А тому доводи апеляційної скарги про безпідставність встановленням місцевим судом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є необґрунтованими так як не відповідають положенням ст.280 КУпАП.
Посилання апелянта як на обставини для зміни постанови судді, а саме на наявність внесених по вказаній події відомостей до ЄРДР за ч.1 ст.125 КК України, є безпідставними, оскільки дрібне хуліганство відноситься до публічного правопорушення, яке посягає на суспільні відносини та громадський порядок, а завдання легких тілесних ушкоджень - ч.1 ст.125 КК України відноситься до кримінальних правопорушень приватного обвинувачення, а тому вони не можуть розглядатись в одному кримінальному провадженні, оскільки це різні порушення закону і диспозиція ч.1 ст.125 КК України не охоплює склад правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого суду, що наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_1 та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Враховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених у постанові судді дійсним обставинам справи, є безпідставними.
Підстави для скасування оскаржуваної постанови з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Полетила П.С. - залишити без задоволення, а постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов